ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-6972/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Аліменка В. О.
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Залімського І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага"до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області про скасування рішення , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сага» (далі-Позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26.08.2010 року № 221068.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2010 року посадовими особами регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницької області на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, було проведено позапланову виїзну перевірку відділу магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому, який належить позивачу.
За результатами позапланової виїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки від 17 серпня 2010 року № 183/22/32/03/31218797 відповідачем відносно позивача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2010 року № 221068 в сумі 6800 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень виконують проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В забезпечення виконання такої функції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21 травня 2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності вказано, що до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного та податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача в частині того, що перевірка посадовими особами відповідача проведена всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21 травня 2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так як таке право на проведення перевірок органам податкової служби надано Законом України «Про державну податкову службу в Україні», який має вищу юридичну силу відносно постанови Кабінету Міністрів України.
Крім того, у самій постанові Кабінету Міністрів України зазначено, що певні обмеження стосуються тільки планових заходів щодо проведення перевірок.
Тому виходячи із викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що немає підстав із-за вказаних обставин визнати незаконним рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області про № 221068 від 26 серпня 2010 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 6800 грн.
Посадовими особами регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області 17.08.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку відділу магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому, який належить позивачу з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевіркою встановлено, що працівник позивача 17 серпня 2010 року у відділі магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому реалізувала пляшку пива «Оболонь» за ціною 4,20 грн., особі яка не досягла 18 років, чим було порушено пункт 2 ч. 1 ст. 15 – 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Із пояснень свідка ОСОБА_2, судом встановлено, що дійсно 17 серпня 2010 року торгуючи у відділі магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому вона реалізувала пляшку пива «Оболонь» молодій особі, яка на її запитання про її вік відповіла, що досягла 18 років. При цьому вона не вимагала документ, який би міг посвідчити особу в тому числі і її вік.
Згідно із пунктом 2 ч. 1 ст. 15 – 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Частина 4 ст. 15 – 3 цього ж Закону визначає, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18 – річного віку.
Продавець позивача ОСОБА_2, при продажу пива не виконала таке зобов’язання.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом – сирцем виноградним, спиртом – сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абзацу 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 – 3 цього Закону в розмірі 6800 грн.
За результатами позапланової виїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки від 17 серпня 2010 року № 183/22/32/03/31218797 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відповідачем відносно позивача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2010 року № 221068 в сумі 6800 грн.
Рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 листопада 2009 року, № 220790 відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача щодо того, що при проведені перевірки не був встановлений факт реалізації пива особі, яка не досягла 18 років, виходячи із таких обставин.
Згідно із ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.
Продавець позивача ОСОБА_2, постановою у справі про адміністративне правопорушення управління у справах захисту прав споживачів у Хмельницькій області № 619 від 27 серпня 2010 року притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу по ч. 2 ст. 156 КУпАП в сумі 510 грн., за продаж 17 серпня 2010 року у відділі магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому пляшки пива «Оболонь» особі яка не досягла 18 років.
Крім того ОСОБА_2, повністю сплатила накладений на неї штраф в сумі 510 грн., що підтверджується копією відповідної банківської квитанції, а також її особистими поясненнями у суді.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що продаж продавцем позивача ОСОБА_2, 17 серпня 2010 року у відділі магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому пляшки пива «Оболонь» особі яка не досягла 18 років, підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення управління у справах захист) прав споживачів у Хмельницькій області № 619 від 27 серпня 2010 року, крім того продавець позивача ОСОБА_2, визнала факт продажу нею 17 серпня 2010 року у відділі магазину «Хлібосол» по вул. Свободи, 2 у м. Хмельницькому пляшки пива «Оболонь особі яка не досягла 18 років, сплативши накладений на неї адміністративний штраф.
Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач у повній відповідності до вимог чинного законодавства застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 6800 грн., згідно рішення № 26 серпня 2010 року № 221068.
Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Отже процедури узгодження податкових зобов’язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується до фінансових санкцій, передбачених Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Із пояснень представника відповідача, та матеріалів справи судом встановлено, що при проведенні позапланової перевірки від 27.04.2010 року, працівнику позивача була вручена копія направлення на перевірку № 176 від 16 серпня 2010 року про проведення позапланової перевірки з 16 серпня 2010 року по 20 серпня 2010 року та копія наказу № 230 від 16 серпня 2010 року керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки в термін з 16 серпня 2010 року по 20 серпня 2010 року.
Беручи до уваги вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області у повній відповідності до вимог чинного законодавства застосував до ТОВ «Сага» штрафні (фінансові) санкції в сумі 6800 грн., згідно рішення № 26 серпня 2010 року №.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку,що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага", – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Аліменко В. О.
Судді Мельник-Томенко Ж.М.
ОСОБА_3