головуючий1-1нстанц1ї:Ізмайлов І.К..

справа№а-№22-Ц-1824/09

 

про визнання права власності.                                                        допов1дач:   1вах А.П.

                                                                                                     

 

                          У Х В А Л А

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

25 березня 2009 року колег1я судд1в судово1 палати з цив1льних справ апеляц1йного суду Харк1всько1 област1 у склад1:

головуючого: судді   Бобровського В.В.   

судд1в:              1вах А. П. Шевченко Н.Ф.

при секретар1        Андрійко О.В.

 

    розглянула  у в1дкритому судовому зас1данн1 в м1ст1 Харков1 цив1льну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК”, третя особа - КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”,   про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані”, третя особа - КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно, -

 

         В С Т А Н О В И Л А :

 

     В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані” (далі по тексту ТОВ „ПТК”), Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” (далі по тексту ТОВ ІБФ „ВБК”) про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

     В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 28 грудня 2003 року між нею та відповідачем ТОВ „ПТК” було укладено договори на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом яких є квартири АДРЕСА_1, які останній зобов”язався побудувати та передати у її власність, а вона - прийняти та оплатити 52,6 кв.м. і 54,9 кв.м. загальної площі житла за договірною ціною.

     21 вересня 2004 року між сторонами було укладено додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких  при повній сплаті вартості квартир та прийому будинку в експлуатацію, з моменту підписання акту прийому - передачі між сторонами, до неї переходить право власності  на спірні квартири.

     Узяті на себе зобов”язання по договорам вона виконала, сплатила відповідачу за квартири кошти: за квартиру №132-61279 грн., за квартиру №150 кошти у розмірі 63958 грн.

     Згідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18 лютого 2004 року №114 житловий будинок АДРЕСА_1 був прийнятий до експлуатації.

     Після завершення будівництва і прийому буднку в експлуатацію 3 лютого 2005 року між  ТОВ „ПТК” та нею було підписано акти прийому квартир АДРЕСА_1.

     Не дивлячись на повне виконання нею взятих на себе зобов”язань по договору, вона позбавлена можливості оформити право власності на квартиру, оскільки між ТОВ „Продакшн трейдз компані” та ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” виникли спірні правовідносини.

     Представник ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” позов ОСОБА_1 не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом  про  визнання недійсними договорів, що укладені між ТОВ „ПТК” та ОСОБА_1 від 28 грудня 2003 року на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є спірні квартири, оскільки вважає договори такими, що не відповідають вимогам закону, і проханням визнати право власності на вказані квартири за ІБФ „ВБК”.

      З вказаних підстав  заперечував проти позову ОСОБА_1, крім того просив про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” права власності на квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що між ТОВ „ПТК” та ТОВ „ІБФ „ВБК” 20 квітня 2000 року було укладено договір №9 на будівництво житла в порядку пайової участі.

     Предметом вказаного договору є участь ТОВ „ІБФ „ВБК” як „пайовика” у будівництві житлового будинку по вулиці Косіора, 122 в місті Харкова, „виконавець” будівництва є ТОВ „ПТК”.

     „Пайовик” узяв на себе зобов”язання до кінця третього кварталу 2003 року оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70 процентів загальної суми, а „виконавець” до кінця четвертого кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. 

     ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов”язання виконало у повному обсязі, а ТОВ „ПТК” передало лише 743,48 кв.м. жилої площі казаному будинку. У зв”язку з невиконанням ТОВ „ПТК”  взятих на себе зобов”язань за договором ТОВ ІБФ „ВБК” звернувся з позовом до господарського суду, за рішенням від 20 квітня 2005 року якого з відповідача на його користь стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані в будинку „АДРЕСА_1.

    Стосовно спірних квартир вважав, що право власності на них належить ТОВ ІБФ „ВБК” на підставі акту приймання передачі 29 квартир загальною площею 1573,2 кв.м. від 1 липня 2004 року, тому представник ТОВ просив визнати право власності на вказані квартири за ІБФ „ВБК”.

    ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечувала, посилаючись на відповідність вимогам закону договорів, укладених між нею та ТОВ „ПТК”  від 23 грудня 2003 року на будівництво житла в порядку пайової участі.

     Представник ТОВ „ПТК” підтримав доводи позову ОСОБА_1 та заперечував проти позову  ТОВ „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК”, оскільки відсутні підстави для визнання права власності на спірні квартири за останнім, а договори від 28 грудня 2003 року вважає таким, що відповідають вимогам закону.

     Існування акту приймання-передачі 29 квартир загальною площею 1573,2 кв.м. між ТОВ „ПТК” і ІБФ „ВБК” від 1 липня 2004 року не визнає.

