Справа №22Ц-1858/2008 рік Головуючий в 1 інстанції Линника В.Я.
Категорія 21 Доповідач в II інстанції Суханова Є.М. ,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного
суду Київської області у складі:
головуючого Юровської Г.В.
суддів: Поліщука М. А., Суханової Є.М. ,
при секретарі Сторожук І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Добробут" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Добробут" про усунення перешкод у здійсненні права власності будівлею та спорудами виробничої бази та виселення;
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2008 року було задоволено позов позивачки.
Зобов'язано відповідача усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні будівлями та спорудами виробничої бази, а саме: рестораном, складом, готелем, конторою, гаражем, складом, прачечною, кіоском, трансформаторною, навісом, коптильнею, що знаходиться за адресою в смт. Ворзель, Київської області, вул. Великого Жовтня, 60. Зобов"язано Т овариство з обмеженою відповідальністю фірма „Добробут" звільнити будівлі та споруди виробничої бази а саме: рестораном, складом, готелем, конторою, гаражем, складом, прачечною, кіоском, трансформаторною, навісом, коптильнею, що знаходиться за адресою в смт. Ворзель, Київської області, вул. Великого Жовтня, 60.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій він просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд, на підставі зібраних по справі доказах встановив, що позивачка є добросовісним набувачем зазначеного майна, яке вона отримала в право власності на підставі свідоцтва про право власності майна, яке придбане з прилюдних торгів.
2
Відповідач не заперечує проти того, що він дійсно займає зазначені позивачкою приміщення, а тому, суд правильно визначився, що ці обставини не підлягають доведенню, згідно з вимогами ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до вимог до ч. 1 ст. 316 ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 319, ч.1 ст. 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі зібраних по справі доказів, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність позовних вимог позивачки, у зв"язку з чим задовольнив позовні вимоги.
Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на те, що його представник не зміг підгодовуватись до розгляду справи, а також, що ТОВ фірма „Добробут" звернулось до Ірпінського суду з позовом про визнання публічних торгів такими, що не відбулися, у зв"язку з чим, вважають, що позивачка не набула права власності на спірне майно, просять направити справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів не встановила доказів, які б підтверджували доводи апеляційної скарги, а навпаки, в матеріалах є рішення Ірпінського міського суду від 27 березня 2007 року за позовом ТОВ „Добробут" до ОСОБА_1 (а.с. 21-24), про визнання прилюдних торгів такими, що не відбилися, де зазначеним рішення суду відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ фірма „Добробут", рішення суду набрало законної сили після розгляду апеляційної скарги колегією суддів Апеляційного суду Київської області 21 червня 2007 року. В зазначених матеріалах встановленні обставини про придбання позивачкою спірного майна, підтверджується її право власності на зазначені об"єкти нерухомого майна.
Крім цього, відповідач по даній справі, намагаючись й далі перешкоджати позивачці користуватись своєю власністю звернувся з заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду від 27 березня 2007 року за ново виявленими обставинами, але йому було відмовлено в задоволені заяви ухвалою суду, яку він також оскаржив в апеляційній інстанції та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2007 року в задоволенні апеляційної скарги товариства, було відмовлено.
Встановивши зазначені докази, колегія суддів, не може визнати, що представник відповідача був недостатньо підготовлений к розгляду даної справи, а тому вважає, що позиція апелянта базується не на об"єктивних обставинах та доказах, а на бажанні безпідставно утримувати й надалі нерухоме майно, яке належить позивачці.
3
Не зміг також апелянт навести докази або обставини, передбачені ст. 311 ЦПК України, на яку посилається в апеляційній скарзі для скасування рішення суду й направлення його на новий судовий розгляд.
Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, яку слід відхилити.
Рішення суду законне, обґрунтоване, суд правильно встановив правовідносини сторін, надав правову оцінку доказам по справі та застосував законодавство, яке регламентує правовідносини сторін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 305-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Добробут" відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Добробут" про усунення перешкод у здійсненні права власності будівлею та спорудами виробничої бази та виселення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.