Справа № 22ц-26/2007 рік Категорія - цивільна

Головуючий у першій інстанції

Ільченко О. І.

Доповідач - Острянський В.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2007 року                                                                                                           м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді:      Хромець Н.С.

суддів:                     Острянського В.І., Смаглюк Р.І.

при                          Івановій Н.Б.

секретарі:

за участю:           представників НВФ"Алсіта"Фурси Є.І.,Цвера І.С., ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами науково-виробничої фірми „Алсіта" м.Київ і ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до науково-виробничої фірми „Алсіта" м.Київ про стягненя неустойки за затримку усунення недоліків товару та моральної шкоди,

встановив:

У вересні 2006 року позивачі звернулись до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вони 26 лютого 2004 року придбали у останнього персональний комп"ютер вартістю Зтис.558грн.50коп., проте він виявився неналежної якості. Тому за рішенням Прилуцького міськрайсуду від 26 січня 2005 року фірму „Алсіта" було зобов"язано безоплатно впродовж 14 днів з дня набрання рішенням законної сили усунути недоліки придбаного 26 лютого 2004 року ОСОБА_1 товару та стягнуто в користь позивача 5тис.605грн.43коп.пені за період з 18 березня 2004 року по 26 січня 2005року (315 днів); 300 грн. моральної шкоди та 39грн.50коп. витрат по справі і в іншій частині вимог відмовлено. Після цього на підставі рішення Прилуцького міськрайсуду від 14 грудня 2005 року з фірми „Алсіта" в користь ОСОБА_1 стягнуто 640грн.53коп. неустойки за несвоєчасну підміну неякісного товару, оскільки ОСОБА_1 28 лютого 2005 року звернувся до відповідача з вимогою про підміну несправного товару, а відповідач лише 21 березня 2005 року задовільнив його вимогу, тому за 20 днів прострочення виконання просив стягнути неустойку.

Також за цим рішенням з відповідача в користь позивача стягнуто  100грн. моральної шкоди.

Позивачі, вважаючи свої права порушеними на підставі закону „Про захист прав споживача", просили суд стягнути з фірми „Алсіта"в користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне усунення недоліків товару за період з 27 січня 2005 року по 21  березня 2005 року(54 дні) в сумі 1тис.921грн.59коп. та моральну шкоду в користь кожного з них по 1000грн.

В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1, діючи від свого імені та від імені ОСОБА_2, уточнив вимоги і просив суд стягнути з відповідача в його користь пеню за затримку усунення недоліків товару за період з 27 січня по 28 лютого 2005 року в сумі 1тис. 174грн.31коп. і моральну шкоду в сумі 1000грн.та в користь ОСОБА_2-1000грн. моральної шкоди.

Рішенням суду, що оскаржується, позов задоволено частково.Стягнуто з фірми „Алсіта" в користь ОСОБА_1 1тис. 174грн.31коп.неустойки і 30грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення питання про моральну шкоду і про постановления нового рішення в цій частині про стягнення моральної шкоди, залишивши в іншій частині рішення без змін, мотивуючи тим, що місцевий суд безпідставно відмовив позивачам у задоволенні цих вимог.

У апеляційній скарзі фірма „Алсіта" просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення вимог про стягнення пені та витрат з інформаційно-технічного забезпечення та відмовити у задоволенні цих вимог, залишивши рішення в іншій частині без змін, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.Зокрема, апелянт вказує, що позивачі заявили вимоги про стягнення пені за несвоєчасне усунення недоліків товару, а суд вирішив питання про стягнення пені за несвоєчасну заміну товару, однак таких вимог позивачі не заявляли; що суд порушив правила ст.258 ЦК України щодо річного терміну позовної давності для вирішення питання про стягнення неустойки (штрафу,пені), який позивачі пропустили.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга науково-виробничої фірми"Алсіта"- задоволенню з таких підстав.

Постановивши рішення місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановленого дійсно відповідач з 27 січня по 28 лютого 2005 року включно (33 дні) затримував усунення недоліків проданого позивачу комп"ютера і тому згідно з ст.8 Закону „Про захист прав споживачів" та ст.549 ЦК України відповідач зобов'язаний нести майнову відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 1174грн.31коп. Також суд вважав, що однорічний термін позовної давності не сплинув, оскільки відповідач визнав свій борг фактом виконання рішення суду від 14 грудня 2005 року. Тому і стягнув з відповідача в користь позивача неустойку за несвоєчасну заміну неякісного товару.

Проте з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі заявили вимоги, з врахуванням уточнень про стягнення в користь ОСОБА_1 неустойки за несвоєчасне усунення недоліків товару за період з 27 січня по 28 лютого 2005 року (а.с.25-протокол судового засідання) на суму 1174грн.31коп.,7 вересня 2006року, тобто після спливу однорічного терміну спеціальної позовної давності, встановленої ст.258 ЦК України.

Згідно з правилами ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення і її сплив є підставою для відмови у позові.

З протоколу судового засідання (а.с.25) та з заяви представника відповідача (а.с.20) слідує, що відповідач просить суд відмовити у позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через сплив строку позовної давності. Дані обставини представники відповідача підтримали і в засіданні апеляційного суду.

Крім того, висновок суду про те, що згідно з ч.1ст.264 ЦК України перебіг строку позовної давності  з предмету  спору за даною  справою  переривався рішенням Прилуцького міськрайсуду від 14 грудня 2005 року про стягнення неустойки за несвоєчасну підміну неякісного   товару суперечить змісту даної правової норми і є хибним .

Апеляційний суд також вважає, що невиконання рішення суду від 26 січня 2005 року у встановлений строк не може бути підставою для застосування ст.8 Закону „Про захист прав споживачів", оскільки питання виконання судових рішень є предметом правового регулювання Закону'ТІро виконавче провадження".

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що місцевий суд постановив рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_1 до НВФ"Алсіта"про стягнення неустойки і витрат з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому останнє підлягає скасуванню з відмовою у цій частині позову.

Керуючись ст.ст.303,307,309п.4,316,319 ЦПКУкраїни, ст.ст.264,549 ЦК України, ст.83акону"Про захист прав споживачів",

суд   вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу науково-виробничої фірми"Алсіта" задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2006 року в частині стягнення з НВФ"Алсіта" в користь ОСОБА_11174грн.31коп неустойки і 30грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення - скасувати і відмовити ОСОБА_1 у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня вступу в законну силу.