Єдиний унікальний номер 185/2526/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

при секретарі Сліпченко С.Г.

за участю прокурора Букур М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЕРДР за №12015040370000251, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1 лютого 2015 року приблизно о 19.00 годині обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на сходах до входу в магазин «Транзит» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Добролюбова, б.49, - реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на протиправне вилучення чужого майна, діючи умисно, із корисливих мотивів, розуміючи незаконність та протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стіни будівлі шляхом ривка викрав відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «Electronics STSC 310/3,6», що належить ОСОБА_2, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись камерою відеоспостереження на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку у розмірі 380 гривень.

Крім того, 1 лютого 2015 року приблизно о 20.00 годині обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля торця будівлі готелю «Колос» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, б.127, - реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на протиправне вилучення чужого майна, діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, розуміючи незаконність та протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стіни будівлі шляхом ривка викрав відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «VIATEC TC – 4955 EF», що належить ОСОБА_3, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись камерою відеоспостереження на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріального збитку у розмірі 1404.80 гривень.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 вину за ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що 01.02.2015 року він ввечері, проходячи біля магазину «Транзит», що неподалік від автостанції, побачив на вході в магазин відеокамеру, у нього в цей час виник намір викрасти цю камеру і в майбутньому розпорядитись нею на власний розсуд. Він підійшов до місця розташування камери, стрибнув та рукою зірвав камеру з місця кріплення, поклав до кишені і пішов далі по вулиці. Трохи пізніше, того ж дня, він підійшов до готелю «Колос», на стіні якого також побачив камеру відеоспостереження, вирішив її вкрасти. Підбіг до місця кріплення камери, стрибнув і рукою зірвав камеру. Поклав її до кишені куртки і пішов. Проходячи біля входу до ринку м.Павлограда, був зупинений працівниками охорони ринку, вони викликали наряд міліції, при огляді його одягу були виявлені викрадені камери. Відеокамери повернуті володільцям. Свою провину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав повністю, просить суворо його не наказувати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, належним чином була повідомлена.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності.

Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів підтверджується і іншими фактичними доказами справи, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності зі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи доведеними.

До них відносяться: протоколи огляду місця події від 01.02.2015 року /т.2 а.п. 7-8/, від 02.02.2015 року /т.2 а.п. 11/ та від 23.02.2015 року /т.2 а.п.70-72/; висновок судово-товарознавчої експертизи від 23.02.2015 року /т.2 а.п.47-50/, висновок судово-товарознавчої експертизи від 27.02.2015 року /т.2 а.п.80-81/, речовими доказами, долученими до справи.

Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1:

за ч.1 ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ по епізоду крадіжки відеокамери зовнішнього відеоспостереження марки «Electronics STSC 310/3,6», що належить ОСОБА_2;

за ч.2 ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, скоєне повторно, по епізоду крадіжки відеокамери зовнішнього відеоспостереження марки «VIATEC TC – 4955 EF», що належить ОСОБА_3

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, віднесення їх до категорії злочинів середньої тяжкості, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, не працює, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також враховує повне визнання вини та каяття у вчиненому, повне відшкодування шкоди потерпілим.

Обставинами, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає повне визнання вини та каяття у вчиненому, усунення заподіяних збитків.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд не встановив.

За сукупністю обставин вчинення злочинів, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, пом’якшуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1. можливе без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкцій інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, тобто в умовах виконання за його поведінкою постійного та обов’язкового контролю, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралась.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, згідно довідки Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України на проведення криміналістичної експертизи було витрачено 98.40 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винний у вчиненні інкримінованих злочинів за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 98.40 гривень.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому п.5 ч.9 ст.100 КПК України:

· відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «Electronics STSC 310/3,6», що була передана на відповідальне збереження ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності.

· відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «VIATEC TC – 4955 EF», що була передана на відповідальне збереження ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності.

· 

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст. 185 ч.1 КК України та ст.185 ч.2 КК України, і призначити покарання:

· за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

· за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

· 

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

У відповідності ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, поклавши на нього обов’язки: сповіщати органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази:

· відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «Electronics STSC 310/3,6», що була передана на відповідальне збереження ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності.

· відеокамеру зовнішнього відеоспостереження марки «VIATEC TC – 4955 EF», що була передана на відповідальне збереження ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності

· 

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи експертами Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України у розмірі 98.40 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.А. Мельник