Єдиний унікальний номер 185/2802/15-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мельника Ю.А.
при секретарі Шемет Ю.І.
за участю прокурора Павлік О.С., Коваль К.О.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЕРДР за №12015040370000435, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
9 лютого 2015 року обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись на вулиці Шевченко між будинків №22, №24 та №19 Павлоградського району с.Богданівка, - побачивши пошкодженні двері в будинок №24 та запідозривши у вчиненні крадіжки ОСОБА_1, який в цей момент проходив по вулиці Шевченко, діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, підійшов до останнього зі спини та наніс йому один удар в область тулуба зліва, один удар в область лівого плеча, один удар в область правого коліна та один удар в область живота невставленим предметом, схожим на дерев’яну палицю – «биту». Від вказаних ударів потерпілий ОСОБА_1 впав на землю та схопив руками предмет, яким обвинувачений наносив вдари, щоб припинити протиправні дії проти нього. Обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, протягнув потерпілого по землі, після чого з місця вчинення злочину зник з предметом, яким наносив удари потерпілому. В результаті умисних та протиправних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у виді забоїв (синці) м’яких тканин в області лівого плечового суглобу, лівої половини грудної клітини та правого колінного суглобу.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 вину за ч.1 ст. 125 КК України не визнав і пояснив, що дійсно приблизно о 22.00 - 22.30 години 09.02.2015 року перебуваючи на власному подвір’ї по вул. Шевченко, 23 с.Богданівка, - почув розмову двох чоловіків в подвір’ї сусідки ОСОБА_3, що проживає в будинку №24 по цій же вулиці, навпроти. До цього в їх селищі були крадіжки з приватних будинків, тому він подумав, що в цей час до сусідки залізли крадії. Він зайшов до будинку та попросив дружину зателефонувати сусідці, проте остання не брала трубку. Тоді він взяв маленького ліхтарика та пішов на подвір’я сусідки. Коли зайшов в подвір’я ОСОБА_3, то побачив, що два чоловіка зайшли за кут будинку, став у них питати, що вони тут роблять. На його запитання вийшов один чоловік, як потім з’ясувалось - це був ОСОБА_1. Потерпілий підійшов до нього, тоді він взяв ОСОБА_1 за рукав куртки та став виводити з подвір’я ОСОБА_3 Перебуваючи на вулиці Шевченко, неподалік від подвір’я ОСОБА_3, потерпілий схопив його за плечі куртки, тоді він схопив його за тулуб і зробив правою ногою «підсічку», від чого останній впав на сідниці. Взагалі від потерпілого йшов запах алкоголю. В цей момент підійшла його дочка ОСОБА_4 та прибігла сусідка ОСОБА_3 Дочка забрала його, і вони пішли до його будинку. Ніяких ударів потерпілому не наносив, дерев’яної палиці в нього взагалі не було. До конфлікту з ОСОБА_1 очевидних тілесних ушкоджень у нього не бачив, спочатку той нормально стояв на ногах, на будь-який біль не скаржився. Звідки з’явились у потерпілого тілесні ушкодження не може пояснити, можливо – коли потерпілий падав, міг вдаритись об землю.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, його винуватість доведена поясненнями потерпілого, свідків, висновком експертизи, протоколами слідчих експериментів, іншими письмовими доказами.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 судові повідомив, що 09.02.2015 року приблизно о 20.00-21.00 годині він приїхав на робочому автобусі до матері в с.Богданівка. Коли йшов по вул. Шевченко, неподалік від проживання ОСОБА_3 побачив чоловіка, як пізніше з’ясувалось – це був ОСОБА_2 Проходячи поряд з ним, порівнявшись з ним, отримав сильного удару дерев’яною палицею, схожою на «биту», довжиною 70 см, світлого кольору, в ліву частину тулуба. Став кричати на обвинуваченого та запитувати, що він робить. Тоді обвинувачений вдарив його цією палкою по лівому плечу, потім вдарив по правій нозі та одного удару завдав «битою» в область живота. Від удару по нозі він впав на підлогу та схопив дерев’яну палку, намагався чинити опір, обвинувачений став намагатися вихопити «биту». В цей момент на його крик прибігала сусідка ОСОБА_3, дочка обвинуваченого ОСОБА_4 стояла неподалік, коли він вже лежав на землі. Лише після того, як ОСОБА_3 стала кричати, обвинувачений припинив свої дії, забравши з собою «биту», пішов з дочкою. Він залишився на землі, ОСОБА_3 покликала ще одного чоловіка, і вони разом допомогли йому піднятись та довели додому. Три дні він був вдома, оскільки в результаті отриманих травм не міг рухатись, лише на третій день зміг піти до лікаря, пізніше написав заяву до дільничного. В день конфлікту не вживав спиртних напоїв, обвинувачений навіть не пояснив – чому завдав йому тілесних ушкоджень, до наступного часу відчуває наслідки побиття.
