ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.09 Справа № 3/27/09
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ”, м. Запоріжжя
до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення суми 27 607,30 грн.
Суддя Соловйов В.М.
Представники:
від позивача: Вєтрова М.В., представник, довіреність № 157 від 01.07.2008р.;
Волков І.С., представник, довіреність 4100 від 21.10.2008р.
від відповідача: не з’явився
ТОВ “Фоззі-Січ” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 27 607,30 грн. заборгованості за договором суборенди нежилого приміщення № 195-07 КГР від 01.12.2007р.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані, ст. 525, 526, 625, 759, 774, 762 ЦК України, ст.1, 2, 49, 54, 64 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 13.01.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/27/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.02.2009р. о 14 годині 20 хвилин.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2009р. розгляд справи № 3/27/09 перенесений на 05.03.2009р. о 14 годині 20 хвилин.
Ухвалою від 05.03.2009р., у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 11.03.2009р. о 16 год. 00 хв.
За згодою позивача в судовому засіданні 11.03.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представники позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні 11.03.2009р. представник позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 27 607,30 грн., в тому числі: 24 918,88 грн. основного боргу, 2 181,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 507,42 грн. - 3 % річних від простроченої суми.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб’єкта господарювання.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №619606, станом на 02.03.2009р. місце проживанням ФОП ОСОБА_1 є: 69000, АДРЕСА_1/4.
Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві ТОВ “Фоззі-Січ”.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 13.01.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “За закінченням терміну зберігання”. Копія ухвали від 05.03.2009р. про відкладення розгляду справи, надіслана за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду не повернулась.
Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ “Фоззі-Січ” (орендар) та Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (суборендар) було укладено договір суборенди нежилого приміщення № 195-07 КГР від 01.12.2007р., за яким орендар зобов’язується передати у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 104,81 кв. м. у нежилому приміщення (п.1.1 Договору), а Суборендар –прийняти від орендаря у користування об’єкт суборенди за актом прийому-передачі та вчасно і в повному обсязі сплачувати за суборенду (п. 6.3.1. та п. 6.3.2. Договору).
В подальшому додатковою угодою від 01.01.2008р. площа орендованого приміщення була зменшена до 50 кв. м.
Згідно договору суборенди (п.5.1, 5.3, 6.3.2) передбачено, що суборендар повинен вносити плату за суборенду в розмірі 5 656,00 грн. з урахуванням ПДВ шляхом попередньої оплати щомісяця до 15 числа поточного місяця за наступний. Плата за перший та останній місяці суборенди сплачується орендарем не пізніше наступного дня після підписання договору (п. 5.2, 4.1 Договору).
Умовами додаткової угоди від 01.01.2008р. передбачено, що суборендар повинен вносити плату за суборенду в розмірі 3 787,50 грн. з урахуванням ПДВ.
Таким чином строк сплати за суборенду за перший місяць користування з 05.12.2007р. по 04.01.2008р. сплинув 06.12.2007р., за другий місяць користування з 05.01.2008р. по 04.02.2008р. –06.12.2007р., за третій місяць користування з 05.02.2008р. по 04.03.2008р. –15.02.2008р., за четвертий місяць користування з 05.03.2008р. по 04.04.2008р. –15.03.2008р., за п’ятий місяць користування з 05.04.2008р. по 04.05.2008р. –15.04.2008р., за шостий місяць користування з 05.05.2008р. по 04.06.2008р. –15.05.2008р., за сьомий місяць користування з 05.06.2008р. по 04.07.2008р. –15.06.2008р., за восьмий місяць користування з 05.07.2008р. по 04.08.2008р. –15.07.2008р., за дев’ятий місяць користування з 05.08.2008р. по 04.09.2008р. –15.08.2008р., за десятий місяць користування з 05.09.2008р. по 04.10.2008р. –15.09.2008р., за одинадцятий місяць користування з 05.10.2008р. по 31.10.2008р. –15.10.2008р.
Станом на 11.03.2009р. плата за суборенду відповідачем сплачена частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 24 918,88 грн., а саме за такі періоди:
- за другий місяць суборенди з 05.01.2008р. по 04.02.2008р. в сумі 3 613,70 грн.;
- за третій місяць суборенди з 05.02.2008р. по 04.03.2008р. в сумі 3 787,50 грн.;
- за четвертий місяць суборенди з 05.03.2008р. по 04.04.2008р. в сумі 3 787,50 грн.;
- за п’ятий місяць суборенди з 05.04.2008р. по 04.05.2008р. в сумі 3 787,50 грн.;
- за шостий місяць суборенди з 05.05.2008р. по 04.06.2008р. в сумі 3 787,50 грн.;
- за десятий місяць суборенди з 05.09.2008р. по 04.10.2008р. в сумі 3 787,50 грн.;
- за одинадцятий місяць суборенди з 05.10.2008р. по 31.10.2008р. в сумі 2 367,68 грн. (з врахуванням індексації відповідно до п. 7.4. Договору).
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст.193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб'єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір суборенди нежилого приміщення № 195-07 КГР від 01.12.2007р.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1, 5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов’язання за договором суборенди нежилого приміщення № 195-07 КГР від 01.12.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 918, 88 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми –507, 42 грн. та 2 181, 00 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 507, 42 грн. –3 % річних, а також про стягнення 2 181, 00 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком позивача у позовній заяві та додатку до неї і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 30, р/р 26003310018601 в Філії АБ “Південний” м. Запоріжжя, МФО 313753, код за ЄДРПОУ 31953106) 24 918 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот вісімнадцять) грн. 88 коп. основного боргу, 2 181 (дві тисячі сто вісімдесят одну) грн. 00 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 507 (п’ятсот сім) грн. 42 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 276 (двісті сімдесят шість) грн. 08 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя: В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 13.03.2009р.