ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4061/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак Володимир Юрійович
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Аліменка Володимира Олександровича
суддів Мельник-Томенко Жанни Миколаївни, Залімського Ігоря Генадійовича
при секретарі: Гонти Інни Олександрівни
за участю представників сторін:
позивачів- Гамлявого В.К., ОСОБА_2
відповідачів (апелянта)-ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.10 у справі за адміністративним позовом Басейного управління водними ресурсами річки Південний Буг до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання дій неправомірними , -
В С Т А Н О В И Л А :
Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі – відповідач) про визнання протиправними дій по зупиненню операцій з бюджетними коштами та висуненню вимог про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що КРУ у Вінницькій області складені на підставі акту ревізії № 07-07/21 від 23.09.2010 р. та направлені для виконання, розпорядження № 202 від 30.09.2010 року про зупинення операцій з бюджетними коштами; п.2 та п.3 листа-вимоги № 02-07-20-14/7257 від 04.10.2010 р. про зобов'язання поновити кошти резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., які використані не за цільовим призначенням та повернути за рахунок винних осіб бюджетні кошти в сумі 29 699 грн. та перерахувати їх в дохід державного бюджету (код платежу 21080500) є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області щодо зупинення операцій з бюджетними коштами по реєстраційних рахунках та вимоги про усунення порушень законодавства з фінансових питань -зобов"язання поновлення коштів резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1087358 грн.42 коп.; зобов'язання повернення за рахунок винних осіб бюджетних коштів в сумі 29699 грн. і перерахування їх в дохід державного бюджету та визнано протиправним та скасувано пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області № 02-07-20-14/7257 від 04.10.2010 р. про поновлення коштів резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., які використані не за цільовим призначенням.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що предметом цього спору є питання законності дій КРУ у Вінницькій області по зупиненню операцій з бюджетними коштами на рахунках відповідача та висуненню вимог щодо усунення позивачем виявлених ревізією порушень, а отже, з’ясування цих обставин та правомірності дій відповідача і має бути перевірене в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 2 КАС України з метою прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
На виконання плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ-й квартал 2010 року на підставі направлення, виданого начальником контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 25 серпня 2010 року №1148, головним контролером ревізором відділу інспектування в агропромисловому комплексі, сфері використання природних ресурсів ОСОБА_4 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг за період з 1 липня 2008 року по 1 липня 2010 року. За результатами проведеної ревізії, відповідачем складено акт № 07-07/21 від 23.09.2010 року.
04.10.2010 р. відповідачем надіслано на адресу Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг лист-вимогу № 02-07-20-14/7257 про усунення виявлених ревізією порушень, де окрім іншого визначено та зобов’язано виконати позивачу наступне.
В частині п. 2 вимоги встановлено, що позивачем у 2008 році, в порушення вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України, в частині використання бюджетних коштів, всупереч бюджетним призначенням, вимог пункту 6 Порядку використання коштів резервного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №415, в частині використання резервного фонду на заходи, які заплановані у Державному бюджеті на 2008 рік за КПКВ 5001070 "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 року №693 "Про фінансування невідкладних робіт з відновлення об'єктів протипаводкового захисту населених пунктів, які постраждали від стихійного лиха, що сталось 23-27 липня 2008 року та невідкладних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних із шкідливою дією вод в Україні", в частині використання коштів резервного фонду на капітальний ремонт об'єкту, який не є об'єктом протиповеневого захисту, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, спрямованого на оплату капітального ремонту об'єктів, які не є об'єктами протиповеневого захисту в загальній сумі 1 087 358, 42 грн.
У зв'язку з вказаним вище, необхідно:
- поновити кошти резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., які використані не за цільовим призначенням.
В частині п.3 вимоги, ревізією дотримання законодавства при виплаті заробітної плати встановлено, що позивачем, в порушення вимог п.8 ст. 134 Кодексу законів про працю України, за рахунок коштів державного бюджету перераховано заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та відшкодування моральної шкоди на користь виконуючого обов'язки заступника начальника ОСОБА_5 на загальну суму 29 699, 06 грн.
У зв'язку з вказаним вище, позивачу необхідно:
- повернути за рахунок винних осіб бюджетні кошти в сумі 29 699 грн. та перерахувати їх в дохід державного бюджету ( код платежу 21080500).