При проведенні слідчого експерименту 20.02.2015 року потерпілий ОСОБА_1 в кабінеті слідчого Павлоградського МРВ ГУМВС України в Дніпропетровській області показав на статисті - яким чином 09.02.2015 року обвинувачений ОСОБА_2 завдав йому тілесних ушкоджень дерев’яною палицею. Згідно протоколу проведення слідчого експерименту приблизно о 20.00 годині 09.02.2015 року обвинувачений ОСОБА_2 вдарив чотири рази дерев’яною палицею його в область лівої частини тулубу, лівого плеча, колена правої ноги, живота. /Т.2 а.п. 22-26/
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 09.02.2015 року приблизно о 20.00-21.00 годині була вдома, до неї приїхала подруга за адресою: с.Богданівка, вул. Шевченко, б.24. Коли подруга зайшла до будинку, вхідні двері вона забула зачинити. Через декілька хвилин почула, що в коридор хтось зайшов, світла там немає. Коли відчинила двері, побачила сусіда ОСОБА_2, який запитав у неї про незаперті двері. Почувши відповідь, обвинувачений пішов з будинку. Через декілька хвилин вона почула крики на вулиці. Вибігши з будинку, через огорожу побачила, що обвинувачений ОСОБА_2 замахується на якось чоловіка дерев’яною палицею, яку тримає в руках. Коли вибігла за подвір’я, то неподалік від свого будинку на землі побачила потерпілого ОСОБА_1, який схопився за дерев’яну палицю обома руками, а обвинувачений став намагатись вирвати цю палицю з рук потерпілого. Вона почала кричати на ОСОБА_2 та просити припинити дії. Неподалік вона бачила дочку обвинуваченого ОСОБА_4 Остання забрала батька, і вони пішли до свого будинку, обвинувачений забрав з собою дерев’яну палицю, який наносив удари. Вона намагалась допомогти обвинуваченому піднятись, проте останній скаржився на біль в правій нозі, тоді вона покликала сусіда ОСОБА_5 Вони разом провели потерпілого додому, той постійно скаржився на біль в животі, правій нозі та руці. Потерпілого побачила через декілька днів.
При проведенні слідчого експерименту 24.02.2015 року свідок ОСОБА_3 в кабінеті слідчого Павлоградського МРВ ГУМВС України в Дніпропетровській області показала на статисті - яким чином 09.02.2015 року обвинувачений ОСОБА_2 намагався вихватити дерев’яну «биту» з рук потерпілого. Згідно протоколу проведення слідчого експерименту приблизно о 20.00 годині 09.02.2015 року свідок ОСОБА_3 бачила, як обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись на вулиці Шевченко с.Богданівка, вдарив потерпілого дерев’яною палицею, потерпілий схопив за цей предмет, обвинувачений намагався вихватити «биту». /Т.2 а.п. 34-37/
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 розповіла, що 09.02.2015 року приблизно о 22.00 годині вона почула розмови чоловіків за вікном, розповіла про це батькові ОСОБА_2 Він взяв ліхтаря та пішов на вулицю подивитися, оскільки в їх селищі непоодинокі випадки крадіжок. Через п’ять хвилин батько зайшов та наказав подзвонити матері їхній сусідці ОСОБА_3, що проживає в будинку №24 навпроти по вул. Шевченко с.Богданівка, сусідка не відповідала. Батько вийшов з будинку. Через декілька хвилин вона почула крики за вікном. Коли вийшла з будинку на вулицю Шевченко побачила, що потерпілий ОСОБА_1 погрожує батькові і «кидається» на нього, батько в цей час відштовхнув ОСОБА_1 від себе, в результаті чого останній сів на сідниці. В цей момент прибігла сусідка ОСОБА_3 та стала кричати, вона забрала батька, і вони пішли до їх будинку. Обвинувачений ніяких ударів дерев’яною битою потерпілому не наносив, пізніше батько розповів, що потерпілого він вивів з подвір’я ОСОБА_3
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що 09.02.2015 року ввечері, приблизно о 20.00-21.00 годині вийшов палити на подвір’я власного будинку за адресою: с.Богданівка, вул. Шевченко, б.22. В цей час до нього прибігла сусідка ОСОБА_3 та запросила допомогти відвезти сусіда ОСОБА_1 до його житла. Коли він разом з нею вийшов на вулицю Шевченко, то на межі будинків №24 та №22 біля огорожі побачив лежачого потерпілого ОСОБА_1 Зі слів свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 йому стало відомо, що останнього побив дерев’яною «битою» ОСОБА_2 Коли вели потерпілого додому, то він скаржився на біль в правій нозі та плечі. Лише через три дні після інциденту побачив потерпілого, він рухався за допомогою палиці.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.02.2015 року /т.2 а.п.7/ та заяви потерпілого від 17.02.2015 року /т.2 а.п.8/, потерпілий звернувся до дільничного інспектора міліції Павлоградського МРВ з заявою про порушення кримінального провадження за фактом заподіяння йому 09.02.2015 року по вул. Шевченко с.Богданівка тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_2 в результаті ударів дерев’яною «битою». Всього йому було завдано чотири удари дерев’яною палицею в область лівого плеча, животу, лівої частини тулубу, в область коліна правої ноги.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.02.2015 року, при огляді житлового будинку №24 за адресою: Павлоградський район, вул. Шевченко, - в якому проживає ОСОБА_3 дійсно був виявлений факт відсутності ручки на вхідній двері свідка ОСОБА_3 /т.2 а.п.39-41/
