Справа №2-1034 2008 p.
РІШЕННЯ
Іменем України
23 квітня 2008 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД Вінницької області
в складі: головуючого судді Носова В.К.
при секретарі Грабовській Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тульчинської міської ради про визнання права власності мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько -ОСОБА_2, який проживав в м. Тульчині, Вінницької області.
Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку № 26, загальною площею 92, 5 кв.м. , житловою-50, 0 кв.м. , з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, належного померлому на праві власності на підставі дублікату Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, посвідченого нотаріально 16.05.1991 року і зареєстрованого в Тульчинському МБТІ 12.08.1991 року за № 1221 та на підставі угоди про розірвання договору дарування, посвідченого 06.08.1991 року за реєстровим № 2-704 та зареєстрованого в Тульчинському МЕТІ 12.08.1991 року за№ 1221.
Являючись спадкоємицею за законом 1 черги, 15.08.2008 року вона належним чином оформила свої спадкові права в Тульчинській державній нотаріальній конторі і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, нотаріусом не було включено до складу спадкового майна тамбур літ."а-4", який був самочинно збудований покійним батьком і нею біля будинку.
Поскільки вони з померлим батьком не отримали дозволу на будівництво тамбура та відповідної технічно-проектної документації на забудову, він отримав статус самочинного будівництва, а окрім того, змінилась площа будинку: загальна збільшилась з 71, 1 кв.м. на 92, 5 кв.м. , а житлова збільшилась з 34, 61 кв.м. на 50, 0 кв.м. , про що свідчить довідка Тульчинського МБТІ. Однак, при цьому не були порушені інтереси сусідів та інших осіб, поскільки вони проводили будівництво на своїй присадибній земельній ділянці, виділеній для будівництва житлового будинку.
Отже, відповідно до вимог ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу позивача суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке було самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб. В даний час їй необхідно зареєструвати своє право власності на
успадковане майно після смерті її батька, відповідно до закону, однак, оформити належним чином документи у відповідних інстанціях, вона не має можливості через відсутність проектної документації та дозволу на будівництво вищевказаного тамбура.
Поскільки, вона являється єдиною спадкоємицею за законом і, приймаючи до уваги неможливість оформлення спадкових прав на тамбур через нотаріальну контору, вона має всі підстави для звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудований тамбур.
В судовому засіданні позивачка просить суд позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, що не заперечує проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.
Іншого в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин суд з метою правильного та швидкого вирішення справи, вважає за правильне розглянути справу та ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 392 ЦК України, ст. . ст. . 10, 14, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на самочинно збудований тамбур літ."а-4" біля успадкованого нею житлового будинку АДРЕСА_1 та на змінену (збільшену) площу будинку: загальну 71, 1 кв.м. на 92, 5 кв.м. , а житлову з 34, 61 кв.м. на 50, 0 кв.м.
Зобов'язати Тульчинське МБТІ провести відповідні реєстраційні дії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення вступило в закону силу 5 травня 2008 року