Справа № 22ц- 77/2007                                             Головуючий у першій інстанції

ЖОВТОК Є.А.

Категорія -цивільна  Доповідач - ПОЗІГУН М.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року                                                                                                           м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:     ПОЗІГУНА М.І.,

суддів:                       ГОРОБЕЦЬ Т.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.

при секретарі:   ГАВРИЛЕНКО Ю.В.

з участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення

Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2006 року по

справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України,

Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Генеральної

прокуратури    України,    Міністерства               внутрішніх    справ    України    про

відшкодування моральної шкоди та матеріальної, -

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення

Ріпкинського районного суду від 30 жовтня 2006 року, яким йому було

відмовлено в задоволенні позову до органів державної влади в особі вищих

керівників держави Президента України, Голови Верховної Ради України,

Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Міністерства

внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди. Незаконність

судового рішення апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду

фактичним обставинам справи, оскільки суд не взяв до уваги його доказів щодо

наявності бездіяльності вищих посадових осіб держави, якими його скарги

щодо      неналежного   розслідування          правоохоронними   органами   факту

спричинення йому тілесних ушкоджень направлялися на вирішення до тих органів, дії та бездіяльність яких він оскаржував. Невірне, на думку апелянта, тлумачення судом позовних вимог, невірна оцінка спірних правовідносин та неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи. Незаконними діями йому завдано матеріальної шкоди на суму 43 грн. та моральної шкоди, яку він збільшує до 375000 грн., та які просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , суд приходить до слідую чого висновку.

Судом встановлено, що підставою для заявления позову стало скерування посадовими особами звернень ОСОБА_1 до Президента України та вищих органів державної влади до тих органів, бездіяльність яких ним оскаржувалася в зв'язку з неналежним проведенням перевірки по факту спричинення йому тілесних ушкоджень мешканцем смт. Ріпки ОСОБА_2 7.11.004 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки направлення звернень позивача до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України для належної перевірки і дачі відповіді Президентом України до Генеральної прокуратури України, Верховною Радою України -до прокуратури Чернігівської області, Кабінетом Міністрів України - до Міністерства внутрішніх справ відповідає положенням ч З ст.7 закону України „Про звернення громадян".

За викладених обставин відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке судом ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

2.