Справа № 2-170/10

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 серпня 2010 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Лук’янчук О.В.

при секретарі - Чумаченко A.B.

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вказуючи, що вона являється власником 30/100 частини квартири №30 в житловому будинку №12 «а» по вул. Лазо, в м. Білгород-Дністровському Одеської області, відповідач ОСОБА_3 чинить перешкоди у користуванні квартирою, тому просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні кухнею літ. «11», туалетом літ. «13» та коридором літ. «12», демонтувати самочинно встановлені в кухні загального користування літ. «11» сантехнічні вузли; демонтувати самочинно встановлену перегородку між коридором літ. «12» та приміщенням літ «15», відновити переобладнаний відповідачем в комору туалет літ. «13»; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вказуючи, що їй належить 28/100 частин квартири АДРЕСА_1 «а», в м. Білгород-Дністровському Одеської області, однак відповідач ОСОБА_5 чинить перешкоди у користуванні, тому просить зобов’язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні коридором літ. «12», туалетом літ. «13», умивальником літ. «15», коридором літ. «1», зобов’язати ОСОБА_5 відновити самовільно знесені перегородки коридору літ. «12», туалету літ. «13»; Просить також стягнути спричинену моральну шкоду у розмірі 5000 грн., та судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 у судому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити.

Відповідач, адвокат в інтересах ОСОБА_3 у судовому засіданні з первісним позовом не згодні, зустрічну позовну заяву підтримують, просять задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 вирішення питання як первинного, так і зустрічного позову - залишила на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білгород- Дністровської пересувної механізованої колони №71, у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради з позовом ОСОБА_2 згоден частково, а саме згоден в частині зобов’язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_5 кухнею літ. «11», туалетом літ. «13» та коридором літ. «12». Із зустрічними позовними вимогами ОСОБА_3 згоден в частині зобов’язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні коридором літ. «12», туалетом літ. «13», умивальником літ. «15», коридором літ. «1».

Крім того, зазначає, що право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих будівель мають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, що закріплено ч. 7 ст. 376 ЦК України тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо демонтування самочинно встановлених в кухні загального користування «1 І» сантехнічних вузлів; демонтування встановленої перегородки між коридором літ. «12» та приміщенням літ «15», відновлення переобладнаного в комору туалет літ. «13» . та в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3 щодо відновлення самовільно знесених перегородок коридору літ. «12», туалету літ. «13», просить відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши в якості спеціаліста КП „Білгород - Дністровське БТІ” ОСОБА_7, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири укладеного 10.05.2006 року ОСОБА_5 купила 30/100 частини квартири під № 30, розташованої в м. Білгород- Дністровському, по вул. Лазо. в буд. № 12 «а», що складається в цілому з: 1- коридор, 2,3,5,7,8,9,10 - житлові кімнати, житловою площею 99,1 кв.м., 4- більова, 6- балкон, 11-кухня, 12- коридор, 13- туалет, 15 - кухня, 16-душева, 17,18,19,21 — коридори , 20 - санвузол, загальною площею 150,0 кв.м.

Згідно технічного паспорту виготовлено станом на 20.05.2010 рік зазначено самочинне будівництво та переобладнання.

Відповідно до договору №2681/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2000 року ОСОБА_3 купила 28/100 частин квартири №30 розташованої в м. Білгород-Дністровському, по вул. Лазо, в буд. № 12 «а»,яка мас загальну площу 99,10 кв.м., дві кімнати житловою площею 28,2 кв.м., вказані 28/100 частин квартири складаються із: квартири №30: 8 - житлова, 9- житлова, в загальному користуванні:1 -коридор, 4-більова, 6-балкон,11 -кухня, 12-коридор, 13-туалет. 14-туалет, 15-умивальник, 16-душева.

Згідно рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2009 року визнано дійсною угоду - договір купівлі - продажу 28/100 частин квартири АДРЕСА_2 „а” в м. Білгород - Дністровському Одеської області від 15.03.2000 року у Білгород - Дністровському товаристві Одеської товарної біржі та визнано за ОСОБА_8 право власності на 28/100 частин квартири АДРЕСА_3 „а” в м. Білгород - Дністровському Одеської області. Рішення набрало законної сили 06.02.2009 року.

Згідно свідоцтва на право власності на житловий будинок від 18.02.1999 року № 121 , житловий будинок по вул. Лазо, №12 „а” в м. Білгород - Дністровському дійсно належить Білгород - Дністровській пересувній механізованій колоні №71 на праві державної власності. Згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі . зазначений житловий будинок зареєстрований в БТІ на праві державної власності за Білгород - Дністровською пересувною механізованою колоною №71 та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим № 55 від 22.02.1999 року.

Згідно відповіді КП «Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації» від 18.06.2009 року № 1118. по реєстрових книгах права власності на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, ОСОБА_3 значиться власником 28/100 частини квартири №30 в житловому будинку по вул. Лазо, 12 ,а". в м. Білгород - Дністровському у складі: 8.9 – житлові; в загальному користуванні : 1- коридор, 4- більова; 6- балкон, 11 -кухня, 12- коридор, 13-туалет. 14- туалет, 15-умивальник, 16- душева, . ОСОБА_5 значиться власником 30/100 частин квартири у складі: 5,7- житлові, в загальному користвувані: 1-коридолр, 4-більова, 6- балкон, 11 - кухня, 12- коридор,, 13- туалет, 14 - туалет, 15- умивальник, 16- душева. Не приватизовано 12/100 частин квартири у складі: 10- житлова та приміщення загального користування. В квартирі №30 самочинно проведено переобладнання: в коридорі - 1 встановлені перегородки та утворені коридори - 17,19,21; частина кухні - 11 переобладнана в санвузол -11і санвузол - 20; умивальник - 15 переобладнаний в ванну - 22, (переобладнані приміщення знаходяться в загальному користуванні); житлова - 10 переобладнана в кухню (дане приміщення не приватизоване); частина сходової клітки приєднана до квартири №30 зі зносом перегородки.

