Справа № 22-Ц-6/2007 рік Категорія - цивільна
Головуючий у першій інстанції Головченко М.М. Доповідач - Острянський В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Шевченко В.М.
суддів: Острянського В.І.,Смаглюк Р.І.
при Мехед Т.О.
секретарі:
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Берегиня" с.Івангород Ічнянського району на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Берегиня" с.Івангород Ічнянського району про стягнення заборгованості з заробітної плати,
встановив:
У травні 2006 року позивачка звернулась з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вона перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем до 21 листопада 2005 року, працюючи телятницею, і останній через нерегулярну виплату зарплати допустив її заборгованість з 1 листопада 2002 року по день звільнення -21 листопада 2005 року, за підрахунком позивачки, на суму 9тис. 060грн. та відмовляється в добровільному порядку погасити цю заборгованість.
Тому просила суд стягнути на її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 9тис.060грн. за вказаний період, виходячи з мінімальної зарплати, яка діяла у відповідний час та компенсацію за невикористану відпустку. Рішенням суду, що оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ТОВ"Берегиня" в користь позивачки 2тис.792грн.25коп. в рахунок погашення заборгованості з заробітної плати та в користь держави -51грн. держмита по справі. Також стягнуто з відповідача 30грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. І в іншій частині вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі ТОВ"Берегиня" ставить питання про скасування рішення суду і про постановления нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення суду є необгрунтованим і незаконним через неповне з"ясування судом обставин по справі. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги невиконання позивачкою планового середньомісячного приросту живої ваги телят, фактів падежу телят та їх санітарного браку та що позивачка забирала свою зарплату товарами і послугами та користувалась щорічними відпустками.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідач в рахунок оплати праці позивачки у спірний період заборгував останній 2792грн.25коп., що підтверджується висновком спеціалістів управління сільського господарства і продовольства Ічнянської райдержадміністрації від 7 серпня 2006 року (а.с.29-32).
З висновку головного спеціаліста обкому профспілки працівників АПК ОСОБА_3 від 2 січня 2007 року, який було підготовлено за протокольною ухвалою апеляційного суду від 16 листопада 2006 року видно, що сума недоплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2002 року по 20 листопада 2005 року включно та компенсації за невикористану відпустку складає 2тис.897грн.05коп(а.с.49-50).
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не виконувала завдань планового середньомісячного приросту живої ваги телят, допускала факти падежу телят та їх санітарного браку; що вона забирала наперед свою зарплату товарами і послугами, користувалась щорічними відпустками та фактично працювала не по 8 годин на день, а по 7 і 4 години на день- не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і не знайшли свого підтвердження в засіданні апеляційного суду.
Апеляційний суд, враховуючи правила ст. ст.303 ч.І і 308 ч.2 ЦПК України щодо перевірки законності і обгрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в місцевому суді та що правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, приходить до висновку, що місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення місцевого суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315,319 ЦПК України суд ухвалив: Апеляційну скаргу ТОВ"Берегиня"с.Івангород Ічнянського району відхилити.
Рішення Ічнянського районного суду від 11 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня вступу в законну силу.