АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-Ц-2032-Ф/06
Головуючий суду першої інстанції Кордік С.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.
суддів Мудрової В.О., Притуленко О.В.,
при секретарі Цендрі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Совєтського РЕМ про визнання рішення комісії Совєтського району електричних мереж неправомірним за апеляційною скаргою представника ВАТ «Крименерго» в особі Совєтського РЕМ - Джонса Ігоря Євгеновича на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 1 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ «Крименерго» в особі Совєтського РЕМ (далі Совєтського РЕМ) з первісними вимогами про поновлення постачання електроенергії, визнання акту НОМЕР_1 про порушення Правил користування електроенергією (далі ПКЕЕ) та рішення комісії Совєтського району електричних мереж від ІЗ листопада 2003 року у частини нарахування збитків за безоблікове користування електроенергією в сумі 519 грн. 80 коп. неправомірними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розрахунок збитків працівниками відповідача був здійснений невірно, оскільки для розрахунку необхідно було використовувати договірну потужність електроустановок, а саме 1,25 кВт., при цьому працівниками відповідача, в порушення вимог «Методики вирахування розміру відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення» (далі Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року, було здійснено розрахунок виходячи з потужності 3 кВт.
У судовому засіданні позивача від позовних вимог у частини визнання акту НОМЕР_1 про порушення ПКЕЕ та підключення електроенергії відмовився та його відмова була прийнята судом. Позивача просив лише визнати неправомірним рішення комісії Совєтського району електричних мереж від 13 листопада 2003 року у частини нарахування збитків за безоблікове користування електроенергією в сумі 519 грн. 80 коп. посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві. Окрім того, пояснив що о пошкоджені електролічильника він повідомив Совєтський РЕМ по телефону 13 жовтня 2003 року, у зв'язку з чим вважає, що саме з цього періоду необхідно розраховувати збитки.
Рішенням суду позов був задоволений: визнано рішення комісії ВАТ «Крименерго» в особі Совєтьского РЕМ від 13 листопада 2003 року у частині нарахування ОСОБА_2збитків за безоблікове користування електроенергією в сумі 519 грн. 80 коп. неправомірним, зобов'язано ВАТ «Крименерго» розрахувати ОСОБА_2розмір збитків виходячи з величини потужності електроустановок 1,25 кВт за період часу з 13 жовтня 2003 року по 12 листопада 2003 року.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник ВАТ «Крименерго» в особі Совєтського РЕМ - Джонс І.Є. подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати його та ухвалите нове про відмову у задоволені позову, посилаючись не те, що судом були порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело неповноту і необ'єктивність розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що сторони знаходяться між собою у договірних правовідносинах з приводу того, що відповідач постачає у житло позивача електроенергію через приєднану мережу (а.с.11). 12 листопада 2003 року контролерами Совєтського РЕМ був складений акт НОМЕР_2 про порушення ПКЁЕ побутовим споживачем ОСОБА_1. за місцем його проживання поАДРЕСА_1, яке виразилося у порушені герметичності електролічильника внаслідок пошкодження кожуху (а.с.10). 13 листопада 2003 року комісією Совєтського РЕМ був розглянутий зазначений акт і за результатами його розгляду прийняте рішення про нарахування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ. Згідно розрахунку, зробленою за передбаченою пунктом 7 Методики формулою розмір збитків становив 519 грн. 80 коп. Вказаний розрахунок був зроблений працівниками відповідача виходячи з того, що величина потужності електроустановок складала 3 кВт, а період безоблікового користування електроенергією -з 10.07.2003 року по 12.11.2003 року. Суд не погодився з даними розрахунками і установив величину потужності електроустановок 1, 25 кВт., відповідно до договору про використання електричною енергією (а.с.11-12). Днем початку безоблікового користування електроенергією був взятий 11 листопада 2003 року, тобто з дня контрольного зняття показів, керуючись принципом диспозитивності і не маючи підстав для сумнівів у достовірності пояснень позивача відносно дати початку безоблікового користування. При цьому суд виходив з того, що позивач сам вказав, що пошкодження обліку приладу сталося 13 жовтня 2003 року і судовому засіданні просив, щоб розрахунок збитків був здійснений саме починаючи з цієї дати.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального прав, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ВАТ «Крименерго» в особі Совєтського РЕМ -Джонса Ігоря Євгеновича відхилити.
Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 01 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.