Справа 2-а-170-09

ПОСТАНОВА

Іменем України

« 18 » лютого 2009 року.

Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі: головуючого судді – Канівця Л.Ф.,

за участю секретаря - Венгловської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинський Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до міського суду та зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася з позовом в суд до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинський Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до міського суду та зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років позивачці така допомога не нараховувалася та не виплачувалася , а за період з січня по листопад 2008 році їй було нарахована та виплачена вказана допомога у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки та 11 місяців 2008 року.

Відповідач подав до суду заперечення у якому позов не визнав, зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів , які були виділені Державним бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни, тому просить в позові відмовити.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд, задовольнивши клопотання сторін, судовий розгляд здійснює в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази , з’ясувавши дійсні обставини справи , суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивачка наділена правовим статусом дитини війни. Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області. Протягом 2006-2007 років їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року позивачці нараховувалася та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені обставини підтверджені пенсійним посвідченням позивачки із проставленням штампу « дитина війни », повідомленням відповідача про відмову у виплаті зазначеної допомоги.

Статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195- ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, ст.110 Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік » в редакції Закону від 19 січня 2006 року № 3367-ІV встановлено, що пільги дітям війни , передбачені ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі , у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний Закон у встановленому порядку не визнавався неконституційним , тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про зобов’язання провести нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни за 2006 рік відсутні.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 рп./2007р. були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » . Тому позовні вимоги позивачки, щодо нарахування їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік підлягають до задоволення частково за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Позовні вимоги про нарахування державної соціальної допомоги за період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають , так як в цей період часу діяв закон України « Про Державний бюджет України на 2007 рік » , яким було зупинено вказану виплату.

Ухвалюючи вказане рішення , Конституційний Суд України звернув увагу на те, що Закон України « Про державний бюджет » на відповідні роки не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій , передбачених іншими законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10 – рп. /2008 було визнано таким, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) пункт 41 розділу ІІ « Внесення змін до деяких законодавчих актів » Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України », в частині обмеження виплат дітям війни. Положення Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України » визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення ,а тому позовні вимоги позивачки, щодо нарахування їй соціальної допомоги як дитині війни, підлягають задоволенню частково, починаючи з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року .

Позовні вимоги про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року задоволенню не підлягають , так як у цей період часу діяв Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України », згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Виходячи з вимог ст.22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не може допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод , у тому числі і для дітей війни.

Відповідно до ст.. 87 Закону України « Про пенсійне забезпечення » , суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Отже, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, суд зобов’язує Управління пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинський Волинської області провести нарахування ОСОБА_1. щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

КЕРУЮЧИСЬ ст.ст.9,11,71,158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства , на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », суд,

ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинський Волинської області провести нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження , а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ, з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду   Л.Ф.Канівець