h
справа № 2-а-28906/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Ковальській І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 32325,34 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивачка визначила в розмірі 32325,24 грн.. Посилається на те, що отримувала відповідні доплати у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивачка в судовому засіданні уточнила позовні вимоги і просить стягнути заборгованість по виплатах, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з листопада 1996 р. по 31.12.2007 р.. Крім того, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення вказаних виплат у меншому розмірі.
Представник відповідача до суду не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та в спірний період часу працювала в м. Овруч Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Проте вказані допомога виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
Однак позов підлягає частковому задоволенню.
Задоволенню не підлягає позов щодо виплати допомог (ст. 39 ) за період з 01.01.2006 року по липень 2007 року, оскільки дію абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік та 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" і лише з 9 липня 2007 року її дію відновлено рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню за періоди з листопада 1996 р. по 31.12.2005 р. та з липня 2007 р. по 31.12.2007 р., відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
з 02.09.1996 р. - 15 грн., з 01.01.1998 р. - 45 грн., з 01.07.1998 р. - 55 грн., з 01.01.1999 р. - 74 грн., з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. - 118 грн., з 01.01.2002 р. - 140 грн., з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 1 січня 2006 року –350 грн., з 01.07.2006 р. - 375 грн., з 1 грудня 2006 року –400 грн., з 1 квітня 2007 року –420 грн., з 1 липня 2007 року –440 грн., з 1 жовтня 2007 року –460 грн..
Заборгованість по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону ,буде становить:
- за листопад 1996 р. по грудень 1997 р. - 305,40 грн. (15грн. х 2 х 14 міс. = 420 грн. - 114,60грн. (отримані кошти));
- за січень - червень 1998 р. - 496,24 грн. (45грн. х 2 х 6 міс. = 540грн. - 43,76 грн.);
- за липень - грудень 1998 р. - 624,80 грн. (55грн. х 2 х 6міс. = 660грн. - 35,20грн.);
- за січень 1999 р. - березень 2000 р. - 2108,55 грн.(74грн. х 2 х 15= 2220грн. - 111,45грн.);
- за квітень - червень 2000р. - 511,22 грн.(90грн. х 2 х 3=540грн. - 28,78грн.);
- за липень 2000р. - грудень 2001р. - 4143,07 грн.(118грн. х 2 х 18=4248грн. - 104,93 грн.);
- за січень - травень 2002 р. - 1373,72 грн. (140грн. х 2 х 5міс.=1400грн. - 26,28 грн.);
- за липень, вересень - грудень 2002 р. - 1605,68 грн. (165грн. х 2 х 5 міс.=1650грн. - 44,32 грн.);
- за січень - червень, вересень - листопад 2003 р. - 3271,05 грн. (185грн. х 2 х 9=3330грн. - 58,95 грн.);
- за грудень 2003р. - червень 2004р. - 2820,45 грн. (205грн. х 2 х 7=2870грн. - 49,55 грн.);
- за вересень - грудень 2004р. - 1857,90 грн. (237грн. х 2 х 4=1896грн. - 38,10 грн.);
- за січень - березень 2005р. - 1547,30 грн. (262грн. х 2 х 3=1572грн. - 24,70 грн.);
- за квітень - червень 2005р. - 1709,65 грн. (290грн. х 2 х 3=1740грн. - 30,35 грн.);
- за липень - серпень 2005р. - 1229,85 грн. (310грн. х 2 х 2=1240грн. - 10,15 грн.);
- за вересень - грудень 2005р. - 2615,25 грн. (332грн. х 2 х 4=2656грн. - 40,75 грн.);
- за вересень 2007р. - 870,35 грн. (440грн. х 2 х 1=880грн. - 9,65 грн.);
- за жовтень - грудень 2007р. - 2734,86 грн. (460грн. х 2 х 3=2760грн. - 25,14 грн.), а всього 29825,34 грн..
Отже з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.39 Закону становить 29825,34 грн.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., ст. ст. 158 –163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 допомог у розмірі меншому ніж це визначено ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 29825,34 грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов