УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11 -а-830 2008р. Головуючий у 1-ій інстанції - Бандура І.С.
Категорія - ст. 369 ч. 1 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Лагнюка М. М.
суддів Верховець Т.М. , Бовтрук В.М.
за участю прокурора Решетняк Н.О.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ареєстрований в АДРЕСА_1; проживаючий в АДРЕСА_2; раніше судимий:
1. 29.05.1997 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі;
2. 11.04.2000 року Мінським районним судом м. Києва за ст. ст. 229-6 ч.2, 140 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
2
3. 10.05.2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави, звільнений з місць позбавлення волі 13.12.2005 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців,
засуджений за ст. 369 ч.1 КК України на 4 роки обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням його до праці.
Запобіжний захід, до вступу вироку в закону силу - підписка про невиїзд.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 18 лютого 2008 року в приміщенні кабінету № 34 ТВМ-2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 22-а, дав хабара старшому оперуповноваженому ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2
Так, 16 лютого 2008 року на виконання старшому оперуповноваженому ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 надійшли матеріали ЖРЗПЗ № 2634 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві відносно ОСОБА_1, у якого в цей же день близько 18 год. в м. Києві по вул. Я.Коласа, 19, при огляді було виявлено та вилучено скляну пляшку з рідиною. В ході перевірки даних матеріалів старшим оперуповноваженим ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, згідно висновку спеціаліста № 887х від 18.02.2008 року у наданій для дослідження рідині, яка була вилучена у ОСОБА_1 виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0, 1908гр.
ОСОБА_1, достовірно знаючи, що проведення перевірки за матеріалами ЖРЗПЗ № 2634 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві відносно нього доручено старшому оперуповноваженому ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, з метою уникнення кримінальної відповідальності, 18.02.2008 року, близько 15 год. в каб. №34 ТВМ-2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 22-а, дав хабара у розмірі 1 000 доларів США, що відповідно по курсу НБУ становить 5 050 грн., старшому оперуповноваженому ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м.
3
Києві ОСОБА_2 3а вирішення питання про не порушення відносно нього кримінальної справи за ст. 309 КК України.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи, вірність кваліфікації його дій та доведеність вини у скоєному злочині, просить вирок суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити і звільнити від кримінальної відповідальності. У разі визнання підстав для скасування вироку недостатніми, просить змінити вирок Святошинського районного суду м. Києва та призначити покарання, не пов'язане з обмеженням волі.
Так, засуджений вважає, що при постановлені вироку суд неправильно застосував кримінальний закон і відповідно до ч.3 ст. 369 КК України мав звільнити від кримінальної відповідальності його, оскільки після дачі хабара він добровільно заявив про скоєне ще до порушення кримінальної справи.
Також, на думку апелянта, всупереч вимогам ст. 65 ч. 2 КК України, судом не були взяті до уваги пом'якшуючи відповідальність обставини, а саме: скоєний засудженим злочин не відноситься до тяжких і не становить великої суспільної небезпеки; позитивно характеризується за місцем проживання; працює, має на утриманні вагітну дружину.
Отже, з урахуванням всіх пом'якшуючих відповідальність обставин, засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду першої інстанції надто суворим, оскільки впевнений, що його виправлення можливе і без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого і просив вирок Святошинського районного суду м. Києва залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за яким його засуджено, за обставин, встановлених судом, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений показаннями самого ОСОБА_1, як в ході досудового, так і судового слідства, який повністю визнав себе винним та не оспорював фактичні обставини справи, у зв'язку з чим судом, за згодою засудженого, у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України, інші докази по справі не досліджувались, і в апеляції засудженого не заперечуються (а.с. 107).
Призначаючи ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин, суд дотримав вимоги ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який неодноразово судимий, має непогашену
4
судимість, позитивного характеризується, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання засудженому суд визнав - повне визнання вини і щире каяття у вчиненому. Як обтяжуючу покарання обставину, суд визнав - рецидив злочину.
Отже, таке покарання, за переконанням колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.
Посилання засудженого в апеляції на те, що при призначенні покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 щиро розкаявся та позитивно характеризується, а також взагалі не врахував наявність у нього вагітної дружини є безпідставними, оскільки, як слідує з вироку, ці дані і пом'якшуючи покарання обставини були враховані судом при призначенні ОСОБА_1 покарання, а наявність вагітної дружини, не є тією суттєвою обставиною, яка може бути підставою для пом'якшення йому покарання.
Доводи засудженого щодо неправильного застосування судом першої інстанції кримінального закону, про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.3 ст. 369 КК України, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.
Так, добровільна заява про дачу хабара передбачає звернення до порушення кримінальної справи з такою заявою (усно або письмово) до міліції, прокуратури, суду або іншого державного органу, наділеного законом правом на порушення кримінальної справи, незалежно від мотивів хабародавця, але не в зв'язку з тим, що про вчинений злочин вже стало відомо органам влади.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 ні з усною, ні з письмовою заявою до органів державної влади до передачі хабара не звертався. Крім того, після його затримання, в явці з повинною від 18.02.2008 р. (а.с. 8), власноручно зазначав, що щиро розкаюється у скоєному. В поясненнях від 18.02.2008р. (а.с. 9), а також в протоколі допиту в якості обвинуваченого від 19.02.2008 р. (а.с. 70-72) пояснював, що співробітники міліції нічого не вимагали і він за власної ініціативи вирішив, що якщо дасть хабар ОСОБА_2, то його кримінальна справа порушена не буде і його відпустять; вину свою визнає в повному обсязі, в своїх діях щиро кається.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що обрана судом міра покарання є справедливою, а тому підстав для скасування чи зміни вироку внаслідок суворосїі, як про це йдеться в апеляції засудженого, немає.
5
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.