Справа № 1-11/07

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року                                                                                                 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі : головуючого судді Пилип»юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю прокурора Перч Ю.М., адвоката Жовнірчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з освітою неповною вищою, непрацюючого, неодруженого, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст. 286ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 березня 2006 року о 02.20 год. керуючи автомобілем марки" ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Долішній Шепіт -Чернівці в напрямку м.Сторожинець. Проїжджаючи ділянку дороги АДРЕСА_2 з швидкістю 40 км/год. помітив попереду автомобіль, який стояв на його смузі руху, в подальшому діючи в порушення п. 10.1 ПДР України не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги та при подальшій зміні напрямку руху при виконанні маневру об»їзду з виїздом на смугу зустрічного руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки для інших учасників руху, допустив зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2. Внаслідок зіткнення потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням відламків, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні в момент спричинення.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину визнав частково, в скоєному розкаявся і пояснив, що 05 березня 2006 о 02.20 год. рухаючись на власному автомобілі з чотирма пасажирами та проїжджаючи ділянку дороги АДРЕСА_2 з швидкістю 40 км/год, попереду помітив автомобіль, який стояв на його смузі руху. Під'їжджаючи до аптеки на відстані 20 метрів побачив, що смугу руху пересік невідомий пішохід, в подальшому зменшуючи швидкість свого автомобіля помітив іншого пішохода, який зупинився на смузі руху автомашини. Після чого змушений був виїхати на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_2під керуванням водія ОСОБА_2. Через де який час після вчинення дорожньо-транспортної події втратив свідомість і був доставлений машиною швидкої медичної допомоги в лікарню.

Крім часткового   визнання   вини підсудним, його вина повністю доведена даними, що містяться в показах потерпілого, свідків, матеріалах справи.

Так, допитаний в суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 05 березня 2006 о 02.20 год. рухаючись на власному автомобілі ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_2 з с. Лукавці в напрямку с. Долішній Шепіт Вижницького району з чотирма пасажирами. Проїжджаючи ділянку дороги АДРЕСА_2 з швидкістю 40 км/год., поскільки в той час на вулиці йшов сильний сніг. В подальшому побачив перешкоду для руху та надавив педаль гальмування, однак зіткнення уникнути не зміг. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, просив задовольнити цивільний позов та стягнути з підсудного моральну шкоду в суммі 20 тис. грн., і матеріальну шкоду в сумі 7932.37грн..

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що 05 березня 2006 року о 02.00 год. були очевидцями дорожньо-транспортної події, однак не слідкували за управлінням транспортних засобів водіями, які допустили порушення правил дорожнього руху.

З даних висновку судово - медичної експертизи (а.с. 27) вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЛШМД м. Чернівці з 05.03.2006 року з діагнозом відкритий перелом середньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням відламків, які цілком можливо виникли в термін і при обставинах вказаних в постанові, тобто при ДТП і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечно для життя в момент спричинення.

З даних висновку авто-технічної експертизи (а.с.51-54) вбачається, що в даній дорожньо -транспортній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.10.1 ПДР України. Оскільки недотримання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв»язку з настанням ДТП.

Таким чином суд дійшов висновку, що вина підсудного доведена, всі приведені вище докази свідчать про правильність кваліфікації дій підсудного по ст. 286 ч. 2 КК України, так як він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило настання тяжких тілесних ушкоджень потерпілого.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який щиро кається у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, суд визнає за обставини, які пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

З врахуванням всіх обставин по справі та особи винного, думки потерпілого, який просить суворо не карати, його молодий вік, те, що він частково визнав свою вину, позитивно характеризується по місцю проживання, ніде не працює, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього необхідно застосувати покарання з застосуванням ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_2., про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої ДТП то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню. При визначені розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Зокрема судом враховується те, що після отримання тяжких тілесних ушкоджень позивач переніс моральні страждання, був позбавлений можливості вести звичний для нього спосіб життя, погіршився його стан здоров'я. Крім того суд враховує також і те, що злочин ОСОБА_1 вчинив з необережності та добровільно відшкодував частину витрат понесених потерпілим на лікування. Суд також бере до уваги те, що підсудній є інвалідом 3-ї групи, є непрацездатним, проживає з сім'єю, яка практично не має ніяких доходів. Виходячи з вищенаведених засад, суд визначає розмір моральної шкоди в суммі 1000 гривень. При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди, суд виходить з наступного. Статтею 1194 ЦК України, встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати {страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Судом встановлено, що відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Таким чином суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди потерпілому підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (річного) іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов»язки, передбачені п.2- 4 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити обрану підписку про не виїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 (одну) тисячу грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 868 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази: автомашина ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 повернута ОСОБА_1 та автомашина ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_2 повернута ОСОБА_2 залишити за ними.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: