Справа № 11-а-164/08 Головуючий у 1-й інстанції - Білоцерківець О.А.
категорія 186 ч.2 КК України Доповідач - Дмитренко Г.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого судді - Приндюк М.В. суддів - Дмитренко Г.М., Ґонти Л.С. за участю прокурора - Карпука Ю.А. за участю - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2007 року
Зазначеною постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України зі стадії судового розгляду направлена прокурору Печерського району м. Києва для додаткового розслідування з підстав істотної неповноти та неправильності досудового слідства які неможливо усунути в судовому засіданні.
Як зазначив суд у постанові ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачуються за ст.186 ч.2 КК України, що на досудовому слідстві так і в судовому слідстві ОСОБА_1, ОСОБА_2 свою вину у вчинені грабежу категорично заперечували, що їх обвинувачення ґрунтується тільки на показах потерпілого ОСОБА_3., який є особою без постійного місця проживання, схильного до зловживання спиртними напоями, досудовим органом не встановлено фактичне місце проживання потерпілого, і суд позбавлений можливості в судовому засіданні допитати потерпілого по обставинам скоєного злочину, з метою підтвердження чи спростування відповідних обставин справи, та встановлення фактичних обставин справи, перевірки версії підсудних щодо їх невинності у вчиненні грабежу потерпілого ОСОБА_3
Досудовим слідством не встановлено яким чином на місці події з"явився наряд міліції. Не перевірялися покази потерпілого щодо викрадення у нього грошей та наявності будь-яких грошей у обвинувачених, не проводився огляд місця події де було затримано обвинувачених, не
встановлено особи на ім."я ОСОБА_4 який був свідком певних обставин події на які вказують
обвинувачені, не встановлено також особи яка є власником автомобіля, сигналізація якого
спрацювала, який вийшов до автомобіля та застав потерпілого біля автомобіля і якому зі слів
Потерпілого він розповів про його пограбування та який і викликав міліцію. Показання потерпілого та обвинувачених належним чином не перевірялися.
Не встановлена належним чином і не підтверджено розмір шкоди заподіяної злочином. Речовий доказ у справі - телефон "Самсунг" переданий потерпілому, місце знаходження якого не
встановлене, на час розгляду справи наявність телефону не підтверджена.
Органом досудового слідства належним чином не встановлені і особи обвинувачених, наявні в
матеріалах справи факсокопії форми № 1 з фото розмиті і їх неможливо розгледіти, які чомусь завірив слідчий без наявності оригіналів.
Наведені неповноту та неправильність досудового слідства суд позбавлений можливості усунути в судовому засіданні, оскільки по справі необхідно фактично провести наново досудове слідство: оперативно-розшукові заходи по встановленню місця знаходження потерпілого ОСОБА_3, оперативно-розшукові заходи по встановленню ряду свідків, витребування документів, які необхідно для встановлення осіб обвинувачених, оперативно-розшукові заходи по встановленню ряду свідків певних обставин справи.
В апеляції прокурор, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що суд відповідно до ст. 315-1 КПК України був вправі надати доручення, органу, який проводив досудове слідство, щодо потерпілого, встановлення свідків події, встановлення належним чином особи підсудних ОСОБА_1, та ОСОБА_2, а також інші обставини, що суд порушив вимоги ст. 315-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, підсудного обвинуваченого ОСОБА_1, який вважає, що його обвинувачують безпідставно, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, у ній, всупереч вимогам ст.22 і 64 КПК України допущено неповноту і неправильність попереднього слідства, які позбавили можливості суд в судовому засіданні безпосередньо перевірити та дослідити пред"явлене досудовим слідством обвинувачення підсудним, а тому суд обгрунтовано направив справу на додаткове розслідування.
Доводи ж в апеляції прокурора про не обгрунтованість повернення справи на додаткове розслідування та про порушення судом ст. 315-1 КПК України - безпідставні.
Відповідно до ст. 16-1 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.
При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.
Функція розгляду справи покладається на суд.
Як убачається я з матеріалів справи /а.с. 274 / захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про
направлення справи на додаткове розслідування з підстав неможливості перевірки показів потерпілого, щодо нанесення йому підсудним ударів ногою в тулуб та встановлення особи потерпілого і його допиту в судовому засіданні у зв'язку з необхідністю усунення протиріч в показах потерпілого та підсудних , а також встановлення інших осіб, які були свідками певних обставин по справі.
Суд, розглядаючи клопотання захисника, заслухав думку прокурора, який брав участь у розгляді справи, який заперечив проти заявленого клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з підстав викладених захисником, не навівши ніяких обгрунтувань та не заявивши ніяких інших клопотань про виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позиції захисника ті підсудних.
Відповідно до чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускається тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
Прокурор який брав участь у розгляді справи і на якого покладено законом функції обвинувачення який і повинен довести обгрунтованність обвинувачення або визнати аргументи обвинувачення хибними та надання доказів в підтвердження обвинувачення в судовому засіданні, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, покладених на нього обов'язків не виконав, будь-яких клопотань щодо надання судових доручень, відповідно до ст. 315-1 КПК України, як на те, посилається прокурор в своїй апеляції, не заявляв.
Недоліки досудового слідства, а саме: неповнота та неправильність досудового слідства, є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, на що вказав суд у своїй постанові, позбавили можливості суд, відповідно до вимог закону, виконати функції розгляду справи всебічно, повно і об"єктивно дослідити обставини справи та прийняти судове рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Доводи апеляції прокурора про те, що суд порушив вимоги ст. 315-1 КПК України не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2007 року, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 направлено на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.