ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.06.06 № 3/146/06-АП-3/147/06-АП
суддя Соловйов В.М.
15.20-15.35
За позовною заявою Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал”, м. Бердянськ Запорізької області
до відповідача: Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області
про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2005р. №0002181520/0, №0002171520/0, № 0002051520/0, №0010401530/0; податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0010391530/1; податкового повідомлення-рішення від 16.01.2006р. № 0010411530/2
суддя Соловйов В.М.
секретар судового засідання Іотова Н.П.
Представники:
від позивача: Цебенко П.П., юрисконсульт, довіреність №843 від 12.05.2006р.
від відповідача: Михалакій Р.Я., головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №54/10/10 від 06.05.2006р.
Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
Розглядається позовна заява ДКП “Бердянський міськводоканал” до Бердянської ОДПІ Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2005р. №0002181520/0, №0002171520/0, № 0002051520/0, №0010401530/0; податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0010391530/1; податкового повідомлення-рішення від 16.01.2006р. № 0010411530/2.
Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки такої вимоги від представників сторін не надійшло.
Ухвалою від 31.05.2006р. об’єднано в одне провадження адміністративні справи №3/146/06-АП та 3/147/06-АП, про що постановлено ухвалу, викладену окремим документом. Цією ж ухвалою допущено заміну відповідача –Бердянську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області її правонаступником –Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області. Судове засідання призначено на 12.06.2006р.
Ухвалою від 06.06.2006р. розгляд справи перенесено на 13.06.2006р. у зв’язку з оголошенням 12.06.2006р. неробочим днем.
В судовому засіданні 13.06.2006р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повідомлено про час виготовлення постанови суду в повному обсязі –19.06.2006р.
Позивач зазначає, що йому були неправомірно нараховані штрафні санкції.
Зокрема, вказує що ДПІ було порушено приписи п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459, згідно з яким повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання на наступний день після закінчення встановленого законом строку.
У відповідності до зазначеного пункту, повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання при затримці до 30 (від 31 до 90) календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 (90) календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти (двадцяти) відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.
Також відповідачем порушено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затверджений Наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 (у редакції Наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 р. за № 467/7788.
Згідно п. 4.1 Порядку структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, уносить його до реєстру податкових повідомлень, направлених юридичним особам - платникам податків які ведуться в цілому в податковому органі в електронному вигляді щодо окремих платників податків. При складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень:
а) до графи 1 порядковий номер за певний рік;
б) до графи 2 дата складання (п. 4.3 Порядку).
Після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків (п. 4.4). Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі (п. 4.5 Порядку).
Згідно Акту та розрахунків фінансових санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, штрафи ДПІ прийнятті в порушення вимог вказаної Інструкції, де чітко встановлені строки винесення (складання) податкових повідомлень. Податкове повідомлення, може прийматися лише на наступний день після закінчення зазначених 30 (90) календарних днів прострочення.
Вказує, що відповідачем також було порушено ст. 250 ГК України.
ДПІ стало відомо про порушення строків сплати податкового зобов’язання після закінчення встановлених законодавством строків сплати. З моменту встановлення факту порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 пройшло більше шести місяців. Отже, з закінченням строків давності передбачених ст. 250 ГК України, для застосування штрафу згідно ст. 241 ГК України та п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 не існувало правових підстав.
Стаття 250 ГК України, з закінченням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, звільняє платника податків від відповідальності, і тому, згідно абз. 2 п. 5 Розділу IX ГК України, дія вказаної норми Кодексу розповсюджується на правопорушення скоєні до набрання чинності відповідного положення Кодексу.
В обґрунтування вимог про скасування податкових повідомлень-рішень в частині нарахування штрафних санкцій за несплату збору за забруднення навколишнього природного середовища додатково пояснив, що Верховною Радою України не встановлені ставки податкового збору за забруднення навколишнього природного середовища ті інших елементів вказаного податкового платежу.
Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303, не розповсюджується на спірні (податкові) правовідносини і не встановлює розмір (ставки) та порядок сплати (податкового) збору за забруднення навколишнього природного середовища. Так як, відповідно до чинного законодавства, питання про встановлення ставок та механізму справляння (податкових) зборів (обов’язкових платежів), який включає встановлення всіх елементів податкового платежу, підлягає врегулюванню законодавчими актами (про оподаткування).
В судовому засіданні позивач надав заяву №155/5 від 10.06.2006р. про зменшення позовних вимог. Просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0010391530/1 на суму 193 696, 54 грн., та податкові повідомлення-рішення від 31.08.2005р. №0002181520/0, №0002171520/0, № 0002051520/0.
Заява позивача прийнята до розгляду господарського суду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст.51 КАС України) і не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.
Бердянська ОДПІ Запорізької області проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що доводи позивача не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Пунктом 17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181 передбачено обов’язок платника податків сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання у відповідних розмірах.
Преамбулою Закону України № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі ст. 17 Закону № 2181, який спеціальним законом.
Таким чином посилання позивача на норми Господарського кодексу, який містить тільки загальні норми, що регулюють застосування адміністративно-господарських санкцій, є недоречними та безпідставними.
В судовому засіданні представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень явився акт камеральної перевірки Бердянської МДПІ Запорізької області від 31.08.2005р. №268, та акт “Про порушення платіжної дисципліни” від 31.08.2005р. №894/153.
