: Справа № 1- 236 / 2011

В И Р О К

іменем України

02 грудня 2011 року Іванківський районний суд Київської області в складі :

головуючої - Тетервак Н.А.,

при секретарі - Онищенко В.В.,

з участю прокурора - Іващенка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений,на утриманні одна неповнолітня дитина; працює СТОВ»Володарське»-неофіційно, раніше не судимий , в скоєнні злочину за ст. 164 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який є батьком ОСОБА_2, 19.11. ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітнього ОСОБА_3,16.06. ІНФОРМАЦІЯ_5 і які знаходяться на вихованні та повному утриманні матері, ОСОБА_4, по рішенню Поліського районного суду ,згідно Виконавчого листа №2-10 від 23.10.1997 року , зобов”язаний сплачувати на утримання двох дітей аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку(доходів), щомісяця, до повноліття дітей, проте, злісно ухилявся від сплати аліментів, не сплачуючи аліменти: до виповнення ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття-заборгував 7739 грн. 70 коп. а після її повноліття заборгованість по аліментах станом на 19.09. 2011 року склала 10 769 грн. 82 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, та пояснив, що знав про те,що має двох дітей. Дочка вже повнолітня і працює. Знав,що повинен на їх утримання сплачувати аліменти. Аліменти він платив, як робив і як одержував зарплату. Зараз він працює і буде платить аліменти.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 М,О., його вина у вчиненому злочині підтверджується показами потерпілої та доказами, зібраними по справі:

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила,що з 1991 року по 1997 рік з підсудним перебувала у шлюбі. За цей час у них народилося двоє дітей, дочка ОСОБА_5, 19.11. ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_6, 16.06. ІНФОРМАЦІЯ_5

Після розірвання шлюбу в 1997 році діти залишилися на її вихованні, а підсудний повинен був сплачувати аліменти. Перші 7 років аліменти він дійсно платив. Останні 7 років платить не регулярно. Після кожного нагадування виконавчою службою за пару місяців заплатить, а потім півтори року немає. На випивку гроші є, а на дітей,- немає.

Вина підсудного підтверджується:

- виконавчим листом Поліського районного суду Київської області від 23 жовтня 1997 року про стягнення з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частина заробітку(доходів)( а.с.5-6) ;

-пропозиціями-попередженнями ОСОБА_1 про суму боргу від 15.04. 2011 р( а.с. 12- 13);

-заявою ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 164 ч.1 КК України ( а.с 14);

-поясненням ОСОБА_1 (а.с.16-17).

Згідно представленої характеристики по місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується посередньо. Працездатний, який не працює, в Центрі зайнятості на обліку не перебуває, пенсію не одержує. У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Оцінюючи добуті докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена, а його злочинні дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обставинами, які пом”якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не виявлено.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу підсудного, і вважає, що йому слід обрати покарання у вигляді обмеження волі, так як підсудний не працює і виправні роботи до нього застосовані бути не можуть.

Відповідно до ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 зобов”язання на протязі іспитового строку не виїжджати без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції за межі України на постійне місце проживання, повідомляти про зміну місця роботи і проживання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час перебування в ІТТ з 29.11. 2011 року по 02.12. 2011 року.

Міру запобіжного заходу ,до вступу вироку в законну силу, підсудному ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти із залу суду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 164 ч.1 КК України і призначити йому 2 (два ) роки обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому 2(два)- річний іспитовий строк.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 зобов”язання не виїжджати на протязі іспитового строку без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за межі України на постійне місце проживання, повідомляти інспекцію про зміну місця роботи і проживання.

Міру запобіжного заходу,до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку,звільнивши з-під варти із залу суду.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 днів з наступного дня після проголошення вироку в суді.

Суддя :