 

     Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2008 року  позов ОСОБА_1 задоволено.

 - визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру №132 (загальною площею 52,6 кв.м) і квартиру №150 (загальною площею 54,9 кв.м.) у будинку АДРЕСА_1.

  - зобов”язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирами АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_1.

- зобов”язано комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати на праві власності за ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.

    У задоволенні зустрічних позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК”.

     Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” по 70,85 грн на користь ОСОБА_1 понесених витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду, а також по 591,1 грн. - на користь держави витрат по сплаті судового збору, по 15 грн. - витрат на технічно - інформаційне забезпечення розгляду справи.

     В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК” ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити повністю.

     В обґрунтування доводів апеляційної  скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

 

     Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:

     По справі достовірно встановлено, що між ТОВ „ПТК” та ТОВ „ІБФ „ВБК” 20 квітня 2000 року був укладений договір №9 на будівництво житла в порядку пайової участі.

     Предметом вказаного договору є участь ТОВ „ІБФ „ВБК” як „пайовика” у будівництві житлового будинку по вулиці Косіора,122 в місті Харкова, „виконавець” будівництва є ТОВ „ПТК”.

     „Пайовик” узяв на себе зобов”язання до кінця третього кварталу 2003 року оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70 процентів загальної суми, а „виконавець” до кінця четвертого кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м..

     28 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та  відповідачем ТОВ „ПТК” було укладено договори на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом яких було фінансування ОСОБА_1 як пайовиком будівництва квартир  АДРЕСА_1, які ТОВ „ПТК” зобов”язався побудувати та передати у її власність, а вона - прийняти та оплатити 52,6 кв.м. і 54,9 кв.м. загальної площі житла за договірною ціною -61279грн. та 63958 грн.

     Прийом-передача побудованих квартир  повинна була бути здійснена шляхом підписання акту прийому-передачі  та оформленням права власності у БТІ не пізніше 15 грудня 2004 року .

     18 лютого 2004 року рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради №114 затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку площею квартир 9024,7 кв.м. по проспекту Косіора,122 ТОВ „Продакшн трейдз компані”.

    На підставі п.6.1 розділу 6 додаткових угод до основних договорів від 28 грудня 2003 року на будівництво житла в порядку пайової участі /а.с.13, 18/ від 21 вересня 2004 року право власності на квартири переходить від „виконавця” „пайовику” з моменту підписання двостороннього  акту прийому-передачі.

     3 лютого 2005 року сторонами оформлено та підписано акти прийому-передачі зазначених квартир /а.с.14, 19/.

     Оплата за договорами повністю проведена пайовиком шляхом внесення коштів відповідачеві /а.с.20 т.1; а.с.229 т.2/.

     Судова колегія вважає, що договір, укладений між сторонами на будівництво житла в порядку пайової участі, відповідає вимогам закону, він був укладений на основі дійсного волевиявлення сторін, стосовно квартир, які належали ТОВ „ПТК”, в договорах передбачені всі суттєві умови для договорів даного виду.

     Тому висновок суду першої інстанції про набуття  ОСОБА_1 права власності на отримані по актам прийому-передачі квартири АДРЕСА_1, та про те, що зустрічний позов ТОВ ІБФ „ВБК” не підлягає задоволенню ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, які надані сторонами, та є таким, що відповідає вимогам ст., ст.57, 59, 64 ЦПК України, ст., ст. 58, 59 ЖК України, вимогам цивільного законодавства України.

     Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, зазначених в ст.. 3 ЦПК та в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

     Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачається вимогами ст..60 ЦПК України.

     ТОВ „ІБФ „ВБК” не надало належних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, не довело факту отримання спірної квартири від ТОВ „ПТК”.

     Судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції  повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, встановив фактичні обставини по справі, правильно визнав юридичну природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами і закон, що їх регулює.

     Посилання представника апелянта на те, що договори, укладені між ОСОБА_1. та ТОВ „ПТК” суперечать діючому законодавству є безпідставними та не можуть бути прийнятими до уваги апеляційним судом, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

     Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

     Суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, на підставі повно та всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, належним чином дослідженими в ході судового засідання, вирішив справу згідно із законом та у відповідності до вимог ст.213 ЦПК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

     Як передбачено ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних причин.

     Судова  колегія не вбачає підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, ЦПК України, судова колегія;-

 

                    У Х В А Л И Л А :

 

     Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна фірма „ВБК”  відхилити.

 

     Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2008 року залишити без змін.

 

     Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

          Головуючий: (підпис)               судді: (підписи)

          Вірно : суддя :