ОСОБА_3 вказує, що відповідач ОСОБА_5 порушує право власності на приміщення , що перебувають у загальному користуванні. ОСОБА_3 зверталася до міліції відносно ОСОБА_5 на неправомірність дій.

Дійсно, 02.06.2008 року до Білгород - Дністровського MB ГУМВС України в Одеській області надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_3 за фактом неправомірних дій відносно неї з боку її сусідей.

Так, постановою старшого лейтенанту міліції ОСОБА_9 у порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки не вбачається склад злочину передбаченого статтями КК України, а вбачаються цивільно - правові відносини.

Позивач по первісному позову ОСОБА_5 посилається на те що їй належать і кімнати № 15,20 у спірній квартирі.

Дійсно, згідно рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2010 року визнано дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений 26.05.2006 року у простій письмовій формі, згідно якого ОСОБА_5 купила у Державного підприємства „Пересувна механізована колона №71” кімнати №15,20 площею 10,70 кв.м. у будинку № 12 «а», блок 30/1 по вул. Лазо, у м. Білгород - Дністровському Одеської області та визнано за ОСОБА_5 право

власності на кімнати №15.20 площею 10,70 кв.м. у будинку № 12 „а” , блок 30/1 по вул.. Лазо, у м. Білгород - Дністровському Одеської області. Рішення набрало законної сили 19.04.2010 року.

Однак, відповідно до рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 10.08.2010 року, реєстратором КП „Білгород - Дністровське БТІ” розглянуто заяву №4989 від 19.07.2010 р. ОСОБА_5 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 „а” в м. Білгород - Дністровському Одеської області на підставі рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2010 року та ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 14.06.2010 року. Прийнято рішення про відмову в реєстрації, посилаючись на п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в МЮУ за № 7/5 від 07.02.2002 року, зі змінами та доповненнями, у зв’язку з тим, що в рішенні суду та ухвалі суду не вказана частка майна на яку визнано право власності та невірно вказана адреса нерухомого майна. Крім того, кімнати №15,20 на які визнано право власності є самочинно переобладнанні з кухні, умивальника, туалету, коридору, які знаходилися в загальному користуванні усіх співвласників квартири.

Статтею 334 ЦК України визначено момент набуття права власності за договором, зокрема, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача набуває з моменту такої реєстрації.

Отже, суд не бере до уваги посилання ОСОБА_5 на те, що їй належать також кімнати №15,20 у спірній квартирі, оскільки у встановленому законом порядку державна реєстрація не проведена.

У судовому засіданні допитана в якості спеціаліста ОСОБА_7 пояснила що при вивчені архівної справи кімнати, за якими у сторін виникло право власності були визначені виходячи із порядку користування приміщеннями, який склався давно попередніми власниками, оскільки кімнати №15,20 на які визнано право власності за ОСОБА_5 є самочинно переобладнанні з кухні, умивальника, туалету, коридору, які знаходилися у загальному користуванні усіх співвласників комунальної квартири, тому відповідно і було відмовлено у реєстрації визначено права власності.

Згідно ч.1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1,2 ст. 358 ЦК України право спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Власник квартири володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, що передбачено ст. 319 ЦК України. Власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку згідно ст. 382 ЦК України та ст. 19 Закону України « Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою підлягають задоволенню в частині зобов’язанні ОСОБА_3ГІ. усунути перешкоди у користуванні кухнею літ. «11», туалетом літ. „13”, коридором літ. „12 .

Суд також вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою підлягають задоволенню в частині зобов’язання ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні коридором літ. 12, туалетом літ. 13, умивальником , літ.15, коридором літ. 1 .

Згідно ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно ч.І ст.84 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця права, несуть сторони.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення з ОСОБА_3 судових витрат та витрат на правову допомогу та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3ГІ. в частині стягнення судових витрат не підлягають задоволенню.

Вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_10 на її користь моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд вважає недоведеними та необгрунтованими.

Право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих будівель мають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, що закріплено ч. 7 ст. 376 ІДК України, тому позовні вимоги ОСОБА_5 щодо зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати самочинно встановлені в кухні загального користування літ. „11” сантехнічних вузлів, демонтування самочинно встановленої перегородки між коридором літ. 12 та приміщенням літ. 15, та відновлення переобладнання в комору туалету літ. 13. та позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язати ОСОБА_5 відновити самовільно знесені перегородки коридору літ. «12», туалету літ. «13» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 321, 358, 391, 319, 376, 382 ЦІІК України, ст.ст. 10,11, 60, 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнили позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та зустрічну позовну заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою - частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 кухнею літ. «11», туалетом літ. «13» та коридором літ. «12» розташованими за адресою АДРЕСА_4 в м. Білгород-Дністровському Одеської області. .

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 коридором літ. «12», туалетом літ. «13», умивальником літ. «15». коридором літ. «1» розташованими АДРЕСА_5. .

В решті частин позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: