Справа № 11-а- 86/08                                               Головуючий у першій інстанції: Музичко С.Г.

 Категорія ч.1 ст. 286 КК                                                                             Доповідач: Єленіна Ж.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого судді - Лагнюка М.М.

суддів Єленіної Ж.М.,   Бартащук Л.В., за участю прокурора - Решетняк Н.О.

представників ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2007 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст.89 КК України не судимий, звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.286 КК України. Кримінальна справа щодо нього закрита на підставі Закону України „Про амністію" від 9 червня 2007 року.

ОСОБА_4 звинувачувався у тому, що він 20.03.2007 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем „Опель Вектора" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись проїзною частиною пр-ту Бажана в м. Києві зі сторони станції метро „Харківська" в напрямку вулиці Вірменська зі швидкістю 50 км/год, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідног о переходу, розташованого поблизу станції метро „Вирлиця" та позначений дорожнім знаком 5.35.1 ПДР, а також дорожньою розміткою

1.14.1 (зебра), на якому перебувала потерпша ОСОБА_3, в порушення вимог п.п. 2.3 Б, 12.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину по вказаному пішохідному переходу зліва направо по ходу руху даного транспортного засобу і згідно п. 4.16 ПДР мала перевагу в русі, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а саме: у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забій поясничної області справа, закритий перелом латерального відростку правої великогомілкової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 799/Е від 24.04.2007 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, але потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк більше 21 доби.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст.286 КК України правильно.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.286 КК на підставі п. "б" ст,.6 Закону України „Про амністію" і закриття провадження по кримінальній справі, суд послався на те, що ним вчинено злочин з необережності, за яким законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років і він на день набрання чинності цим Законом 09 червня 2007 року має неповнолітніх дітей: сина Кирила, 13.05.1999 року і дочку  Анастасію, 28.03.2006 року народження.

В апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства та порушення судом норм кримінального та кримінально-процесуального закону. Зокрема зазначає, що судом не було розглянуто її цивільний позов і рішення по ньому не прийнято. Також, як вказує апелянт, суд при винесенні постанови безпідставно та незаконно послався на ст.ст. 6, 9 Закону України «Про амністію» від 09.06.2007 р., так як такий закон взагалі відсутній, а дійсним є Закон України «Про амністію» від 19.04.2007 р.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників потерпілої, які підтримали апеляцію, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції та просила судове рішення залишити без зміни ОСОБА_4 та його захисника , які просили залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції та про залишення постанови без зміни з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, в ході судового розгляду підсудним та його захисником було заявлено клопотання про

звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.286 КК України на підставі п. „б" ст.1, ст.ст.6,9 Закону України «Про амністію» від 09.04.2007 року, яке було задоволено.

Положенням ст.9 Закону України «Про амністію» від 09.04.2007 року встановлено вичерпний перелік осіб, які можуть заперечувати проти застосування амністії, а саме: застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує.

При цьому, можливість заперечення будь-якими третіми особами, у тому числі потерпілими, проти застосування амністії законом не передбачена.

Згідно зі ст.28 КПК України у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до положень ст.14 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

За таких обставин потерпіла ОСОБА_3 має право звернутися з позовом про відшкодування завданої їй злочинними діями ОСОБА_4 шкоди в порядку цивільного судочинства.

Таким чином потерпілому не надано право оскарження постанови про застосування амністії.

На це звертає увагу і Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови від 31 березня 1989 року №3 з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», а саме: «У разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства».

Твердження апелянта про безпідставність та незаконність застосування судом Закону України «Про амністію» від 09.06.2007 p., тоді як дійсним є Закон України «Про амністію» від 19.04.2007 р. не є підставою для скасування постанови, оскільки відповідно до Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.1997 p., закони Верховної Ради України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні, одним з яких є „Урядовий кур'єр". Закон України „Про амністію" від 19.04.2007 року опублікований в газеті «Урядовий кур»єр» 9. -6.2007 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2007 року та задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2007 року щодо ОСОБА_4 - залишити без зміни.