Поряд з цим, судом встановлено, що вищезазначений акт ревізії став підставою для винесення відповідачем розпорядження № 202 від 30 вересня 2010 року про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, Басейновим управлінням водними ресурсами річки Південний Буг, в період з 1 серпня по 31 грудня 2008 року за рахунок асигнувань загального фонду кошторису, за КПКВ 5001700 „Здійснення заходів щодо запобігання можливому затопленню територій внаслідок льодоходу та повені", КЕКВ 2133 "Капітальний ремонт інших об'єктів", проведено оплату виконаних підрядних робіт з капітального ремонту Ямпільської та Порогівської зрошувальних мереж в сумі 1 078 358 грн. 42 коп., які не відносяться до об'єктів протиповіневого захисту та є нецільовим використанням бюджетних коштів. Зокрема, КРУ у Вінницькій області зобов'язало позивача зупинити операції з бюджетними коштами по реєстраційних рахунках № 35216003004951, № 35229001004951, № 35221009004951 (КПКВ 5001050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу"), №35223007004951 (КПКВ 5001110 "Комплексний протипаводковий захист Прикарпатського регіону"), № 3521500300495Ц КПКВ 5001060 "ОСОБА_3 державного моніторингу поверхневих вод, водного кадастру, паспортизація, управління водними ресурсами") та № 35213006004951 (КПКВ 5001700 "Здійснення заходів щодо запобігання можливому затопленню територій внаслідок льодоходу та повені") на строк до 04.11.2010 року включно.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі –Закон № 2939).
Статтею 8 Закону №2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону.
Так, відповідно до п. 1, 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення.
Відповідно до ст. 15 Закону №2939 службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги відповідача щодо поновлення коштів резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., які використані не за цільовим призначенням, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.119 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядником бюджетних коштів на суму коштів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 693 від 06.08.2008 року затверджено перелік об"єктів противопаводкового захисту населених пунктів, які постраждали від стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року і потребують невідкладного відновлення. Серед вказаного переліку об"єктів вказані також і Порогівська насосна станція та Ямпільська насосна станція. Крім того, вказаною постановою визначено обсяг фінансування зазначених об"єктів на 2008 рік в сумі 1380 тис. гривень, а саме: 950 тис. грн. - Порогівська насосна станція та 430 тис.. грн. - Ямпільська насосна станція.
Відповідно до вказаної постанови № 693 від 06.08.2008 року, грошові кошти виділили Державному комітетові по водному господарству, а Міністерство фінансів профінансувало зазначені витрати за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Також зі змісту вказаної постанови № 693 від 06.08.2008 року вбачається, що перелік об"єктів протипаводкового захисту, що потребували невідкладного відновлення, визначався Державним комітетом по водному господарству та затверджувався Вінницькою обласною державною адміністрацією.
Наказом Державного Комітету України по водному господарству (далі - Держводгосп) від 29.07.2008 року №167 "Про заходи Держводгоспу України по ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося у Прикарпатському регіоні", начальника Басейнового управління ОСОБА_6 зобов'язано провести обстеження об'єктів протипаводкового захисту та розробити заходи щодо їх усунення.
На виконання вищезазначеного наказу, комісією в складі представників Порогівської сільської ради, Ямпільського міжрайонного управління водного господарства, КП "МОКС" проведено обстеження наслідків стихійного лиха спричиненого паводком на головній насосній станції Порогівської зрошувальної системи, за результатами якого встановлено необхідність у проведенні капітального ремонту будівлі головної насосної станції, пристанційного складу, гідротехнічних споруд та насосно-силового обладнання.
Також, комісією в складі представників Михайлівської сільської ради, Ямпільського міжрайонного управління водного господарства, КП "МОКС" проведено обстеження наслідків стихійного лиха спричиненого паводком на головній насосній станції Ямпільської зрошувальної системи, за результатами чого встановлено необхідність у проведенні капітального ремонту будівлі головної насосної станції, пристанційного складу, гідротехнічних споруд та насосно-силового обладнання.
Акти обстеження та виявлення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок стихійного лиха з 26 липня 2008 року на об"єктах державної власності Ямпільської МУВГ на головній насосній станції Ямпільської зрошувальної системи та головній насосній станції Порогівської зрошувальної системи, складені комісіями та затверджені 31.07.2008 р. головою сільської ради с.Михайлівка та головою сільської ради с.Пороги. Відповідно до висновків обох комісій, необхідно провести капітальний ремонт будівель головної насосної станції, побутового приміщення, гідротехнічних споруд, насосно-силового обладнання, пристанційного складу.
Відповідно до п.1.1 та п.1.2 Положення „Про Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг", затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству № 142 від 09.07.2007 р. та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Вінницької міської ради ОСОБА_7 3.09.2007р., Басейнове управління є уповноваженою бюджетною неприбутковою організацією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства і належить до сфери його управління. БУВР Південного Бугу підпорядковане безпосередньо Держводгоспу України і у своїй діяльності керується конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України і Держводгоспу України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжгалузеве значення. Постановами колегії. Наказами та іншими документами держводгоспу України та Положенням.
Тобто, з аналізу вищевикладених норм, суд прийшов до висновку, що отримані кошти резервного фонду Державного бюджету при виконанні повного комплексу робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, позивач використав за цільовим призначенням у повному об'ємі, на відновлення об'єктів, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 6.08.2008 року, а саме: Порогівська насосна станція та Ямпільська насосна станція. Як вбачається з акту ревізії, відповідачем зафіксовано, що кошти отримані позивачем, використані саме на відновлення даних об'єктів, а тому немає жодних підстав стверджувати про нецільове використання бюджетних коштів.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави щодо поновлення коштів резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., оскільки дані кошти в повній мірі були використані за їх цільовим призначенням.
