ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" лютого 2007 р. | Справа № 6-12/497-06-11062 |
За позовом : Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” АСК „Укррчіфлот”, м. Херсон
До відповідача : Державного підприємства Одеська залізниця
про стягнення 110815,28 грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача: Мітяй М.П. - довіреність
Від відповідача: Слюсар М.М. - довіреність
Суть спору: ДП „Херсонський річковий порт” АСК „Укррчіфлот” надано позов про стягнення з відповідача 110815,28 грн. з урахуванням ПДВ безпідставно знятих з рахунку позивача, з яких 16100,47 грн. –за подачу вагонів для навантаження у визначені дні встановлені портом, 3379 грн. –за телеграфний збір, 58482 грн. –за зберігання вантажу у вагонах та 14384,60 грн. –за попередню інформацію.
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідачі проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, відповідачем заявлено про частковий пропуск позивачем строку позовної давності.
В судовому засіданні оголошувались перерви до 22.01.2007р., 06.02.2007р. та 12.02.2007р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
У відповідності Договором № 4434 „Про подачу та забирання вагонів” від 06.02.2002р. та Договором № 466237 від „Про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги по перевезенню вантажів.
Зазначеними договорами було встановлено порядок подачі, забирання та користування вагонами та порядок розрахунків за надані послуги через технологічний центр по обробці перевізних документів згідно якого Одеська залізниця проводила списання коштів з особового рахунку позивача на підставі перевізних документів, накопичувальних карток і відомостей плати за користування вагонами підписаних відповідальними працівниками позивача.
При підписанні зазначених документів із зауваженнями, відповідач повинен був узгодити спірні питання.
В порушення умов Договору, відповідач не розглядав спірні питання, а безпідставно списував кошти із рахунку позивача.
Так, у першому півріччі 2006р. з рахунку позивача було списано з рахунку позивача 16100,47 грн. –за подачу вагонів для навантаження у визначені дні встановлені портом, 3379 грн. – за телеграфний збір, 58482 грн. –за зберігання вантажу у вагонах та 14384,60 грн. –за попередню інформацію. Всього з урахуванням ПДВ –110815,28 грн.
04.07.2006 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 01-8/1054 з вимогою повернути безпідставно зняті з рахунку позивача кошти в сумі –93024,87 грн.
10.10.2006 р. позивач доповнив свою претензію, уточнив суму вимоги, так як, у претензії була визначена сума позову без урахування ПДВ.
Своїм листом № МЮ/1048 від 28.08.2006 р. відповідач розглянув претензію та залишив її без задоволення.
Заслухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізував надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного :
Згідно п. 6 додатку до Договору № 466237, плату за подачу вагонів для навантаження у визначені дні вантажовідправником, крім передбачених договором про подачу та забирання вагонів.
На під`їздну колію вагони позивача подавались у кількості, що була передбчена Договором № 4434, у зв`язку з чим, плата за подачу вагонів у визначені вантажовідправником дні у розмірі 16100 грн. нарахована безпідставно.
Також, на думку суду необгрунтовано була нарахована та знята з рахунку позивача плата за телеграфний збір (телеграма начальнику станції від начальника дирекції або начальника залізниці на дозвіл на завантаження вагонів) у розмірі –3379 грн.
Умовами вищевказаних договорів, вищезазначений збір не передбачений та суперечить абзацу першому статті 21 Статуту залізниць України.
З рахунку позивача була необгрунтовано та знята плата за зберігання вантажу у вагонах в сумі 58482 грн.
Зазначена плата передбачена статтею 46 Статуту Залізниць України в разі вивантаження вантажу на місцях загального користування.
Статтею 23 Закону України „Про залізничний транспорт”, статтею 110 Статуту встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу.
Згідно з п. 8 розділу 8 Правил перевезень вантажів, датою видачі вантажу вважається дата подачі вагона під вивантаження на під`їздну колію.
Зберігання вантажу в пункті призначення після розкредитування є обов`язкове для перевізника за договором перевезення за договором перевезення, у зв `язку з чим витрачений перевізником на очікування та збереження вантажу час розглядається як простій транспортного засобу, за що нараховується плата за користування вагонами згідно вимог статті 119 Статуту.
У випадку, якщо одержувач вантажу замовить послугу на зберігання вантажу після роз кредитування вагонів, для цього необхідно укласти договір на зберігання, як це передбачено п. 7 розділу 7 Правил перевезень вантажів.Вказаного договору між сторонами не укладалось
Слід також звернути увагу на необгрунтовано нараховану та зняту з рахунку позивача плату за попередню інформацію в розмірі 14384,60 грн. у зв`язку з відсутністю договору на попередню інформацію, як це передбачено розділом 2, пункту 8 Тарифного керівництва № 1.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача перед позивачем у вигляді безпідставно списаної суми в розмірі 110815,28 грн.
Однак, у відзиві наданому до суду Одеською залізницею заявлено про те, що позивачем пропущено 6-ти місячний строк позовної давності, встановлений для заявлених в позові вимог.
Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини 4 вказаної статті Цивільного Кодексу України –сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Із поштового штампу на конверті вбачається, що Одеською залізницею позов до господарського суду Одеської області було надіслано 13.10.2006р.
Частиною 2 статті 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, зазначеною нормою закону передбачено можливість регулювання порядку пред`явлення позовів з посиланням на Статут залізниць України.
Статтею 136 вказаного Статуту передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст.134 цього Статуту, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем безпідставно списувались грошові кошти з рахунку позивача за період з 04.01.2006р. по 29.06.2006р.
Приймаючи до уваги, що позов до господарського суду Дочірнім підприємством «Херсонський річковий порт»надано 13.10.2006р., то по вимогам щодо стягнення безпідставно стягнутих грошових коштів за період з 04.01.2006р. по 13.04.2006р. позивачем пропущено встановлений 6-ти місячний строк позовної давності.
Розмір позовних вимог по яким пропущений строк позовної давності становить:
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних коштів за подачу вагонів у визначені вантажовідправником дні –5591,6грн.;
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних кошів за телеграфний збір –1744грн.;
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних грошових коштів в якоті плати за зберігання вантажів у вагонах –8502,4грн.;
- по вимогам щодо безпідставно стягнутих грошових коштів за попередню інформацію –8024грн.
Всього у зв`язку з пропущенням позивачем строку позовної давності слід відмовити у задоволенні позовних вимог на суму 23862грн.
Таким чином, розмір позовних вимог, які підлягають задоволенню, становить:
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних коштів за подачу вагонів у визначені вантажовідправником дні –5591,6грн.;
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних кошів за телеграфний збір –1744грн.;
- по вимогам щодо стягнення безпідставно списаних грошових коштів в якоті плати за зберігання вантажів у вагонах –8502,4грн.;
- по вимогам щодо безпідставно стягнутих грошових коштів за попередню інформацію –8024грн.
Всього з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 60388грн.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити у повному обсязі;
2 Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, Рахунок 26032400003 в Од. Філії “Експрес-банку” м. Одеси, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” АСК „Укррчіфлот” (73025, м. Херсон, Одеська площа, 6, р/р 26009870052802 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Херсон, МФО 352015, код ЄДРПОУ 03150208) : безпідставно списаних грошових коштів в сумі 60388гривень.; витрат по сплаті держмита – 603гривні 88коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –63гривні 72коп.
3. В решті позову відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його прийняття
Наказ видати після набрання рішенням законної сили..
Суддя Демешин О.А.