Справа №2-а- 61/2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2009 року м. Судак
Судацький міський суд Автономної Республіки Крим
у складі:
головуючого судді Морозової Л.М.
при секретарі Усачової М.О.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сільчук М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Судак
адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення, та стягнення допомоги на дитину, суд-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення, та стягнення допомоги на дитину.
В якому просила суд:
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради щодо невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею 3-х річного віку.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим на її користь за період з 14 лютого 2007 року по 31 березня 2008 року 3354,12 грн.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради в подальшому нараховувати та виплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за дитиною у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Стягнути на її користь моральну шкоду з відповідача 1500 грн.
В обґрунтування позову посилався на те , що вона являється матір’ю дитини –
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не застрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (у редакції що діяла до 01.01.2008 року ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначені виплати гарантовані позивачці законом.
На підставі абз.3, частини 2 статті 56, п.7 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію цієї норми Закону було зупинено, внаслідок чого позивачка не мала можливості реалізувати своє право на отримання допомоги у розмірах передбачених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .
Конституційним Судом України 09 липня 2007 року прийнято рішення №6-рп/2007 по справі№1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано неконституційними вищевказані норми Закон України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» .З 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року зазначені норми Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік « не діють, але вона має право на отримання за зазначений період державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , що складає 463 гривні щомісячно з 09.07.2007 року та 470 гривни з 01 жовтня 2007 року. Відповідно до «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13 призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
Позивачка ОСОБА_1 позов у суді підтримала, та посилалась на докази та розрахунки наведені у позовній заяві.
Представник відповідача Сильчук М.Ю. позов не визнав . Посилаючись на те , що
позивачка пропустила строк позовної давності для звернення у суд з цією заявою, який передбачено КАС України терміном 1 рік. Просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову у повному обсязі.
Вислухавши сторони , та дослідивши письмові докази по справі, а саме :
на а . с.- 9 ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; на а. с.11- довідка про отримання допомоги суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних причин :
судом встановлено, що відповідач не нарахував та не сплачує позичці щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років;
- згідно ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22 березня 2001 року позивачка має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , у розмірі прожиткового мінімуму , на кожну дитину, встановленого Законом, подальшими змінами і доповненнями де ,зокрема вказане рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007,передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Позивачка має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; та є не застрахованою особою ; відповідач у добровільному порядку не сплачує у встановленому законом розмірі державну допомогу по догляду за дитиною, мотивуючи пропуском терміну звертання , та відсутністю грошей.;
- доводи відповідача суперечать вимогам рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-пр/2007, яким визнані такими , що не відповідають
Конституції України (є неконституційними) такі положення Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік».
У даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що згідно ст.ст. 22.ч.3;64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально- економічні права можуть бути обмежені у тому числі зупиненням дії законів ( їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (у редакції що діяла до 01.01.2008 року ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначені виплати гарантовані позивачці законом.
На підставі абз.3, частини 2 статті 56, п.7 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію цієї норми Закону було зупинено, внаслідок чого позивачка не мала можливості реалізувати своє право на отримання допомоги у розмірах передбачених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» , що діяла до 01 січня 2007 року. А вимогу позивачки про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну допомогу по догляду за її дитиною у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року визнає законною та підлягаючою задоволенню. Суд також вважає що дії відповідача щодо не виплати допомоги є неправомірними, якими їх і необхідно визнати.
В частині стягнення суми 3354,12 гривень суд приходить до висновку необхідно відмовити, тому що розрахунки суми ні чим не підтверджені, в стягненні моральної шкоди також необхідно відмовити тому , що позивачка не привела доказів, спричинення їй моральної шкоди , та не послалась на норму закону на підставі якої моральна шкода стягується , та що саме є моральною шкодою в даному випадку.
Керуючись ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 року по справі №1-29/2007 від 09 липня 2007 року, ст.ст.17,71 86,159,163 Кодексу Адміністративного судочинства України , суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення, та стягнення допомоги на дитину задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим щодо невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею 3-х річного віку.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною , ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років ,за період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року.
В останній частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради АР Крим відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Судацької міської ради
АР Крим на користь ОСОБА_1: судові витрати 51 гривну, 30 гривень
витрати на судово- технічний розгляд справи.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення . Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Л.М. Морозова