АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів:                                     Горбань В.В., Притуленко О.В.,

при секретарі                         Цендра О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Чернявського П.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою Феодосійського казенного оптичного заводу на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Вимоги мотивувала тим, що вона працювала начальником торгово-комерційного відділу ФКОЗ з 21.11.2001 року по 11.11.2003 року. При звільненні їй не була виплачена заробітна плата, заборгованість по якій склала 2 667,71 грн. Просила стягнути зазначену суму з відповідача, а також стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Суд стягнув з Феодосійського казенного оптичного заводу на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в сумі 2667,71 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 14992,40 грн., а всього 17660,11 грн.

В апеляційній скарзі ФКОЗ, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати.

Апелянт вказує, що суд порушив вимоги ст.ст. 74, 75 ЦПК України, а саме, повістка, надіслана на їх адресу не відповідала вимогам, зазначеним у вказаних статтях, що позбавило їх можливості підготуватися до розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційній суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності, з того, що право на своєчасно одержання винагороди за працю захищається законом, а саме ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України.

Суд встановив, що ФКОЗ не сплатив позивачці при звільненні заборгованість по заробітній платі у сумі 2667,71 грн., що свідчить про порушення відповідачем її трудових прав.

Зі змісту позову ОСОБА_1 та її пояснень випливає, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача після свого звільнення з проханням про виплату розрахунку. Свій борг перед нею відповідач визнавав і обіцяв його сплатити. Відповідно змісту

                        Головуючий суду першої інстанції                                                    Кириленко Л.А.

Справа №-ц-11-2169-ф/06                                                                                                                

                        Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                     Притуленко О.В.

протоколу судового засідання цей факт не спростовується і представником відповідача, який у судовому засіданні визнав наявність боргу перед позивачкою та визнав позов у повному обсязі.

Рішення суду по суті апелянтом не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на порушенні судом норм процесуального закону, яке виявилося у тому, що судова повістка не відповідала вимогам ЦПК України. Зі змісту скарги випливає, що повістка не містила призвіща позивача, позов якого підлягав розгляду по цивільній справі № 2-2391/2006. Зазначене стало підставою неможливості підготуватися до справи. Звернення до суду про надання копії позовної заяви та долучених до неї документів залишилося без відповіді.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на те, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФКОЗ про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні зареєстрована за № НОМЕР_1 р. Матеріали справи містять клопотання відповідача (вих.№1094 від 21.07.2006 року - арк.спр.12) про відкладення слухання справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2667,71 грн. та середнього заробітку за час затримку розрахунку, яке свідчить про те, що відповідачу було відомо про вказаний позов, а також про реєстраційній номер справи.

Вказане, а також присутність представника відповідача у судовому засіданні при розгляді справи по суті, відсутність з його боку будь-яких клопотань у зв'язку з порушенням прав оптичного заводу, свідчать про неспроможність доводів апелянта.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відносно порушення судом норм процесуального закону не підтверджуються матеріалами справи і не містять законних підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Феодосійського казенного оптичного заводу відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді:            

Ломанова Л.О.            Горбань В.В.                     Притуленко О.В.