ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
24.01.07 Справа № 5/1066-19/184А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському
районі м.Львова (далі –ДПІ) вих. № 19453/10-0 від 23.10.2006 р.
на постанову господарського суду Львівської області від 28.09.2006 р.
у справі № 5/1066-19/184А
за позовом дочірнього підприємства «Укрпродторг»товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м.Львів (далі –ДП ТзОВ)
до відповідача ДПІ у Личаківському районі м.Львова
про скасування податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від скаржника –Саковець В.П. –СДПІ юр. від.
від позивача – Борисовський А.Р. – юр.
Права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам роз”яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 28.09.2006 р. у справі
№ 5/1066-19/184А (суддя Левицька Н.Г.) задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства «Укрпродторг»товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м.Львів (далі – ДП ТзОВ), скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 21.09.2005 р. №0002432300/0/16511/23-0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2004 р. на суму 6148 грн.; №0002422300/0/16512/23-0 від 21.02.2005 р. про визначення суми податкових зобов»язань по податку на додану вартість в сумі 46701 грн. (включаючи штрафні санкції 15567 грн.); №0002412300/0/16513/23-0 від 21.09.20005 р. про визначення суми податкових зобов»язань з податку на прибуток в сумі 4847,30 грн. (включаючи штрафні санкції 1488,30 грн.); судові витрати покладено на позивача. Дана постанова мотивована судом тим, що поданими позивачем доказами (декларації зі сплати ПДВ, товарно-транспорні накладні, договори на придбання товару, книги обліку придбання товарів, банківські виписки та податкові накладні) підтверджується правильність нарахування ним податкового кредиту, а долученими до матеріалів справи видатковими накладними підтверджується факт реалізації аналогічного товару третім особам за цінами, які були такими ж, як і реалізаційна ціна товару для ТзОВ «ХоСаРо», або й нижча від неї.
Відповідач у справі – ДПІ у Личаківському районі м.Львова, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права. Зокрема, судом не взято до уваги, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток за 2004р. у розмірі 3359,66 грн., порушено п.п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- завищено бюджетне відшкодування на суму 6145,54 грн. та занижено податок на додану вартість за 2004р. на суму 31134,67 грн.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, вимоги скаржника заперечив усними поясненнями в судовому засіданні.
При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної ДПІ у Личаківському районі м.Львова комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Укрпродторг»ТзОВ «ХоСаРо»за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р., 07 вересня 2005 року складено акт за №251/23-1/20776642, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем:
п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині реалізації продуктів харчування пов”язаній особі - ТзОВ “ХоСаРо” за цінами нижчими ніж звичайні, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 рік в розмірі 3359,66 грн.;
п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено бюджетне відшкодування в лютому 2004 року на суму 6147,54 грн. та занижено податок на додану вартість за 2004 рік на суму 31134,67 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 21 вересня 2005 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0002432300/0/16511/23-0 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2004 р. у розмірі 6148 грн.;
№ 0002422300/0/16512/23-0 про визначення позивачу податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 46701 грн.;
№ 0002412300/0/16513/23-0 про визначення позивачу суми податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 4847,30 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Згідно з п.п.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна –це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, - обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.
Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наказу директора ДП „Укрпродторг" ТзОВ „ХоСаРо" № 41 від 15.01.2004р. про встановлення рівня торгової надбавки, правила встановлення націнки при реалізації продукції встановлювались відповідно до асортименту, партії товару та її об'єму. Долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, по яких здійснювалась поставка товару для ТзОВ „ХоСаРо" та іншим контрагентам позивача, підтверджується, що вартість однієї партії товару для ТзОВ «ХоСаРо»перевищувала 14-15 тис. грн., а по асортименту містила 10 та більше позицій. Тобто, об'єми партій аналогічної продукції для контрагентів, які зазначені в акті перевірки, та яким було реалізовано таку продукцію, є значно меншими ніж для ТзОВ „ХоСаРо". Також поданими позивачем суду першої інстанції видатковими накладними (а.с.23-54), підтверджено факт реалізації аналогічного товару третім особам за цінами, які були такими ж, як і реалізаційна ціна товару для ТзОВ „ХоСаРо", або й нижчими за неї.
Таким чином, податковим органом, всупереч ст.71 КАС України, не доведено заниження позивачем реалізаційних цін при поставці товарів пов'язаній особі.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України вищезазначеного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема декларацій зі сплати ПДВ, товаро транспортних накладних, договорів на придбання товару, книг обліку придбання товарів, банківських виписок та податкових накладних (а.с.55-66,68-87), підтверджується факт поставки товару та його оплату, тобто здійснення контрагентами господарських операцій, що, відповідно, підтверджує правомірність нарахування позивачем податкового кредиту. Жодних документів на спростування викладеного, податковим органом не представлено.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Львівської області від 28.09.2006 року у справі №5/1066-19/184А залишити без змін, апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова - без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді Д.Ф. Новосад
Г.Г. Якімець