Єдиний унікальний номер 185/3848/15-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мельника Ю.А.
при секретарі Шемет Ю.І.
за участю прокурора Мельниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЕРДР за №12015040370000285, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, руського, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
1) 10.11.2005 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, ст. 75, 104 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з випробуванням на 1 рік;
2) 16.11.2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, ст. 71 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 16.09.2008 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 8 днів;
3) 03.03.2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 296 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці, 03.06.2011 року звільнений за відбуттям покарання;
4) 17.06.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України позбавлення волі строком на 4 роки із випробуванням на 2 роки;
5) 12.03.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці;
який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -
за вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
05.01.2015 року приблизно о 22.35 годині обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля входу в аптеку по вул. Карла Маркса, 21/22 м.Павлограда Дніпропетровської області, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, із корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав шляхом ривка камеру зовнішнього відеоспостереження марки «IRVD-SII420». З місця вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 292.50 гривень.
Крім того, 27.01.2015 року приблизно о 22.50 годині обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля входу в магазин «Домашній» по вул. Харківській, 106 м.Павлограда Дніпропетровської області, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, із корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав шляхом ривка камеру зовнішнього відеоспостереження марки «Avtech KPC 139-E». З місця вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 420.00 гривень.
Крім того, 12.02.2015 року приблизно о 23.00 годині обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи з лівої сторони біля входу ветеринарної клініки «Рона» по вул. Репіна, 95/2 м.Павлограда Дніпропетровської області, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, із корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав шляхом ривка камеру зовнішнього відеоспостереження марки «IRVD-700». З місця вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 945.00 гривень.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 вину за ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що точної дати він не пам’ятає, приблизно на початку січня 2015 року приблизно о 23.00 годині скоїв крадіжку камери зовнішнього відеоспостереження з аптеки, що розташована на вулиці Карла Маркса м.Павлограда, камеру продав за сто гривень, гроші витратив на власні потреби. Крім того, приблизно наприкінці січня 2015 року знову ввечері скоїв крадіжку камери зовнішнього відеоспостереження з магазину «Домашній», що знаходиться на вулиці Харківській м.Павлограда, на наступний день камеру приніс володільцю, повернувши тим самим її. Останню крадіжку відеокамери він вчинив на початку лютого 2015 року з приміщення ветеринарної клініки «Рона». Також ввечері, приблизно о 23.00 годині прийшов до клініки, скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зірвав камеру, з місця злочину зник, камеру продав, вилучені кошти витратив на власні потреби. В скоєному щиро кається.
Потерпілі в судове засідання не з’явились, надали письмові заяви про розгляд провадження за їх відсутності.
Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими фактичними доказами справи, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності зі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи доведеними.
До них відносяться: протокол огляду місця події від 10.02.2015 року /т.2 а.п.18-19/, висновок експерта №07/15 від 17.02.2015 року /т.2 а.п. 35-43/, протокол огляду місця події від 18.02.2015 року /т.2 а.п. 74-75/, протокол огляду місця події від 22.02.2015 року /т.2 а.п. 94-95/, висновок експерта №1257-15 від 30.03.2015 року /т.2 а.п.108-113/, речові докази, долучені до справи /т.2 а.п.29-30, 32-33, 82-83, 102-103/.
Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення його до категорії злочинів середньої тяжкості, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисні злочини проти власності, не працює, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також враховує повне визнання вини та каяття у вчиненому.
Обставинами, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає повне визнання вини та каяття у вчиненому.
Обставинами, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочину.
За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, пом’якшуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати реальне покарання можливе лише з ізоляцією його від суспільства і відносно обвинуваченого необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини кримінального кодексу України.
Крім того, суд, у відповідності вимог ст. 70 ч.4 КК України при призначенні покарання за інкримінований злочин обвинуваченому, враховує, що останній вчинив злочин до постановлення Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області вироку від 12.03.2015 року, яким був визнаний винним за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, і якому було призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі, тому вважає за необхідне призначити покарання за сукупністю злочинів та при призначенні остаточного покарання визначити його за правилами складення покарань, передбачених ст. 72 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням не обиралась, до набрання вироком законної сили необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Дніпропетровській області.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого.
Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, згідно акту Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України на проведення криміналістичної експертизи було витрачено 123 гривні /т.2 а.п.106/. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винний у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 123 гривні.
Крім того, в рамках кримінального провадження був наданий звіт про оцінку вартості рухомого майна, наданий ФОП ОСОБА_5, проте підтверджень витрат держави на проведення зазначеного дослідження судові не надано, у зв’язку з чим зазначені витрати в розмірі 98.40 гривень не підтвердженні документально, тому в цій частині не підлягають стягненню з обвинуваченого.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України:
· диски з відеозаписом скоєного злочину, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження – підлягають збереженню разом з матеріалами провадження;
· камера зовнішнього відеоспостереження марки «Avtech KPC 139-E», що передана на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_6– після набрання вироком законної сили підлягає залишенню останньому по приналежності.
·
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
У відповідності з ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, за правилами складання покарань, що передбачені ст. 72 КК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Дніпропетровській області до набранням вироком законної сили.
Взяти обвинуваченого під варту негайно із залу суду.
Строк відбуття покарання обчислювати з 21.04.2015 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання період перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з 16.04.2015 року по 21.04.2015 рік за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 року.
Речові докази:
- диск з відеозаписом скоєного злочину, що зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах провадження;
- камера зовнішнього відеоспостереження марки «IRVD-700», що передана на відповідальне збереження потерпілому – після набрання вироком законної сили підлягає залишенню останньому по приналежності
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи експертами Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України у розмірі 123 гривні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ю.А. Мельник