АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2008р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого, судді Лагнюка М. М.
суддів Барташук Л.В. та Верховець Т.М.
за участю прокурора Решетняк Н.О.
адвоката ОСОБА_3.
захисника ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2008 року,
яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець Житомирської області, Житомирського району с. Рудня-Городище, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, судимий
1. 07 травня 2002 року вироком Житомирського районного суду Житомирської області за ст. 185 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України 1 рік;
2. 04 лютого 2003 року вироком Корольовського районного суду м. Житомира за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі. 27 січня 2006 року рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 січня 2006р. звільнений умовно-достроково,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Севастополя, громадянин України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3, несудимий,
Справа № 11-а-840/2008 Головуючий у першій інстанції: Фрич Т.В.
Категорія КК: 185 ч.3 Доповідач в апеляції: Лагнюк М. М.
2
та
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, , уродженець Луганської області м. Свердловська, п. Ленінське., громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_4, проживав у АДРЕСА_5 несудимий
засуджені за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі т. 75 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнені віл відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аляска ЛД» матеріальну шкоду в сумі сім тисяч шістсот гривень.
Згідно вироку ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винуватими в тому що вони за попередньою змовою групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжці), з проникненням у приміщення за таких обставин.
19 вересня 2007 року близько 4 години ранку. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до огородженої парканом території КП «Київський птахокомбінат», що на вул. Зрошувальній. 3-а в м. Києві і, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізли через паркан та проникли на територію КП «Київський птахокомбінат. Діючи згідно розподілених ролей ОСОБА_1 спостерігав на оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_6 про можливу небезпеку, а ОСОБА_6 за допомогою ключів, які приніс з собою, відкрив замок вхідних дверей складу ТОВ «Липова долина» та викрали звідти 80 кг ікри кетової, упакованої в брикети по 0, 5 кг, завдавши ТОВ «Липова долина» шкоду на загальну суму 15 200 гривень.
Крім того, ОСОБА_6, 12 жовтня 2007 року близько 5 години ранку за попередньою змовою з ОСОБА_5 про вчинення продуктів харчування зі складських приміщень, проникли на територію КП «Київський птахокомбінат», що на вул. Зрошувальній, 3-А в м. Києві, де, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_5 спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження про можливу небезпеку ОСОБА_6, а останній за допомогою принесених ключів, шляхом підбору відкрив замок вхідних дверей складу ТОВ «Липова долина» та таємно викрали майно, що належить ТОВ «Липова долина», а саме ікру кетову упаковану в брикети по 0, 5 кг, на загальну суму 15 200 гривень та з викраденим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину, завдавши ТОВ «Липова долина» матеріальну шкоду.
В апеляції захисник ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин справи просить змінити вирок в частині призначення ОСОБА_1 покарання і пом'якшивши призначене йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України, оскільки вважає, що воно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі внаслідок суворості. Зазначає, що судом недостатньо враховані пом'якшуючі покарання обставини, а саме, що ОСОБА_1 добровільно з'явився з повинною в правоохоронні органи, активно сприяв розкриттю злочину, а також його сімейні обставини. Крім того зазначає, що завдана матеріальна шкода ним повністю відшкодована після постановления вироку.
Апеляцій від інших учасників судового розгляду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3 , які підтримали апеляцію та просили пом'якшити призначене засудженому ОСОБА_1
3
покарання, пояснення прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції. колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ч.3 ст. 299 КПК України доказах і в апеляціях не заперечуються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою, поєднане з проникненням у приміщення є правильною і також не оспорюється в апеляції.
Твердження в апеляції про суворість призначеного покарання, колегія суддів вважає необгрунтованими. Як вбачається з вироку, при обранні ОСОБА_1 покарання суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, щире каяття, його особу, тс. що він зайнятий суспільно-корисною працею, має на утриманні дружину та матолітню дитину, раніше притягався до кримінальної відповідатьності, добровільно збитки не відшкодував та призначив покарання в мінімальних межах санкції закону, за яким його засуджено.
Призначене судом покарання за своїм видом та розміром відповідає вимогам закон}-, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
Враховуючи приведені дані колегія судді не знаходить підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання та застосування ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, апеляція захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляцію захисника ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 без зміни.