Справа № 10-190/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                  Категорія крим.

Головуючий у першій інстанції Шемета Т.М. Доповідач Пасько Д.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Паська Д.П. Суддів: Дедик В.П., Пікановського Б.В. За участю прокурора: Найчука С.І. Адвоката: ОСОБА_1

Розглянула у відкритому засіданні 13 травня 2008 р. в м. Вінниці апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді подання слідчого в суді першої інстанції на постанову Хмільницького міськрайонного суду від 3 травня 2008 року, якою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянина Республіки Молдова відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Як вбачається з подання слідчого ОСОБА_2. пред'явлено обвинувачення за ст. 149 ч. 2 КК України у тому, що він у лютому 2007 року за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, маючи умисел на незаконну угоду, об'єктом якої є людина, з корисливим мотивом, спрямованим на одержання незаконних джерел збагачення, використовуючи обман, завербував та з метою трудової експлуатації перемістив через державний кордон України до Російської Федерації в м. Москву гр-на ОСОБА_3. - інваліда 1-ї групи, де у останнього були відібрані документи і він був примушений жебракувати з метою особистого збагачення ОСОБА_2. та інших осіб, які діяли з ним у групі.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту слідчий обґрунтовував тим, що ОСОБА_2обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що він є громадянином республіки Молдова і

на території України не має постійного місця проживання та постійних занять.

З наведеного слідчий зробив висновок, що в наявності достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2може уникати слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність.

Необхідність взяття під варту слідчий мотивував також необхідністю забезпечення виконання процесуальних рішень.

Розглянувши подання слідчого суд відмовив в його задоволенні, мотивуючи це тим, що слідчим не наведено належних підстав, які би свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду та продовжувати злочинну діяльність.

Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2дає правдиві показання, має місце роботи, позитивно характеризується, утримує двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, має родичів на території України.

З огляду на наведене суд зазначив, що факт громадянства іншої держави не може розглядатися як підстава для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

В своїй апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді подання слідчого в суді першої інстанції, ставить питання про скасування постанови міськрайонного суду і направлення подання слідчого на новий судовий розгляд, оскільки місцевим судом не в повній мірі враховано тяжкість злочину, що ставиться у вину ОСОБА_2., що на території України він не має постійного місця проживання та постійних занять, а тому перебуваючи на волі може уникати від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність.

Крім того, апелянт вважає, що суд не взяв до уваги, що взяття ОСОБА_2. під варту необхідно із метою забезпечення виконання процесуальних рішень.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію, виступ адвоката ОСОБА_1, який просить залишити апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної і судової справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляція обгрунтована і підлягає задоволенню.

На думку колегії суддів, розглядаючи подання слідчого місцевий суд взагалі не взяв до уваги, що однією із підстав взяття під варту ОСОБА_2. слідчий навів необхідність забезпечити виконання процесуальних рішень.

Судом не взято до уваги і те, що ОСОБА_2. у вину ставиться вчинення злочину, передбаченого ст. 149 ч. 2 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі, тобто вчинення особливо тяжкого злочину, що ОСОБА_2не має на території України постійного місця проживання і роботи, з чого слідчий зробив висновок, що ОСОБА_2в будь-який час може виїхати за кордон до своєї сім'ї і місця роботи, чим і ухилятиметься від слідства та суду, а це буде перешкодою і до виконання процесуальних рішень.

Колегія суддів вважає також, що районним судом не дотримано положення ст. 148 КПК України, якою встановлено, що запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Слідчий у своєму поданні навів ці підстави. Проте суд не обгрунтовано зазначив у постанові, що слідчий не навів належних підстав, що не відповідає дійсності, а достатніми даними про те, що обвинувачений може ухилятися від слідства і суду можуть бути визнані такі, як відсутність постійного місця проживання та роботи, наявність закордонного паспорта тощо.

Наведене свідчить про те, що місцевий суд неповно з'ясував обставини, що стали підставою для подання слідчого, а розглядаючи подання суд не дотримався положень ст.ст. 148, 150 КПК України, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а подання слідчого направленню на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Скасувати постанову Хмільницького міськрайонного суду від 3 травня 2008 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно ОСОБА_2, а подання слідчого направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.