ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4452/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Аліменка Володимира Олександровича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни, Леванчука Андрія Олексійовича
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.12.10 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення , -
В С Т А Н О В И Л А :
До суду звернулась фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі –позивач) з позовом до Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі –відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007001700/0 від 25.10.2010 р.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області №0007001700/0 від 25.10.2010 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 141 479 (сто сорок одна тисяча чотириста сімдесят дев’ять) грн. 78 коп. приватному підприємцю ОСОБА_3 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача по справі – Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.12.2010 р. по справі № 2-а-4452/10/0270 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог повністю відмовити .
Сторони в судове засідання не з’явились хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Могилів-Подільською районною державною адміністрацією Вінницької області 27.06.2007 року та є платником єдиного податку
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу (товарів, робіт, послуг).
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування і як приватний підприємець-повірений в 2009 році працювала за договором доручення від 31.03.2009 року з ВАТ “Літинський молочний завод”. Позивач, як платник єдиного податку здійснювала діяльність по закупівлі молока за зазначеним договором доручення, та забезпечувала передачу її довірителю за винагороду, не набираючи при цьому права власності на придбану молокопродукцію.
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Таким чином, на підставі укладених договорів позивачем вчинились правочини щодо закупівлі молока від імені та за рахунок коштів довірителя. Вказані правочини створювали, змінювали, припиняли цивільні права та обов’язки довірителя. Відповідно до укладених договорів позивач не набував права власності ні на надані йому кошти, ні на закуплене молоко.
Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або з компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об’єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
З урахуванням викладеного суд першої інстанції приходить до висновку, що за виконаними позивачем договорами доручення, сума виручки дорівнює сумі винагороди за договорами, яка в 2009 році становила 350 грн. за одну тону закупленого натурального молока, та, як встановлено в судовому засіданні, не перевищувала суму 500 тис. гривень. Отже, податковий орган при проведенні перевірки неповно оцінив надані платником податків докази в обґрунтування правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Як наслідок твердження відповідача про порушення позивачем вимог Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” щодо перевищення граничного обсягу виручки за відповідний період та вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, в результаті чого в 2009 році занижено суму податку з доходів фізичних осіб, не відповідають дійсним обставинам справи.
Позивач не здійснював поставку молока будучи посередником між ВАТ "Літинський молочний завод" та сільськогосподарськими товаровиробниками, а лише здійснював закупівлю молока згідно з відповідними договорами доручення від імені молокозаводу та за рахунок коштів отриманих під звіт від даного підприємства. Дана обставина підтверджується наявними у справі видатковими касовими ордерами на закупку молока, а також авансовими звітами та приймально-розрахунковими відомостями.
Винагорода згідно з договорами доручення отримана повіреним –ФОП ОСОБА_3 за передачу довірителю –ВАТ “Літинський молочний завод” і є обсягом виручки суб’єкта підприємницької діяльності, яка не повинна перевищувати суму 500 тис. грн. Крім того, в перевіряємому періоді позивачем не здійснювалися операції з поставки товарів, а загальна сума від надання послуг, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно не перевищувала допустимий обсяг виручки.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції №0007001700/0 від 25.10.2010 р., яким позивачу визначено до сплати зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 141 479,78 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.
В зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
ОСОБА_4