Справа № 11- 51/2007 р.                                             Головуючий у 1 інстанції - Білоус М.В.

Доповідач - Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем     України

18 січня 2007 р.

Апеляційний суд Чернігівської області   в складі:

головуючого судді - Щербакова О.С. суддів-   Демченка О.В., Баглая І.П. з участю прокурора - Гапеєвої Н.П. засудженої  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2006 року,-

установив :

Вироком Прилуцького міськрайонного суду від     17 лютого 2005 року ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроджена і мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України,    з середньою освітою, розлучена, не працююча, раніше не судима, засуджена: за ст. 307 ч.2, 309 ч.І, 70 КК України до покарання у п'ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Згідно ст. 76 КК України на   засуджену   покладено   обов'язки:   повідомляти   органи   кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично, не рідше двох разів на місяць, з'являтись в ці органи для реєстрації та пройти курс лікування від наркоманії.

Постановою Прилуцького міськрайсуду від 29 листопада 2006 року звільнення засудженої від покарання на підставі ст. 75 КК було скасоване і ОСОБА_1 направлена в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного їй судом. Судове рішення мотивоване тим, що під час звільнення від покарання з випробуванням, засуджена систематично порушувала установлені щодо неї обмеження, не з'являлась в органи кримінально-виконавчої системи.

2

На вказану постанову засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію у якій, не спростовуючи фактично встановлених судом обставин справи, просить скасувати постанову суду і дати їй можливість для перевиховання без позбавлення волі. Апеляція мотивована тим, що усі порушення ОСОБА_1 допустила внаслідок свого незадовільного стану здоров'я та необхідності доглядати за хворою матір'ю.

Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, засуджену, яка просила задовольнити її апеляцію, прокурора, який вважав апеляцію безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з тексту вироку Прилуцького міськрайонного суду від 17 лютого 2005 року відносно ОСОБА_1, згідно ст. 75 КК України вона була звільнена від призначеного їй покарання з випробуванням на 2 роки. Умовою проходження цього випробування було виконання засудженою передбачених ст. 76 КК України обов'язків, покладених на неї судом. Серед таких обов'язків був обов'язок - періодично, не рідше двох разів на місяць, з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію. Органами кримінально-виконавчої системи було винесено постанову про час явки ОСОБА_1 на реєстрацію, її особисто ознайомлено з цією постановою. Як вбачається з матеріалів судової та особової справ, ОСОБА_1 протягом 2005 року з'являлась на реєстрацію, що показує усвідомлення нею вироку суду. З З січня 2006 р. до кінця жовтня 2006 року вона не з'явилась на реєстрацію до Прилуцької кримінально-виконавчої інспекції понад 15 разів. Кримінально-виконавчою інспекцією, як це видно з матеріалів справи, проводилась перевірка неявки ОСОБА_1 на реєстрацію. Співробітниками інспекції встановлено, що ОСОБА_1 не з'являлась на реєстрацію, не маючи на те ніяких поважних причин, а її твердження про захворювання, необхідність догляду за хворими батьками, не знайшли свого підтвердження. Попередження (а.с.11), яке виносилось ОСОБА_1 30 січня 2006 року за неявку на реєстрацію та послідуючі її неявки, свідчать про умисний характер дій засудженої та небажання стати на шлях виправлення. За таких умов місцевий суд прийняв обґрунтоване рішення про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе тільки в місцях позбавлення волі, оскільки вона не виконала обов'язків, покладених на неї вироком суду.

Будь-яких підстав, які б свідчили про порушення судом норм матеріального і процесуального права в апеляції засудженої не наведено. Апеляційним судом при розгляді справи не встановлено підставі для безумовного скасування судового рішення. Постанова суду є законною, обґрунтованою і справедливою, зміні чи скасуванню вона не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2006 року відносно неї - без змін.

Судді:

І.П. Баглай    О.С.Щербаков            О.В.Демченко