Судове рішення #4414926

а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

03 березня 2009 р.                                                                                 Справа № 2-а-75/09/0270

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,

При секретарі судового засідання:   Задерей Ірина Василівна 

За участю представників сторін:

прокуратури:  ОСОБА_2

позивача      :   ОСОБА_3

відповідача :   ОСОБА_1

 

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів  

до:   фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 

про: стягнення штрафу

 

ВСТАНОВИВ :

                                                 

Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів звернувся до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами в розмірі 1700 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Вінницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою спільно із працівниками Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів при проведенні перевірки дотримання вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України “Про рекламу”, постанови Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 року “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме зовнішню рекламу розміщено в м. Вінниці на пішохідній доріжці по вул. Тімірязєва.

На підставі даного порушення начальником Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів 04.11.2008 року було прийнято рішення №63 про накладення на фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 гривень та зобов'язано сплатити в установленому порядку дану суму до державного бюджету.

Однак, відповідачем дане рішення в добровільному порядку не виконане, штрафні санкції в сумі 1700 гривень не сплачено.    

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру ” підставою представництва у суді інтересів  держави є наявність порушень або загрози  порушень економічних,  політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Враховуючи те, що існування заборгованості зі сплати штрафу, тягне з собою ненадходження коштів до Державного бюджету та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами про стягнення штрафу в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів, котре є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що нею дійсно було розміщено рекламу магазину “Соболь”, проте вона знаходиться не на пішохідній доріжці, як зазначено у протоколі №0193 про порушення законодавства про рекламу від 16.10.2008 року. А тому, враховуючи, що протоколом встановлені обставини, котрі не відповідають дійсності, просила в позові відмовити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Перевіркою щодо дотримання вимог Закону України “Про рекламу”, постанови Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 року “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” ФОП ОСОБА_1 встановлено, що в м. Вінниці на пішохідній доріжці по вул. Тімірязєва розміщено та розповсюджено рекламу наступного змісту: “Магазин “Соболь”. Чоловіче та жіноче взуття. Чоловічі костюми та верхній одяг. Ексклюзивний жіночий одяг. Дублянки та вироби із шкіри”, чим порушено вимоги п.3 ст.16 Закону України “Про захист прав споживачів”. За результатами перевірки складено протокол №0193 про порушення законодавства про рекламу від 16.10.2008 року (а.с.4).

04.11.2008 року протоколом №0193 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.8) підтверджено факт порушення ФОП ОСОБА_1 рекламного законодавства.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 04.11.2008 року Вінницьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів  було прийнято рішення №63 від 04.11.2008 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 гривень за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (а.с.9).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення законодавства України, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку про безпідставність застосованих до ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу, враховуючи наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регламентовано Законом України “Про рекламу”(далі - Закон).

В ст.1 даного Закону наводяться визначення, серед яких під зовнішньою рекламою розуміють рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.  

Відповідно до п.1 ч.3 ст.16 Закону забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях.

Окрім того, п.35 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі -Типові правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 року передбачено, що забороняється розташовувати рекламні засоби на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів.

У п.2 Типових правил наведено визначення пішохідної доріжки, під якою розуміється елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком. 

При цьому п.п.1.10 п.1 Загальних положень Правил дорожнього руху (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, також дано визначення пішохідної доріжки -доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4.13.  

П.п.4 п.33 Правил визначено, що дорожній знак 4.13 “Доріжка для пішоходів”відноситься до наказових знаків, даний знак означає рух лише для пішоходів. Форма та зображення самого дорожнього знаку 4.13 наведено у Додатку 1 до Правил.   

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм випливає, що серед обов'язкових ознак пішохідної доріжки законодавець визначив позначення її дорожнім знаком 4.13.  

Однак, суду не було надано достатніх доказів, котрі б підтверджували встановлення у місці розміщення реклами, про яку йдеться у протоколі №0193 про порушення законодавства про рекламу від 16.10.2008 року, дорожнього знаку 4.13, а тому суд прийшов до висновку, що вказана ділянка дороги не може визнаватися пішохідною доріжкою саме тому, що не позначена дорожнім знаком 4.13.  

Отже, в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, викладені у протоколі №0193 про порушення законодавства про рекламу від 16.10.2008 року та в рішення №63 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 04.11.2008 року щодо порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу.

Разом з тим, судом було оглянуто фотознімок (а.с.11) зазначеної реклами, з якого вбачається, що реклама розміщена у місці, що не перешкоджає вільному руху пішоходів, а тому, враховуючи положення п.35 Типових правил, відсутні підстави для встановлення заборони на її розміщення у даному місці.  

За таких обставин, суд вважає, що до ФОП ОСОБА_1 безпідставно було застосовано штрафні санкції в розмірі 1700 гривень, оскільки ст.27 Закону передбачає відповідальність за порушення законодавства про рекламу саме винних осіб. Проте, в судовому засіданні вину відповідача у порушенні законодавства про рекламу ні представником прокуратури, ні представником позивача не було доведено, а відтак не підлягають стягненню і застосовані до неї рішенням №63 від 04.11.2008 року штрафні санкції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

 

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу відмовити.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:   10.03.09 

 

Суддя/підпис/            Іващук Олена Іванівна

 

Станом на 10.03.2009 року постанова не набула чинності

 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація