Справа № 510/601/15-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.04.2015 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бешлієвої Т.А.,
за участю: секретаря - Івановій Н.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
перекладача – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рені Одеської області адміністративну справу за позовом Ізмаїльського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі ТВО начальника прикордонного загону ОСОБА_4 до громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali) про примусове видворення та затримання, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із позовом до громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali) про примусове видворення та затримання, в якому первісно просив примусово видворити громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali) за межі території України та затримати його на термін до дванадцяти місяців з метою примусового видворення за межі України, з розміщенням його в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача посилається на те, що 30.03.2015 року о 15 годині 35 хвилин під час здійснення охорони державного кордону України, прикордонним нарядом « Прикордонний патруль», в районі прикордонного знаку № 1341 на відстані 1000 метрів від лінії державного кордону України на шляху сполучення с.Орлівка – м. Рені Одеської області було виявлено та затримано іноземного громадянина, який назвався громадянином ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6. Означений громадянин, будучи іноземним громадянином, незаконно перетнув держаний кордон України з Республіки Молдова та незаконно знаходився на території України без документів, що посвідчують його особу.
В заявленому позові також зазначено, що в подальшому при проведенні перевірочних заходів було встановлено, що даний громадянин ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 незаконно, перетнувши державний кордон у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення « Рені_-Джурджулешти», прибув на територію України з Туреччини у складі групи осіб, (також двох громадян ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8) у причепі вантажного транспортного засобу марки «Ман» Російської Федерації, державний реєстраційний номер «М464ЕМ». Маршрут вантажівки проходив через слідуючі країни: Туреччина - Болгарія - Румунія – Молдова –Україна - Росія. Весь шлях руху вантажного автомобіля означені особи, в тому числі і відповідач по справі, перебували у кузові цього транспортного засобу, маючи намір потрапити на заробітки до країни Європейського Союзу. Однак, відповідач по справі ОСОБА_2 в ході руху автомобіля, зрозумівши, вже після перетинання у вищезазначеному пункті пропуску державного кордону України ту обставину, що він потрапив не на територію країни Європейського Союзу, а на територію України, сумісно з означеними особами зупинив транспортний засіб і разом із ними вискочив із машини, після чого був затриманий прикордонним нарядом.
Далі, в обґрунтування підстав заявленого позову, в ньому зазначено, що згідно зі ст.22 Закону України « Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому законом порядку вільно залишити територію України, тобто мають змогу виїхати з України при наявності дійсного паспортного документу, але відповідач, являючись громадянином ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6, ніяких документів, що посвідчують його особу та дають право на перетин кордону України на час затримання при собі не мав, тому виїхати з території України у встановленому законодавством порядку він в подальшому не зможе, оскільки отримати такі документи, перебуваючи в Україні, у стислий термін адміністративного затримання практично не можливо. Крім зазначеної обставини, при вирішенні питання про видворення і затримання також необхідно врахувати і те, що відповідач не має постійного місця проживання в Україні, не має ніякого фінансового забезпечення для виготовлення необхідних документів і перебування в Україні, тому на період перебування в Україні необхідний для виготовлення необхідних документів його необхідно затримати з розміщенням у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, для здійснення вподаль- подальшому при наявності необхідних документів процедури примусового видворення до держави походження або транзиту до третьої держави.
Зазначено у позові і те, що, керуючись нормами національного та міжнародного права, відповідачу була надана відповідна правова допомога, під час якої ОСОБА_2 не виявив бажання звернутись до компетентних органів України із заявою про набуття статусу біженця чи надання йому притулку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1С, діючий на підставі доручення № 43/2123 від 01.04.2015 року, позовні вимоги що до примусового видворення підтримав у повному обсязі з наведених вище підстав, що до строку затримання відповідача змінив вимоги та просить затримати відповідача на строк шість місяців, вважаючи, що цей строк буде достатнім для зібрання всіх необхідних документів для примусового видворення відповідача, виходячи з відомостей відносно виготовлення документів, наданих посольством ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6. За поясненнями представника позивача, за наявності для того можливості і виготовлення всіх необхідних для цього документів, видворення ОСОБА_2 може відбутися і раніше. Позов просить задовольнити в межах заявлених вимог, додатково пояснивши у судовому засіданні, що особу відповідача було встановлено через посольство ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6, про що є необхідні документи в матеріалах справи, з пояснень ОСОБА_2 також було встановлено, що він мав намір прибути до країни Європейського Союзу- Німеччини та там працевлаштуватися для того, щоб матеріально забезпечувати свою родину.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні обґрунтованість позову визнав у повному обсязі, пояснив, що не заперечує проти його примусового видворення і затримання, розуміє той факт що він незаконно перетнув кордон України у спосіб вказаний у позові, також пояснив у суді, що мав намір мігрувати у країну Європейського Союзу-Німеччину на заробітки для того, щоб вподальшому забезпечувати матеріально свою багатодітну сім’ю, але помилково при переїзді потрапив в Україну. Відповідач також, пояснив, що до виїзду за кордон він і його родина проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1, а на території України у нього не має ні родичів, ні знайомих, ні житла, також не має коштів необхідних для виїзду та виготовлення необхідних документів, тому сам виїхати з країни він не зможе. Бажання залишитися в Україні відповідач не має, хоче потрапити до Німеччини на заробітки, має спеціальність програміста, може ремонтувати комп`ютери, згодний, на час запропонований представником позивача, знаходитися у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців для послідуючого видворення.
В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія протоколу про затримання ОСОБА_2 від 30.03.2015р.; копія схеми про місце виявлення відповідача від 30.03.2015р.; копія рапорту начальника відділу прикордонної служби «Рені» від 30.03.2015р.; копія протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 30.03.2015р.; копія письмового пояснення відповідача від 01.04.2015р.; копія анкетних даних відповідача; копія листа на адресу посольства ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 в Україні від 30.03.2015р., про інформування посольства про затримання ОСОБА_2, який незаконно знаходиться на території України без відповідних документів із проханням про підтвердження його належності до громадянства ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6; копія листа на адресу Головного Управління міграційної служби України в Одеській області від 30.03.2015р., про інформування управління МСУ про затримання ОСОБА_2, який незаконно знаходиться на території України без відповідних документів, із проханням перевірити облік заяв та отримання ним статусу біженця на території України; копія листа на адресу Ізмаїльської міжрайонної прокуратури від 30.03.2015р., з повідомленням про затримання ОСОБА_2, який незаконно знаходиться на території України без відповідних документів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Матеріалами адміністративної справи встановлено, що 30.03.2015р. о 15 годині 35 хвилин відповідач ОСОБА_2 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», в районі прикордонного знаку № 1341 на відстані 1000 метрів від лінії державного кордону на шляху сполучення с.Орлівка – м.Рені Одеської області, за незаконний перетин державного кордону України з Республіки Молдова у вищеозначеному пункті пропуску без відповідних документів та дозволу працівників ДПСУ.
За правилами ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Як вбачається зі змісту пояснень відповідача, останній помилково потрапив на територію України, оскільки первісно мав намір мігрувати у країну Європейського Союзу Німеччину для подальшого працевлаштування.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим законодавством порядком іммігрувати до названої ним Європейської країни, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте він вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб перетину кордону без належних на це документів.
Встановлені судом обставини, а саме відсутність у громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 близьких родичів та знайомих на території України, відсутність власного житла, коштів, постійного джерела існування, незаконний перетин ним державного кордону України у вищеназваний спосіб в напрямку до країни Європейського Союзу свідчать про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає примусовому видворенню, оскільки при наявності всіх встановлених вищезазначених обставин та відсутності необхідних документів, залишити територію України самостійно і добровільно він не зможе та ухилиться від виїзду з України у законний спосіб. Крім того, на думку суду, враховуючи намір відповідача знов потрапити до країни Європейського Союзу, відповідач може повторити незаконний перетин державного кордону, тому вимогу про видворення відповідача у законний спосіб суд вважає обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
Крім того, згідно роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України, висвітлених у п. 26 Постанови № 1 від 25.06.2009р. в редакції постанови Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012р., виходячи з положень частини четвертої ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та приписів ч. 2 ст. 183-5 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення можливості подальшого видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
З огляду на викладене, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 30 Закону, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, суд вважає, також і вимогу про затримання відповідача, оскільки судом встановлено належні та дійсні підстави для видворення останнього за межі України. Крім того, суд погоджується з терміном затримання на шість місяців, оскільки такий строк є об'єктивним і достатнім для зібрання всіх необхідних документів для видворення відповідача, і як слідує з пояснень представника позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні, за наявності можливості і необхідних документів, відповідач може бути видворений і до закінчення цього строку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 256 КАС України, постанова суду в частині затримання відповідача підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 69-71, 86, 159-163, 167, 183-5 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Ізмаїльського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі ТВО начальника прикордонного загону ОСОБА_4 до громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali) про примусове видворення та затримання – задовольнити.
Примусово видворити громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali), ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі території України.
Затримати з метою примусового видворення за межі України громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 (Ashraf Ali), ІНФОРМАЦІЯ_2, на 6 (шість) місяців, з розміщенням в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Постанову в частині затримання громадянина ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6(Ashraf Ali), ІНФОРМАЦІЯ_2, звернути до негайного виконання, відповідно до ч. 3 ст. 183-5 КАС України.
Відповідно ч. 5 ст. 183-5 КАС України постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в п’ятиденний строк з дня її проголошення.
Повний текст постанови негайно вручити учасникам судового розгляду.
Зобов’язати позивача виготовити та надати відповідачу переклад постанови суду з державної мови на мову, якою володіє відповідач, у строк наданий на апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.. 254 КАС України, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 183-5 КАС України.
Суддя Т.А. Бешлієва