БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-238/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» липня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,

при секретарі - Краснощокій Н.А.,

за участю прокурорів – Остапець Т.М., Чагарного М.П.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, який народився 27 березня 1960 року в с. Дешки, Козелецького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, вдівця, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ніде не зареєстрованого, в силу ст.. 89 КК України раніше не засудженого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, суд,

в с т а н о в и в:

підсудний по справі ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2, 07 грудня 2010 року,близько 16-30 год., знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи в будинку № 10, що по вул.. Центральній, с. Залісся, Броварського району, Київської області, виявив квартиру № 16, вхідні двері до якої не були зачинені, в зв’язку з чим у нього і виник умисел на проникнення до такої та вчинити таємне викрадення чужого майна.

З цією метою, цієї ж дати та часу ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив, через вхідні двері проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 490 грн., заподіявши у такий спосіб потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе, в пред’явленому йому обвинуваченні, визнав повністю, свою вину у вчиненні інкримінованого йому у вину злочину за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся.

Судом відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, за яких було здійснено викрадення ОСОБА_2 чужого майна. При цьому з’ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз’яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Так, ОСОБА_2 суду показав, що у зв’язку з тяжким матеріальним становищем, неможливістю працевлаштуватися і став на шлях злочину.

07 грудня 2010 року він приїхав у гості до свого племінника ОСОБА_3, який мешкає в с. Залісся, по вул.. Центральній, 10, і у якого періодично проживає. Після вживання спиртних напоїв у вечірній час доби він, вийшовши на коридор вказаного будинку, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з однієї з квартир. З цією метою підійшов до квартири № 16, де виявив, що вхідні двері до такої не зачинені на замок, в зв’язку з чим він і проник всередину. Перебуваючи всередині квартири він підійшов до кухонної стінки, що знаходиться зліва від входу, де з навісної шафи під склом знайшов гроші, в якому розмірі вже не пам’ятає, та поклавши такі до кишені вибіг з квартири. Коли вибігав з такої відштовхнув від себе дівчинку, яка в цей час зайшла до кімнати. У скоєному розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на думку суду є доведеною. Про обставини скоєння ним цього злочину він послідовно, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні дав покази, які узгоджуються між собою і сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за скоєний ним злочин, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, особу підсудного та обставини, що пом’якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення ним злочину, дані про особу підсудного, що за місцем фактичного проживання він характеризується негативно (а.с. 80), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 78), в силу ст. 89 КК України, раніше не засуджений (а.с. 73-74).

За наведених обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд визнає, що ОСОБА_2 на час розгляду справи є особою небезпечною для суспільства, а тому вважає за можливе його виправлення і перевиховання лише в умовах ізоляції.

Судові витрати по справі – відсутні.

Суд вважає, що заявлений по справі цивільний позов про стягнення з підсудного в користь потерпілої заподіяних матеріальних збитків та моральної шкоди, підлягають до задоволення, оскільки такий підсудний визнає в повному обсязі.

Речовий доказ, що проходить по справі та знаходиться на депозитному рахунку Броварського МВ: грошові кошти в розмірі 100 грн. – передати потерпілій ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків за цивільним позовом.

Міру запобіжного заходу підсудному залишити попередньою – утримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, вираховуючи термін відбування покарання з дати затримання засудженого, а саме з 22 лютого 2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередньою – утримання під вартою в СІЗО № 31 Чернігівської області.

Речовий доказ, що проходить по справі та знаходиться на депозитному рахунку Броварського МВ: грошові кошти в розмірі 100 грн. – передати потерпілій ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 390 грн., як заподіяні такій матеріальні збитки та 500 грн., як заподіяну такій моральну шкоду.

Судові витрати по справі – відсутні.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду, в іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженому в той же строк, з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Броварського міськрайонного

суду Київської області ОСОБА_4