Справа № 22-ц-407/2009 р. Головуючий 1 інстанції - Харченко С. М.
Категорія - земельна Доповідач - Табачна Н. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого : Зазулинської Т. П.
Суддів : Табачної Н. Г.
Хорошевського О. М.
При секретарі : Шпарага О. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2008 року, за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Трайгон Фармінг Харків” про відновлення стану земельної ділянки, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трайгон Фармінг Харків” до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Він посилався на те, що згідно державного акту на землю НОМЕР_1 йому належить земельна ділянка площею 4,0540 га, № 481, яка надана йому на території Шаровської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
28 листопада 2007 року встановлені межі земельної ділянки.
В вересні 2007 року він направив відповідачу лист з проханням земельну ділянку не засівати, оскільки вона йому потрібна самому.
Незважаючи на це, відповідач засіяв земельну ділянку без дозволу, обмеживши цим його право власності і на заяву ніяк не відреагував.
Перешкоджаючи в користуванні земельною ділянкою відповідач заподіяв йому матеріальну шкоду в розмірі 28000 грн. і моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Матеріальна шкода заподіяна не отриманням ним прибутку, оскільки він не зміг користуватися належною земельною ділянкою, не зміг її засіяти. Розраховує він розмір шкоди з вартості однієї тони зерна, помноживши суму на можливий об”єм врожаю.
Він є інвалідом 2 групи і сума матеріальної шкоди являється для нього суттєвою. Також він був змушений неодноразовово звертатися за допомогою до сторонніх осіб, а це створювало дискомфорт та незрочності.
Позивач просив зобов”язати відповідача відновити земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, в стан, який вона мала до засівання і стягти з відповідача на його користь зазначені суми.
Відповідач проти позову заперечував і заявив зустрічні позовні вимоги.
Він посилався на те, що 6 лютого 2007 року уклав з позивачем договір оренди строком на 2 роки.
Договір вони підписали, але у встановленому порядку позивач його не зареєстрував.
Він (відповідач) умови договору виконав, використовував земельну ділянку за призначенням і оплатив позивачу орендну плату, яку останній отримав.
Незважаючи на те, що з моменту підписання договору пройшло понад 16 місяців, позивач ухиляється від його державної реєстрації.
Враховуючи те, що позивач ухиляється від реєстрації укладеного між ними договору, а також те, що дії сторін направлені на його виконання, відповідач просив визнати договір дійсним без подальшої його реєстрації.
Позивач не оспорював обставин укладення договору оренди і його фактичного виконання сторонами, але зазначав те, що договір укладено на 1 рік.
Свої позовні вимоги він уточнив і просив стягти у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2008 року зустрічні позовні вимоги задоволено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач рішення суду оскаржує, просить його в частині його позовних вимог скасувати як незаконне і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягти на його користь суму за надання послуг адвоката.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач являється власником земельної ділянки площею 4,0540 га, яка розташована на території Богодухівського району Харківської області.
Судом встановлено, що 6 лютого 2007 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки строком на 2 роки.
Умови договору ними фактично виконано. Відповідач засіяв ділянку, зібрав врожай та розрахувався з позивачем, виплативши йому орендну плату. Позивач її отримав.
Погодившись з умовами укладеного договору, позивач з власної ініціативи, не зареєстрував його у встановленому законом порядку.
Обставини укладення договору позивач не заперечує і не оспорює.
Доказів на підтвердження того, що договір укладеного на один рік позивач не надав.
До того ж, звернувшись з позовними вимогами до суду, він взагалі не посилався на те, що між ними було укладено договір оренди, на те, що умови договору ними виконано, а час дії договору сплинув і він не бажає продовжувати орендні відносини або бажає договірні відносини розірвати.
Він посилався на норми ст. 78 ч. 1, ст. 90 ч. 1 п. б, ч. 2, ст. 152 ч. 2, ст. 157, 158 Земельного Кодексу України та на норми ст. ст. 1166 ч. 1, 1167 ч. 1 Цивільного Кодексу України, якими передбачено загальні поняття змісту права власності на землю, способи розпорядження земельними ділянками та способи захисту прав на земельні ділянки, порядок відшкодування завданих збитків та органи, що вирішують земельні спори.
Які ж фактично відносини виникли та якими саме діями відповідача в цих правовідносинах заподіяні збітки, позивач не зазначав.
Вирішуючи спір і задовольнивши зустрічні позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні основного позову, суд виходив з того, що між сторонами виникли та фактично існують правовідносини, які витікають з договору оренди.
При вирішенні спору позивач ці обставини не заперечував і зазначений договір у встановленому порядку не оскаржував.
Тому суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для зобов”язання відповідача відновлення земельної ділянки до стану, який був до її засіву, а також на відшкодування шкоди.
За такими обставинами в задоволенні позовних вимог відмовлено обгрунтовано.
До того ж позивач і в апеляційному порядку не оскаржує обставини укладення договору оренди та його фактичного існування, не наводить доводів в спростування висновків суду, а тільки просить задовольнити його позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий : / підпис /
Судді : / підпис / / підпис /
Згідно оригіналу,
Суддя