h
справа № 2-а-28905/08
категорія 28
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Ковальській І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 35733,63 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивачка визначила в розмірі 32711,43 грн., а заборгованість по грошовій допомозі у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) –в розмірі 3022,20 грн., а всього –35733,63 грн.. Посилається на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди. Крім того, вважає неправомірними дії відповідача щодо проведення вказаних виплат у меншому розмірі.
Позивачка в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, і просить стягнути з відповідача заборгованість по ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з січня по квітень 1997 року включно, з січня по лютий 2001 року включно, з серпня 2005 року по грудень 2007 року включно, а по ст. 37 вказаного Закону лише за 2007 рік.
Представник відповідача до суду не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та в спірний період часу проживала і працювала в населених пунктах Овруцького району Житомирської області, які віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Проте вказані допомога та доплата виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
Однак позов підлягає частковому задоволенню.
Задоволенню не підлягає позов щодо виплати допомог та доплат (ст.ст. 37,39 ) за період з 01.01.2006 року по липень 2007 року, оскільки дію абзацу третього частини першої статті 37 та абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік та 2007 рік, згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" і лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 .
Заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 Закону, підлягає задоволенню лише за періоди з вересня по грудень 2007 року включно (рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007р.) .
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню за періоди з січня по квітень 1997 року включно, з січня по лютий 2001 року включно, з серпня 2005 року по грудень 2005 року включно, з липня 2007 року по грудень 2007 року включно, відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а заборгованість по ст. 37 Закону- за період з липня по грудень 2007 року включно в потрійному розмірі, включаючи допомогу на чисте харчування на двох неповнолітніх дітей.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме: розмір мінімальної заробітної плати у спірний період становив: з 2 вересня 1996 року –15 грн., з 1 січня 1998 року –45 грн., з 1 липня 1998 року –55 грн., з 1 січня 1999 року –74 грн., з 1 квітня 2000 року –90 грн., з 1 липня 2000 року- 118 грн., з 1 січня 2002 року -140 грн., з1 липня 2002 року –165 грн., з1 січня 2003 року –185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року 237 грн., з 1 січня 2005 року 262 грн., з 1 квітня 2005 року. - 290 грн., з 1 липня 2005 р.- 310 грн., з 1 вересня 2005 року –332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 р.- 375 грн., з 1 грудня 2006 року 400грн, з 1квітня 2007 року –420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року –460 грн.,
заборгованість, передбачена ст. 39 Закону, становить:
За 1997 рік = 120 грн.(15 грн. х 2 х 4 міс.)
За 2001 рік = 472 грн. (118 грн. х 2 х 2 міс.)
За 2005 рік = 3276 грн. (310 грн. х 2 х 1 міс.) + ( 332 грн. х 2 х 4 міс.)
За 2007 рік = 5400 грн. (440 грн. х 2 х 3 міс.) + (460 грн. х 2 х 3 міс.),
а всього: 9268 грн. – 173.07 грн.(отриманих по постанові КМУ) = 9094,93грн.
Заборгованість перед позивачем у спірний час за ст.37 Закону становить:
-- за липень-вересень 2007 року = 1584 грн.(440 грн. х 40% х 3 міс.)х3
-- за жовтень-грудень 2007 року = 1656 грн.(460 грн. х 40% х 3 міс.)х3,
а всього: 3240 грн. – 37,80 грн.(отриманих по постанові КМУ) = 3202,2 грн.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Отже, з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 3202,2 грн., а по ст.39 Закону - 9094,93 грн., а всього –12297,13 грн.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", та внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007, постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, ст. ст. 158 –163, 167, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1. допомог та доплат у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 3202,20 грн. заборгованості по допомозі, передбаченій ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та 9094,93 грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а всього 12297,13 грн..
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов