ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.02.2007  року                                                            Справа № 13/452

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді                      Бородіної Л.І.

     суддів                                          Журавльової Л.І.

                                                       Перлова Д.Ю.

     Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.01.2007.

    При секретарі

     судового засідання                   Мартинцевій Н.М.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                                      Селівьорстова Ю.А., за дов. від 05.02.2007 № 64

     від відповідача                     не прибув

     від третьої особи                   не прибув

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Акціонерного банку „Український комунальний банк”,

                                                  м.Луганськ

     на рішення

     господарського суду                  Луганської області

                                                          від 25.12.2006

     у справі                                                 № 13/452 (суддя Яресько Б.В.)

     за позовом                                    Акціонерного банку „Український комунальний банк”,

                                                  м.Луганськ

                                                                                                                                                                                                                                                                

     до відповідача                                    Відкритого акціонерного товариства „Донхімремонт”,

                                                  м.Сєвєродонецьк Луганської області

    третя особа                               Товариство з обмеженою відповідальністю фірма

                                                  „ОПЕКС”, м.Сєвєродонецьк Луганської області                                                    

                                          

    про                                          стягнення 8945 грн. 85 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.12.2006 у справі № 13/452 (суддя Яресько Б.В.) відмовлено у задоволенні позову Акціонерного банку „Український комунальний банк” (АБ „УКБ”), м.Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Донхімремонт”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) фірми „ОПЕКС”, м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення суми збитків у розмірі 8945 грн. 85 коп.

          Рішення суду з посиланням на статті 22, 614, 623 Цивільного кодексу України мотивоване недоведеністю наявності причинно-наслідкового зв”язку між діями відповідача та понесенням збитків позивачем. Позивачем не надано суду розрахунку збитків, які він просить стягнути; не надано доказів існування саме такого розміру заборгованості третьої особи за кредитним договором; не надано доказів неможливості стягнення заборгованості за кредитним договором з третьої особи.

АБ „УКБ” (позивач у справі) не погодився з рішенням господарського суду та подав  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.12.2006 у справі № 13/452 через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм  матеріального права та прийняти нове рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що відсутність доказів щодо неможливості стягнення заборгованості за кредитним договором з третьої особи не може бути перешкодою для заявлення вимог до відповідача про стягнення збитків, оскільки відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України відповідач несе самостійно відповідальність за виконання третьою особою умов кредитного договору.

Позивач вважає, що про наявність причинно-наслідкового зв”язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками свідчить визнання судом договору застави від 24.12.1999 недійсним, що призвело до того, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України позивач втратив можливість отримати з відповідача 8945 грн. 85 коп.

Оскільки до цього часу заборгованість за кредитним договором від 01.12.1999 № 370 у сумі 8945 грн. 85 коп. не погашено, на думку позивача, договір застави слід вважати діючим. Позивач вважає, що заборгованість у сумі 8945 грн. 85 коп. була встановлена господарським судом у справах № 13/39пд(17/85пд), № 16/30пд та відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України зазначений факт не підлягає доведенню знов.

ВАТ „Донхімремонт” (відповідач у справі) та ТОВ „ОПЕКС” (третя особа)   відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

01.12.1999 між АБ „УКБ” та ТОВ „ОПЕКС” укладений кредитний договір № 370, відповідно до умов якого, з врахуванням додаткових угод від 02.12.1999, 23.12.1999, 01.03.2000, 01.06.2000 та 30.06.2000 АБ „УКБ” зобов’язався надати ТОВ „ОПЕКС”  кредит в сумі 75000 грн. строком з 01.12.1999 по 01.09.2000 зі сплатою 80 % річних (а.с.8-10, 52-54).

24.12.1999 між АБ „УКБ” та ВАТ „Донхімремонт” укладений договір застави, згідно з  яким відповідач виступив майновим поручителем та передав позивачу у заставу належне йому на праві власності майно: приміщення пункту технічного обслуговування, за адресою м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова 15.

12.12.2000 приватним нотаріусом Малаховим С.О. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на заставлене майно, у тому числі і за договором застави від 24.12.1999, на загальну суму 29784 грн. 11 коп. (а.с.55).

02.12.2005 рішенням господарського суду Луганської області у справі № 16/30пд, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2006,   названий вище договір застави від 24.12.1999 визнаний недійсним (а.с.10-21).

Позивач вказує, що станом на 20.09.2006 заборгованість за кредитним договором від 01.12.1999 № 370 становить 8945 грн. 85 коп., та вважає, що відповідач, укладаючи договір застави та будучи достовірно обізнаним з приводу того, що все належне йому майно та майнові права з 26.02.1999 знаходяться у податковій заставі, ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: що на момент укладення договору майно, яке є предметом цього договору, нікому іншому не продане, не подароване, не заставлене, в спорі та під забороною (арештом) не перебуває.

У зв”язку з визнанням договору недійсним, позивач втратив право звернути стягнення на заставлене майно для задоволення своїх вимог за кредитним договором, що стало підставою звернення АБ „УКБ” 26.09.2006 до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ВАТ „Донхімремонт” збитків у сумі 8945 грн. 85 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.12.2006 у справі                     № 13/452 в задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (а.с.76-77).

Перевіривши  матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом даного спору є стягнення збитків з відповідача за невиконання третьою особою своїх зобов”язань за кредитним договором щодо повернення кредиту в сумі                8945 грн. 85 коп.

Договір застави, за яким відповідач в забезпечення виконання зобов”язань третьої особи за кредитним договором виступив майновим поручителем та передав заставодержателю (позивачу у справі) у заставу майно, визнаний недійсним у судовому порядку.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв”язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов”язання, доказується кредитором.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наявність вини відповідача у визнанні недійсним договору застави від 24.12.1999 була встановлена рішенням господарського суду Луганської області у справі № 16/30пд за участю тих самих сторін, відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зазначений факт не підлягає доведенню знов.

Проте, як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції позивачем не надано суду розрахунку збитків, які він просить стягнути, не надано доказів існування саме такого розміру заборгованості третьої особи за кредитним договором. Також не надано суду доказів неможливості стягнення заборгованості за кредитним договором з третьої особи.

Відповідно до статті 33 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведений розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку  між  діями  відповідача  та  понесенням  збитків  позивачем, у зв”язку з чим позов про стягнення збитків правомірно визнав необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляється апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.

З огляду на викладене апеляційна скарга Акціонерного банку „Український комунальний банк”, м.Луганськ не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

         

          1. Апеляційну скаргу Акціонерного банку „Український комунальний банк”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.12.2006 у справі № 13/452 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.12.2006 у справі                № 13/452 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.І.Журавльова

Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов

Надруковано 6 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          третій особі

5-          ГСЛО

6-          до наряду

Внесено