УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
адміністративна
справа № АС-16/552-06 Головуючий по 1-й інстанції
суддя Моїсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Гончар Т.В.
5 грудня 2006 року м. Харків
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Лащенко Л.Д., судді Гончар Т.В., судді Погребняка В.Я.
при секретарі –Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дроздова В.К. - довіреність №6 від 18.04.2006 р.
відповідача - Алексійцевої І.П. - довіреність №661/10/10-030 від 25.01.2006 р., Тихоненкової С.О. - довіреність №6083/10/10-030 від 08.06.2006 р.
розглянувши апеляційну скаргу (вх.3918С/2) Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Сумської області від 25.09.06 р. по справі № АС-16/552-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель», м. Шостка Сумської області
до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Шостка Сумської області
про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -
встановила:
У вересні 2006р. позивач, ТОВ «Дизель»звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції та доповненням від 22.09.2006 року до позову, про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень Шосткинської МДПІ від 05.01.2006 р. № 00001233/0 та від 05.09.2006 року № 000078233/3 про визначення суми податкового зобов'язання із урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7425,60 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14851,20 грн., як прийнятих з порушенням норм законодавства України.
Відповідач, Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція ( далі –Інспекція) проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає винесені ним податкові повідомлення - рішення правомірними, посилаючись на п.п. «ч»п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»( далі Декрет), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Постановою господарського суду Сумської області від 25.09.06р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено. Визнані нечинними податкові повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ № 000001233/0 та № 000078233/4 від 05.09.2006 р. Судове рішення обгрунтовано тим, що відповідно п.п. «ж»п.1 ст.5 зазначеного вище Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержані неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.
Відповідач не погоджуючись з даною постановою в апеляційній скарзі порушує питання про її скасування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що постанова є необгрунтованою та не відповідає чинному законодавству України.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель»у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Справа розглядалась в умовах перерви з 27.11.06 р. до 05.12.06 р. з метою надання позивачем необхідних доказів, які мають суттєве значення для розгляду справи.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1-ї інстанції підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 000001233/0 став акт № 2240/233/31077948 від 22.12.2005 року планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Дизель»за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року. Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Дизель»в порушення ст.2, п.п. "ч" п.1 ст. 5, п. З ст.7, ст.10 Декрету не утримано і не перераховано прибутковий податок з громадян за 2003 рік в сумі 7425 грн. 60 коп., з доходу отриманого в результаті дарування нежитлового приміщення, придбаного за рахунок коштів ТОВ і переданого громадянину Костюченко О.В., який на той час не був працівником товариства, безоплатно за договором дарування від 01.12.2003 року. Дар цей сторони оцінили в сумі 37493,00 грн.
Договір був посвідчений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області, згідно умов якого Костюченко О.В. прийняв у дар будівлю - двоповерховий блок обслугування дев*ятиповерхового гуртожитку з підвалом площею 1163,4 кв. м. вартістю 37 493 грн. 00 коп.
Сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомленням - рішенням № 000001233/0 від 05.01.2006 року в розмірі 22276 грн. 80 коп., з них: 7425 грн. 60 коп. - податку з доходів фізичних осіб, 14 851 грн. 20 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржував його відповідно до п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21.12.2000 року, посилаючись на прийняття такого повідомлення –рішення з порушенням вимог п.п. «ж»п. 1 ст. 5 Декрету.
За результатами розгляду скарги було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000078233/3, яким визначено суму податкового зобов'язання: а саме 7425 грн. 60 коп. - податку з доходів фізичних осіб, 14 851 грн. 20 коп. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем після звернення ТОВ до господарського суду Сумської області з позовом про визнання податкового повідомлення - рішення № 000001233/0 від 05.01.2006 р. нечинним, яке позивач також просить визнати нечинним.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно п.п. «ч»п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», на який посилається в запереченнях на позов Інспекція, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій.
Однак п.п. «ж»п.1 ст. 5 Декрету передбачено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержані неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів наук, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Шосткинської МДПІ № 000001233/0 від 05.01.2006 року та № 000078233/4 від 05.09.2006 року підлягають визнанню нечинними, а позовні вимоги -задоволенню.
З такими висновками місцевого господарського суду не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з наступних підстав.
При розгляді даного спору суд всупереч вимогам ст. 161 КАСУ, зокрема не дав належної оцінки та не вирішив яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, не з*ясував питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовувались вимоги, тому дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення відповідно до статті 71 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб*єкта владних повноважень.
Статтею 67 Конституції України в імперативній формі визначено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 2 Декрету об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на п.п. "ч" п. 1 ст. 5 цього Декрету, згідно якого до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми допомоги, вартість подарунків ( призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних та громадських організацій. Прожитковий мінімум, що діяв на кінець звітного календарного 2003 року на працездатну особу становив 365,0 грн. тому сукупний оподатковуваний дохід становив 37128,0 грн. (37493,0 грн.- 365,0 грн.).
На підставі п. З ст.7 Декрету із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується за ставкою 20%. Таким чином, прибутковий податок громадянина Костюченко О.В. складає 7425,60 (37128,60 х 20%).
Доходи платника податку, відповідно п.22.6 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", нараховані за наслідками податкових періодів до 01.01.2004 року, оподатковуються за ставками, що діяли до 01.01.2004року, незалежно від дати іх фактичної виплати (надання)".
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає посилання позивача на підпункт "ж" пункту 1 ст. 5 вищевказаного Декрету безпідставними, оскільки відповідно до цього підпункту до сукупного оподаткованого доходу не включаються суми, одержувані в результаті успадкування і дарування... В даному випадку підприємство подарувало нерухомість - нежитлове приміщення (майно). Поняттям "суми" в п.п. "ж" п. 1 ст. 5 Декрету охоплюються лише кошти, а не майно.
Приписами статтей 12 та 19 Декрету передбачено, що підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати та своєчасно подавати податковим органам відомості про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані в строки, визначені законодавством, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним так і не основним місцем роботи.
Як свідчать матеріали перевірки та встановлено судом апеляційної інстанції ні громадянином Костюченко О.В. ні ТОВ «Дизель»такі зобов*язання , передбачені Декретом, ні на час перевірки, ні на час розгляду справи не виконані.
Згідно до положень ст. ст. З, 4, 14 Закону України "Про систему оподаткування" громадяни зобов'язані сплачувати податок з отриманих доходів виходячи з принципу соціальної справедливості шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи.
Відтак дарування підприємством фізичній особі подарунків (в нотаріальній формі, в тому числі за нотаріально посвідченими договорами) колегія суддів розцінює як одержання цією фізичною особою доходу, який підлягає оподаткуванню прибутковим податком з громадян на загальнихї підставах. Саме таким чином встановлені у справі обставини щодо дарування нерухомості фізичній особі знайшли своє більш детальне відображення в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб»та врегульовані ним стосовно оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку що постанова суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, прийнята з порушенням норм матеріального права і тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 25.09.2006. по справі № 16/552-06 скасувати. Прийняти нову постанову, якою в позові –відмовити.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Л.Д.Лащенко
Суддя Т.В.Гончар
Суддя В.Я.Погребняк