Згідно довідки з міської лікарні, 09.02.2015 року приблизно о 20.00 годині по вул. Шевченко потерпілому ОСОБА_1 в результаті ударів дерев’яною «битою» обвинуваченим ОСОБА_2, були завдані забій лівого плеча, лівої частини грудної клітини, правого коленого суглобу. /т.2 а.п.9/
Згідно висновку експерта СМЕ №68 від 23.02.2015 року, потерпілому ОСОБА_1 були нанесені забої (синці) м’яких тканин в області лівого плечового суглобу, лівої половини грудної клітини та правого колінного суглобу. Дані ушкодження по своєму характеру відносяться до ступеню легких. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень при обставинах та в строк вказаний в постанові: «09.02.2015 року близько о 20.00 годині потерпілий ОСОБА_1 відчув один удар дерев’яною битою в область лівих ребер, коли останній повернувся обвинувачений вдарив цією битою його в область лівого плеча, далі ударив в область правого коліна, в результаті чого потерпілий впав, тоді обвинувачений підійшов до нього ближче та вдарив битою в область живота потерпілого». Потерпілому було нанесено не менше трьох ударів в області вказані вище. Ушкодження утворились від дії тупого або тупих твердих предметів можливо від ударів дерев’яною битою. Час спричинення ушкоджень може відповідати строку вказаному як в медичних документах та і в постанові, тобто 09.02.2015 року. /т.2 а.п.13-14/
Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 125 ч.1 КК України як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень.
Доводи обвинуваченого про те, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілому він не наносив, не застосовував до останньої будь-яких насильницькій дій – ударів предметом схожим на «биту», волочіння по землі, - спростовуються поясненнями потерпілого, свідка ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, проколами слідчих експериментів за участі потерпілої та свідка ОСОБА_3, висновком судово-медичної експертизи. Потерпілий та зазначені свідки вказують на завдання тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_2 в результаті конфлікту з потерпілим 09.02.2015 року на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, підтверджуючи факт нанесення ударів потерпілому обвинуваченим дерев’яною палицею, яка схожа на «биту». Будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1, які б не могли утворитись за обставин, встановлених в судовому слідстві судово-медичною експертизою не виявлено, судово-медична експертиза встановила факт наявності легких тілесних ушкоджень у потерпілого, визначивши можливий механізм їх утворення: «Потерпілому було нанесено не менше трьох ударів в області лівого плечового суглобу, лівої половини грудної клітини та правого колінного суглобу. Ушкодження утворились від дії тупого або тупих твердих предметів можливо від ударів дерев’яною битою». Крім того, сам обвинувачений не може пояснити – звідки у потерпілого виникли тілесні ушкодження, при цьому наявність встановлених експертизою тілесних ушкоджень у потерпілого до моменту конфлікту 09.02.2015 року обвинувачений категорично заперечує, оскільки за його показами він, запідозривши потерпілого у вчиненні крадіжки, вивів його з подвір’я ОСОБА_3, останній навіть накинувся на нього, тобто не скаржився на біль в ногах чи в тілі, поводив себе здоровою людиною.
Покази потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_3, ОСОБА_5 логічні та послідовні, збігаються з письмовими доказами, висновком судово-медичної експертизи, тому суд приймає їх за основу при постановлені вироку.
Покази свідка ОСОБА_4, яка суду пояснила, що бачила як потерпілий став чіплятись до обвинуваченого та намагався накинутись, в результаті чого обвинувачений відштовхнув останнього від себе і потерпілий впав на сідниці, - не збігаються з показами обвинуваченого, який в своїх показах спростовував факт поштовху потерпілого, навпроти згідно його показів він взяв потерпілого за тулуб та зробив «підсічку», від чого потерпілий впав на землю. До того ж, свідок ОСОБА_4 є дочкою обвинуваченого ОСОБА_2, схильна до захисту батька, у зв’язку з чим суд критично ставиться до показів зазначеного свідка та не приймає їх до уваги при постановлені вироку.
Покази обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілому він не наносив, обвинувачення його у вчиненні зазначеного злочину є наклепом, - суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Проаналізувавши усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що легкі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_1 виникли 09.02.2015 року в результаті умисних дій обвинуваченого ОСОБА_2
При призначенні покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення його до категорії невеликої тяжкості, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, пенсіонер, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває.
Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд також не встановив.
За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про призначення йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не обиралась.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ю.А. Мельник