ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Островського, 14, м. Вінниця, 21050, тел. 55-15-10, факс 55-15-15,
Справа № 2-а-1349/09/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Аліменка Володимира Олександровича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни, Залімського Ігоря Геннадійовича
при секретарі: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Вінницького окружного адміністративного суд від 25.10.10 у справі за адміністративним позовом Прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до Фірми "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И Л А :
Прокурор Іллінецького району Вінницької області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люстдорф»(далі - ТОВ «Люстдорф») про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки керівником органу державного контролю –територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Вінницькій області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 27.10.08р. № 079289, згідно з якою до ТОВ «Люстдорф»застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн., передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону.
Сума штрафу відповідачем сплачена не була, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 1700 грн. №079289 від 27.10.08р. було оскаржено відповідачем до адміністративного суду, в зв’язку із чим, провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №2-а-1832/09/0270. Втім, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.07.09р. у справі №2-а-1832/09/0270 в позові ТОВ “Люстдорф” до територіального управління ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено повністю.
ТОВ “Люстдорф”, що є відповідачем у даній справі, оскаржив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.07.09р. у справі №2-а-1832/09/0270 до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.10 р. апеляційна скарга ТОВ “Люстдорф” залишена без задоволення, а постанова від 03.07.09р. - без змін.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.
Законом, що регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень є Закон України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ ( далі –Закон № 2344-ІІІ).
Згідно Закону № 2344-ІІІ, Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що входить до складу центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій
Відповідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З підстав наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до вимог діючого законодавства України було проведено перевірку транспортного засобу відповідача та за наявності виявлених порушень прийнято постанови про накладення фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Фірми "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 17.01.2011р.
Головуючий Аліменко Володимир Олександрович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
ОСОБА_3