Перевірками встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Встановлено, що у перевіряємому періоді ДКП “Бердянський міськводоканал” несвоєчасно сплачувало узгоджені суми податкового зобов’язання, зокрема з податку на додану вартість та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
На підставі акту перевірки від 31.08.2005р. №268 Бердянською МДПІ Запорізької області прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0002181520/0 від 31.08.2005р., яким до підприємства застосовано штраф в сумі 180 765, 06 грн. за затримку на 149 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ;
№0002171520/0 від 31.08.2005р. яким до підприємства застосовано штраф в сумі 64 292, 33 грн. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ;
№ 0002051520/0 від 31.08.2005р. яким до підприємства застосовано штраф в сумі 13 505, 58 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ.
На підставі акту перевірки від 31.08.2005р. №894/153 Бердянською МДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення:
№0010391530/1 від 09.11.2005р. яким до підприємства застосовано штраф в сумі 193 626, 54 грн. за затримку на 394 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: “8550080200; інші збори за забруднення навколишнього природного середовища”.
Під час розгляду скарг ДКП “Бердянський міськводоканал” у процедурі адміністративного оскарження суми, зазначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, не змінювалися.
Податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0010391530/1, та податкові повідомлення-рішення від 31.08.2005р. №0002181520/0, №0002171520/0, № 0002051520/0 є предметом оскарження ДКП “Бердянський міськводоканал” до господарського суду.
Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Зі змісту позовної заяви та пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що між позивачем і відповідачем відсутній спір щодо даних по податку на додану вартість, які відображені в акті перевірки від 31.08.2005р. №268 (зокрема, у таблиці на а.с.14-28, т.1) та даних по збору за забруднення навколишнього природного середовища (з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 13.01.2006р. №36/10/25-020 “Про результати розгляду повторної скарги”), які відображені в акті перевірки від 31.08.2005р. №894/153 (зокрема, у таблиці на а.с.131-137, т.1).
При перевірці дотримання термінів сплати використано реєстри банківських платіжних документів та декларації платника.
Тобто, з цих підстав податкові повідомлення-рішення не оскаржуються.
Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання.
Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов’язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день. (п.п. 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним (п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Згідно п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, самостійно визначені позивачем до сплати суми податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість по деклараціям ПДВ, які не сплачені у встановлений законодавством строк (п.п.5.3.1 Закону), є узгодженими і визнаються податковим боргом платника податків.
Пунктами 9 та 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303, передбачено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.
Згідно п.11 Порядку встановлено, що платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Відповідно до п.7.1, 7.2 Інструкції про порядок про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.99 N 162/379, платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.
Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.7.3 Інструкції).
Платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінприроди України згідно з законодавством.
Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.9.2 Інструкції).
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання –у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як свідчить таблиця на а.с.14-28, т.1 (щодо податку на додану вартість), таблиця на а.с.131-137, т.1 (щодо даних по збору за забруднення навколишнього природного середовища (з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 13.01.2006р. №36/10/25-020 “Про результати розгляду повторної скарги”), податковим органом вірно розраховано штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства зі сплати ПДВ та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене, підстави для визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0010391530/1, податкові повідомлення-рішення від 31.08.2005р. №0002181520/0, №0002171520/0, № 0002051520/0, відсутні.
Доводи позивача спростовуються вищевикладеним.
Зокрема, не приймаються до уваги твердження щодо неправомірності застосування податковим органом штрафних санкцій в порушення п.п.6.1.7 Інструкції від 17.03.2001р. № 110 “Про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби”.
Підпункт 6.1.7 цієї Інструкції встановлює лише термін з якого можливе застосування штрафних санкцій - на наступний день після закінчення 30, 90 календарних днів затримки сплати, або наступний день за останнім днем сплати узгодженої суми у випадку перевищення 90 днів.
При цьому повідомлення про застосування штрафів за несвоєчасну сплату складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого зобов’язання.
Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за окремі періоди затримки сплати (до 30 днів, від 31 до 90 днів, від 91 календарного дня), незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Податкове повідомлення-рішення складається за формою та згідно з вимогами, встановленими “Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків”, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253.
Так, пунктом 3.3 ст.3 вказаного Порядку встановлено, що податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов’язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов’язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень. Якщо згідно із законами з питань оподаткування передбачено декілька термінів сплати розрахованого податковим органом податкового зобов’язання, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках податкового повідомлення.
Також господарський суд не вбачає пропущення з боку відповідача строків застосування штрафних санкцій.
До підприємства ДКП “Бердянський міськводоканал” застосовані штрафні санкції відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Зазначений Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Як зазначено в п.17.3 ст.17 цього Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в статті 17, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тому, при визначенні строків давності, Бердянською ОДПІ Запорізької області правильно застосовані норми ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Посилання позивача на ст.250 ГК України є безпідставним також у зв’язку з наступним.
Виходячи зі змісту ст.1 ГК України, зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками у сфері господарювання.
Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до статті 2 ГК України, поряд з суб’єктами господарювання, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
В спірних правовідносинах відповідач не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Крім того, згідно ст.4 ГК України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Отже, при нарахуванні штрафних санкцій, податкова інспекція не порушила вимоги ГК України, зокрема ст.250, на яку посилається позивач.
Не заслуговують на увагу і посилання позивача на те, що Верховною Радою України не встановлені ставки податкового збору за забруднення навколишнього природного середовища ті інших елементів вказаного податкового платежу, а Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303, не розповсюджується на спірні правовідносини.
Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
В Преамбулі постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” зазначено, що ця постанова прийнята відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Згідно п.1 “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” цей Порядок визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.
Інші доводи позивача спростовуються викладеним.
Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 87-98, ст.158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Соловйов В.М.
Постанову виготовлено в повному обсязі 19.06.2006р.