Стосовно позовних вимог, в частині визнання протиправною та скасування вимоги відповідача щодо повернення за рахунок винних осіб бюджетних коштів в сумі 29 699 грн. та перерахування їх в дохід державного бюджету, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, ревізією дотримання законодавства при виплаті заробітної плати встановлено, що позивачем, за рахунок коштів державного бюджету перераховано заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 на загальну суму 29 699, 06 грн., якого, незаконними діями начальника управління БУВР річки Південний Буг ОСОБА_6 було звільнено з посади виконуючого обов'язки заступника начальника з загальних питань та розвитку Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг.
Відповідно до п.8 ст. 134 Кодексу законів про працю України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Статтею 237 КЗпП встановлено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідно до п.5 Положення про Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг, начальник несе персональну відповідальність перед Держводгоспом України за виконання покладених на БУВР річки Південний Буг завдань.
Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної незаконним звільненням ОСОБА_5 з посади виконуючого обов"язки заступника начальника з загальних питань та розвитку Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг несе начальник управління БУВР річки Південний Буг ОСОБА_6
В матеріалах справи міститься рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 17.08.2010 року по цивільній справі №2-2136/10 за позовом Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням, відповідно до якого, з ОСОБА_6 на користь Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг стягнуто позивачу відшкодування заподіяних збитків при незаконному звільненні ОСОБА_5 Вказане рішення набрало законної сили до завершення перевірки КРУ у Вінницькій області. Слід зазначити, що порядок виконання судових рішень регулюється Законом України "Про виконавче повадження".
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що вимога відповідача про повернення за рахунок винних осіб бюджетних коштів в сумі 29 699 грн. та перерахування їх в дохід державного бюджету є безпідставною та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог, в частині визнання протиправним та скасування розпорядження № 202 від 30.09.2010 року про зупинення операцій з бюджетними коштами по реєстраційних рахунках № 35216003004951, № 35229001004951, № 35221009004951 (КПКВ 5001050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу"), № 35223007004951 ( КПКВ 5001110 "Комплексний протипаводковий захист Прикарпатського регіону"), № 3521500300495Ц КПКВ 5001060 "ОСОБА_3 державного моніторингу поверхневих вод, водного кадастру, паспортизація, управління водними ресурсами") та № 35213006004951 (КПКВ 5001700 "Здійснення заходів щодо запобігання можливому затопленню територій внаслідок льодоходу та повені") на строк до 04.11.2010 року включно, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 118 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) встановлює, що у разі виявлення бюджетного правопорушення органи Державної контрольно-ревізійної служби України можуть вчиняти такі дії: застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; зупинення операцій з бюджетними коштами.
Відповідно до вимог ст. 120 того ж Кодексу зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до 30 днів, якщо інше не передбачено законом.
"Порядком зупинення операцій з бюджетними коштами" (далі - Порядок), затвердженим Наказом Державного казначейства України від 18.11.2002 № 213 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2002 № 1627 "Про механізм зупинення операцій з бюджетними коштами", встановлені правила та процедура прийняття розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
З липня по вересень 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг за період з 1 липня 2008 року по 1 липня 2010 року.
За результатами проведеної ревізії, відповідачем складено акт № 07-07/21 від 23.09.2010 року, в якому відображені встановлені факти порушень та недоліки.
На підставі зазначеного акту, 08 червня 2010 року КРУ у Вінницькій області винесено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, в строк до 25 червня 2010 року.
30.09.2010 року КРУ у Вінницькій області прийнято Розпорядження № 202 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, яким зупинено операції з бюджетними коштами на строк до 04.11.2010 року включно.
Підставою для прийняття вказаного Розпорядження зазначено виявлення порушення вимог чинного законодавства в частині використання бюджетних коштів, всупереч бюджетним призначенням, що стало наслідком витрачання коштів резервного фонду Державного бюджету в загальній сумі 1 087 358 грн. 42 коп., які використані не за цільовим призначенням.
Згідно зі статтею 2 Закону №2939 органи державної контрольно-ревізійної служби за результатами інспектування складають акти ревізій. У разі виявлення бюджетного правопорушення при проведенні ревізії цей факт фіксується в акті ревізії.
В судовому засіданні судом встановлено, що отримані кошти резервного фонду Державного бюджету при виконанні повного комплексу робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, позивач використав за цільовим призначенням у повному об'ємі, на відновлення об'єктів, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 6.08.2008 року.
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що дії відповідача щодо зупинення операцій з бюджетними коштами є протиправними.
З підстав наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно та у невідповідності до вимог діючого законодавства України було зупинено операцій з бюджетними коштами по реєстраційних рахунках та висунуті вимоги про усунення порушень законодавства з фінансових питань .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області – залишити без задоволення, а Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17.01.11р.
Головуючий Аліменко Володимир Олександрович
Судді Мельник -Томенко Жанна Миколаївна
ОСОБА_8 генадійович