ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4387/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Леванчука Андрія Олексійовича
суддів: Голоти Людмили Олегівни, Курка Олега Петровича
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Вінницького району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі до відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року прокурор Вінницького району звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з позовом до відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. Свої вимоги мотивує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 31973,84 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, чим порушено вимоги Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" 31973,84 грн. на користь управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відкрите акціонерне товариство "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.
В засідання учасники процесу не з’явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Прокурор надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі також не з’явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.
В судове засідання представник відповідача (апелянт) не з’явився, але надав клопотання про відкладення розгляду справи. Проте, суд вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає оскільки прибуття сторін для розгляду справи обов’язковим не визнавалася, додаткові докази судом не витребовувалися. Таким чином, суд вважає за доцільним розглянути і вирішити вказану справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Сума заборгованості відповідача станом на час розгляду справи у суді першої інстанції становить 31973,84 грн.
Відповідач регулярно подавав встановлену законодавством звітність, в якій самостійно визначав суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, але не сплачував їх у повному обсязі.
01.09.2010 року позивачем було винесено вимогу № Ю-341. Зазначена вимога відповідачем не оскаржувалась.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин справи та приписів Закону України "Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якими відповідач має обов’язок по сплаті вказаних коштів та не виконує вказаний обов’язок належним чином.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками та, відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних га фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру. Крім того, пп. 6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленим цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 цього Закону обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було подано позивачу розрахунки сум страхових внесків па загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за спірний період, відповідно до яких недоїмка по страхових внесках за становить 24082,31 грн. та сплачена не була.
Позивачем було нараховану штрафну санкцію в сумі 2659 грн. 26 коп. та пеню в розмірі 5232 грн. 27 коп., відповідно до рішення № 531 про застосування фінансових санкцій та пені від 20.07.2010 року, яке відповідачем yе оскаржено.
Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що вимога про сплату боргу від 01.09.2010 року № Ю-341, яка відповідачем також не оскаржувалась.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач має заборгованість по страховим внескам в сумі 31973,84 грн.
Отже, враховуючи вимоги ч. 1 п. 7 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за змістом якої виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оскільки суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, тому протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язання щодо своєчасності сплати суми страхових внесків в розмірі 31973,84 грн. не виконав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Вінницького району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі до відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 01.02.11.
Головуючий суддя Леванчук Андрій Олексійович
Судді Голота Людмила Олегівна
ОСОБА_2