Справа №  2-531/2009 р.

ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    

головуючого   - судді Вуїва О.В.,

при секретарі  -  Літвінов С.С.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  (далі – ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року ОСОБА_1  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку в якому вказувало, що 10 жовтня 2004 року позивач уклав з відповідачем договір про надання послуг електрозв’язку, відповідно до якого підприємство зобов’язалося надавати споживачу відповідні послуги, а відповідач зобов’язувався вчасно сплачувати їхню вартість.

Крім цього, згідно письмової заяви ОСОБА_2  його телефон було включено до автоматичної міжміської телефонної станції.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в нього виникла заборгованість, яку останній згідно письмової заяви та договору про реструктуризацію боргу зобов’язався сплатити в розстрочку до серпня 2006 року шляхом внесення щомісячних платежів.

Проте, зобов’язання   ОСОБА_2  не виконав, тому станом на 01 грудня 2008 року в нього утворилася заборгованість по оплаті за надані послуги, а саме: за міжміські телефонні розмови в сумі 300,14 грн..

Враховуючи відмову абонента від сплати заборгованості в добровільному порядку, позивач просив про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що позивач знаходиться з відповідачем в договірних відносинах, останньому надавалися належної якості послуги місцевого та міжміського зв’язку, при цьому жодних претензій щодо якості наданих послуг зі сторони абонента не надходило.

Зі своєї сторони відповідач умови договору в частині оплати послуг належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, що повністю визнавалася останнім.  

В зв’язку з порушенням споживачем умов договору представник позивача просив стягнути з відповідача борг станом на 01 березня 2009 року в сумі 300,14 грн., а також всі сплачені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причина його неявки суду не відома.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.  

Так судом встановлено, що згідно письмової заяви відповідача ОСОБА_2  (який проживає в АДРЕСА_1 ) був встановлений квартирний телефон та закріплений особистий телефонний номер 9-37-51.

Крім цього, 10 жовтня 2004 року позивач уклав з ОСОБА_2  письмовий договір, відповідно до якого виконавець зобов’язався здійснювати якісне надання споживачу послуг місцевого та міжміського зв’язку та надавати інші послуги, зазначені в додатках до нього, а абонент – вчасно та в повному обсязі сплачувати їхню вартість.  

Судом встановлено, що послуги надавалися абоненту належним чином відповідно до умов укладеного договору та вимог, встановлених законодавством України, жодних претензій щодо якості наданих послуг зі сторони абонента не надходило.

Зі своєї сторони відповідач користувався ними, проте не вчасно та не в повному обсязі сплачував їхню вартість.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в нього виникла заборгованість, яку останній згідно письмової заяви та договору про реструктуризацію боргу визнав та зобов’язався сплатити в розстрочку до серпня 2006 року шляхом внесення щомісячних платежів (а.с.12, 13, 14).

Проте зобов’язання   ОСОБА_2  не виконував, тому станом на 01 березня 2008 року в нього утворилася заборгованість по оплаті за надані послуги, а саме міжміські телефонні розмови в сумі 300,14 грн. (а.с.31-35).

 Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», від 18 листопада 2003 року (зі змінами та доповненнями), п. 32, 33 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ за №720 від 09 серпня 2005 року (далі – Правила), розділу 4 Договору споживач ОСОБА_2  був  зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, в тому числі своєчасно оплачувати їх.

 Положення п.п. 100, 164 Правил вказують на те, що плата за послуги міжміського, міжнародного зв’язку та інші послуги, що надаються виконавцем, залежать від переліку замовлених послуг та оплачуються за тарифами, що встановлюються у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.п.  108, 184, 185 Правил плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги.

У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

За таких обставин, з відповідача на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги міжміського  електрозв’язку за період з 01 лютого 2006 року по 01 березня 2008 року в сумі 300,14 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат з   інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, понесених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку  – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1  в особі центру електрозв’язку НОМЕР_1  Миколаївської філії ОСОБА_1   ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )  заборгованість по оплаті за міжміські послуги електрозв’язку за період з 01 лютого 2006 року по 01 березня 2008 року в сумі 300 (триста) гривень 14 копійок , а також в повернення державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та   витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень, а всього на загальну суму 381 (триста вісімдесят одну) гривню 14 копійок.  

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя:            /підпис/                                            Вуїв О.В.

Згідно з оригіналом: суддя: