Справа  № 22ц-126\2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Кучерявець  О.М.

Доповідач:   Редька А.Г.

УХВАЛА I М " Я М        УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                                                    місто Чернігів

Апеляційний                  суд               Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K. , суддів - Лакізи Г.П. ,  Редьки А.Г. ,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі:  представника відповідача Миколаєнка М. А .,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2006 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВАТ „Чернігівгаз" про захист прав споживача,

встанови  в:

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2006 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ "Чернігівгаз" про захист прав споживачів, у якій вона просила зобов'язати ВАТ "Чернігівгаз" відновити газопостачання до літньої кухні у її господарстві та стягнути з відповідача на її користь 5000 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним відключенням у липні 2005 року газопостачання.

Суд послався, що позивачка до закінчення розгляду справи залишила судове засідання та не подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутність,  ст.207 ч.І  п.9  ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду та повернути справу до суду для розгляду по суті спору, посилаючись, що залишила судове засідання з поважних причин бо змушена була несподівано звернутися до лікаря, телефоном повідомила про причини голову суду, т.щ. головуючий у цей час перебував у нарадій кімнаті, а до канцелярії не могла додзвонитися, але суд не врахував цих обставин і безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 належить до задоволення.

За протоколом судового засідання встановлено, що розгляд справи по суті позову розпочато 23 жовтня 2006 року, заслухали пояснення сторін,  свідків, та було оголошено перерву до 3 листопада 2006 року.

З листопада 2006 року перерву було продовжено до 17 листопада 2006 року у зв'язку з неявкою позивачки ОСОБА_1, яка подала до суду заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з погіршенням здоров'я.

17 листопада 2006 року продовжено розгляд справи за участі сторін і позивачка заявила відвід головуючому по справі і після видалення суду до нарадчої кімнати для вирішення заяви про відвід позивачка ОСОБА_1 залишила судове засідання, заяви про причини залишення судового засідання суду не залишила.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінченні розгляду справи залишив судове засідання і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, проте суд не врахував положень ст. 169 ч.4 та ч.5 ЦПК України про можливість вирішення справи на підставі наявних доказів, у т.ч. з врахуванням пояснень сторін та показань свідків у попередньому судовому засіданні 23 жовтня 2006 року. Суд також не з'ясував причини відсутності позивачки у судовому засіданні та не обговорив питання про можливість відкладення справи, враховуючи надані позивачкою документи про стан здоров'я у цей день.

Крім того, за матеріалами справи встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 тим самим складом суду ухвалою від 30 листопада 2005 року була необгрунтовано визнана неподаною та повернута позивачці, а ухвалою від 26 травня 2006 року була необгрунтовано залишена без розгляду. Ці ухвали апеляційною інстанцією були скасовані і апеляційною     інстанцією    було    однозначно    звернуто    увагу    суду    на

2

необхідність вирішення спору по суті позовних вимог, що судом першої інстанції не виконано, і такі обставини свідчать про упередженість головуючого при розгляді справи та намагання ухилитися від розгляду справи по суті позовних вимог.

За таких порушень процесуального закону ухвалу суду від 17 листопада 2006 року не можна визнати законною, така ухвала належить до скасування, а справа поверненню до того ж суду для вирішення спору по суті в іншому складі суду.

Керуючись                       ст.ст.307,312,314,315,319                                  Цивільного

процесуального кодексу України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2006 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВАТ "Чернігівгаз" про захист справ споживача, а справу повернути до того ж суду для розгляду по суті спору в іншому складі суду.

Ухвала набуває чинності негайно та у касаційному порядку не оскаржується.

3