ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4619/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Аліменка В. О.
суддів: Мельник-Томенко Ж..М., ОСОБА_2
при секретарі: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3
відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5; головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_8; головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Віннницькій області ОСОБА_9; державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа – підприємець ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії (Відповідачів 1,2,3,4) та скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 року №0008742340, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 24580 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008742340 від 04.11.2010р. В іншій частині позову відмовлено. Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована тим, що висновки, викладені в акті перевірки в частині порушення позивачем п. 1 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі чого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24580 грн. є безпідставними, у зв’язку з чим рішення про застосування штрафних санкції, є протиправним.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційу скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем порушено вимоги п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено зазначені вимоги Закону, що і стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.
Представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги повністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.10.2010 року працівниками ДПА у Вінницькій області проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – магазину «MEGASPORT», розташованого за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 50, який належить приватному підприємцю ОСОБА_7
За результатами перевірки складено акт від 21.10.2010р., в якому зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», щодо ведення розрахунків без застосування РРО.
На підставі складеного Акту, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010р. №0008742340, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 24580 грн.
Суть порушення п. 1 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» полягала в тому, що на думку податкового органу, ФОП ОСОБА_7 порушено порядок ведення книги обліку доходів та витрат в порядку визначеному КМУ від 26.01.2009р.
Тобто, позиція податкового органу у спірних правовідносинах полягає в тому, що позивач здійснюючи розрахункові операції перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, являючись платником єдиного податку може не застосовувати РРО за умови ведення книги обліку доходів та витрат.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових санкцій) є предметом спору, який передано на вирішення суду.
При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність частковому задоволенню позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) застосовуються суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Ст. 9 Закону передбачені випадки, відповідно до яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, зокрема, до них віднесений продаж товарів (надання послуг) суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному КМ України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Постановою КМ України № 1336 від 23.08.2000 року «про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1 вищезазначеного переліку, дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Крім того, наказом ДПАВ України № 20 від 14.01.2002 року, затверджено податкове роз’яснення, у якому податковий орган розтлумачив, що при продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) фізичні особи-платники єдиного податку, фіксованого податку повинні використовувати розрахункові книжки разом з книгами обліку розрахункових операцій або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, а також при здійсненні продажу товарів відсутні підакцизні товари, тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що при проведенні розрахунків позивач не зобов’язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій. Крім, того судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не доведені обставини, відповідно до яких позивач був зобов’язаний застосувати РРО, натомість судом встановлені обставини, які звільняють позивача від обов’язку застосувати РРО відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України №265/95-ВР. Судом також доведено, що позивачем ведеться книга обліку доходів та витрат, яка не була надана при перевірці відповідачу, проте надана для огляду в судовому засіданні.
За таких підстав, рішення Вінницької ДПІ у м. Вінниці № НОМЕР_1 від 04.11.2010 року є неправомірним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи з’ясовані повно та об’єктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 14 лютого 2011 року .
Головуючий Аліменко В. О.
Судді Мельник-Томенко Ж.М.
ОСОБА_2