РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/3216/15-ц

пр. № 2/759/2746/15

28 квітня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

встановив:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в березні 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, за яким просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, шляхом укладення від імені власників договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також заявлено вимогу про виселення відповідачів з даної квартири.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» Шерстньова О.В. через канцелярію суду подала заяву, за якою на вимогах позову наполягала, просила розглянути справу без її участі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в суд не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.

Оскільки, у справі достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, то суд вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Судом встановлено таке.

27.02.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Д 07-01-21 МК, за яким перший надав, а друга отримала в кредит 270000 грн. зі сплатою 20%річних за користування коштами, на строк до 16.02.2012 року.

В цей же день, на забезпечення кредитного договору ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1, про що між сторонами було укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тесленко Ю.П. за реєстровим №1637.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, в наслідок чого станом на 05.02. 2015р. вона має перед банком заборгованість в сумі 598733,09 грн., що складається із заборгованості: 166479,92 грн. - основне зобов'язання, 242628,61 грн. - проценти за користування кредитом, 189624, 56 - пеня.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.109 Житлового Кодексу України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідачів неодноразово надсилались письмові вимоги про звільнення житлового приміщення.

Запропонований позивачем шлях реалізації предмету іпотеки, оговорений договором іпотеки (п.28 договору) і передбачений ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

За таких фактів та відповідним ним правовідносинам, відсутності заперечень відповідачів, суд визнає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 526, 527, 554, 589, 590 ЦК України, та вказаних вище норм закону.

Витрати понесені позивачем при зверненні до суду, за вказаного висновку суду, мають бути компенсовані відповідачами відповідно і на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.02.2007 року №Д 07-01-21 МК в сумі 598733,09 грн., що складається із заборгованості: 166479,92 грн. - основне зобов'язання, 242628,61 грн. - проценти за користування кредитом, 189624, 56 - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 27.02.2007 року (за реєстром №1637), а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,5 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, шляхом продажу іпотекодержателем Приватним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» предмета іпотеки будь-якій особі на власний розсуд, з укладенням договору купівлі-продажу від свого імені, на підставі договору іпотеки, без отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавців, за ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» по 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 52 коп. судового збору, з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м.Києва через Святошинський районний суд м. Києва на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий Сенько М.Ф.