2-1252/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

23 березня 2009 року                                                                                                               місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Мельник І. Г.,

при секретарі – Кутана Т. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватизації жилої квартири недійсною, 3-я особа: Управління міського майна Маріупольської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання приватизації квартири недійсною та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в 2001 році її чоловіку, ОСОБА_2, надали службову квартиру АДРЕСА_2, у яку вона разом із чоловіком та неповнолітнім сином, ОСОБА_3, переїхали жити в 2001 році. 11 грудня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 312/2 від 15 листопада 2006 року за списком ЖКП „Новий Східний”, де працював відповідач, на ОСОБА_2 був виданий ордер на вказану квартиру. Після того, як чоловік отримав ордер на службову квартиру, він намагався її умовити приватизувати вказану квартиру, на що позивачка згоди не давала. Коли вона були відсутня тривалий час в м. Маріуполі, відповідач без її згоди приватизував квартиру АДРЕСА_3 на членів родини, тобто на себе, на позивачку та на неповнолітню дитину, та отримав свідоцтво про право власності на житло. У розмові із чоловіком вона дізналась, що за неї при оформленні документів на приватизацію відповідач поставив свій підпис та скористався її паспортом у її відсутність.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Представник 3-ї особи, Управління міського майна Маріупольської міської ради, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у відсутність представника 3-ї особи, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, згідно з ч. 4 якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно ст. 65-1 ЖК України наймачі жилих приміщень в будинках державного чи громадського житлового фонду за згодою всіх проживаючих разом з ними повнолітніх членів сім’ї мають право придбати займане ними приміщення у власність на підставах, передбачених діючим законодавством України.

Згідно п. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та п. 5 Положення „Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян”, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну чи дольову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно проживають в даній квартирі (будинку), у тому числі і тимчасово відсутніх.

З матеріалів справи вбачається, що в Управління міського майна Маріупольської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися із заявою про безкоштовну передачу у власність житла, яке займає ОСОБА_2 та члени його родини. При цьому у довідці від 17 березня 2009 року ЖКП „Азовжитлокомплекс” про склад сім’ї наймача квартири АДРЕСА_2, окрім ОСОБА_2 також прописані ОСОБА_1 та неповнолітній син, ОСОБА_3, що прописалися в вказаній квартирі 25 травня 2001 року, та за якими зберігається право користування квартирою, однак в заяві про приватизацію вказаної квартири неповнолітній син не зазначений.

Вказана заява в подальшому стала підставою для оформлення документів відділом приватизації житла Управління міського майна Маріупольської міської ради, на підставі яких 12 лютого 2007 року було видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на житло, а саме на АДРЕСА_4, на ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Вказане право власності було зареєстроване у подальшому в БТІ м. Маріуполя, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 23 лютого 2007 року, реєстр № 53947.

Згідно з копією ордеру № 005242, виданому 11 грудня 2006 року ОСОБА_2 на АДРЕСА_5, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15 листопада 2006 року, відповідачу була надана службова квартира на родину, яка складається з дружини та сина, ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого 26 червня 1993 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області, 26 червня 1993 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4, актовий запис № 1093, після чого дружині було присвоєно прізвище Карпова.

Згідно свідоцтва про народження, виданого Виноградненською сільською радою Новоазовського району Донецької області 26 травня 1994 року, актовий запис 07, ОСОБА_3 народився 23 квітня 1994 року, батьками якого у свідоцтві зазначені сторони по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Виходячи з наведеного позивачка, ОСОБА_1, будучи тимчасово відсутньою в м. Маріуполі, не мала змоги приймати участь у приватизації спірної квартири, не могла висловити свою позицію по вказаному питанню, тобто була позбавлена можливості реалізувати своє право на участь у безоплатній приватизації житла.

За таких підстав та враховуючи, що сторони не оспорюють порушене право ОСОБА_1 при приватизації АДРЕСА_6 на безпосередню участь у приватизації квартири, з чого вбачається, що спірна квартира була приватизована без згоди позивачки, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_7, видане на ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має бути визнано недійсним.

На підставі ст. ст. 65-1, 71 ЖК України, ст. ст. 1, 5, 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 213-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватизації жилої квартири недійсною, 3-я особа: Управління міського майна Маріупольської міської ради, – задовольнити.

Визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_8, видане Управлінням міського майна Маріупольської міської ради 12 лютого 2007 року (реєстр № 38893/н) на ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, - недійсними.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя