Справа № 11-а-37/08                                                Головуючий у першій інстанції: Овсеп'ян Т.В.

Категорія КК: ст.185 ч.3                                                             Доповідач в апеляції: Лагнюк М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2008 р. колегія  суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах Апеляційного суду  м. Києва у складі:

головуючого судді Лагнюка М.М.

суддів Матієк Т.В. та Ноздрякова В.М.

за участю прокурора Решетняк Н.О.

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, несудимий,

-  засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11 серпня 2007 року близько 04 години, проходячи біля ринку «Нивки», що розташований на вул. Щербакова, 47 в м. Києві, помітив відкриті двері до торгового павільйону ПП «Мороз» та з корисливою метою проник через них до приміщення зазначеного торгового павільйону, звідки таємно викрав речі, що належать потерпілому ОСОБА_2, завдавши йому матеріальну шкоду на загальну суму 930 гривень.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорюючи фактичних обставин справи просить вирок районного суду скасувати в частині призначення ОСОБА_1 покарання в зв'язку з його невідповідністю ступеню тяжкості злочину  внаслідок   м'якості. Наполягає постановити  новий  вирок, яким

призначити ОСОБА_1 за ст.185 ч. 3 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України доказах і в апеляції прокурором не заперечується.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з проникненням у приміщення є правильною і також в апеляції не оспорюється.

При обранні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його відношення до скоєного, особу засудженого, позитивну характеристику, обставини які пом'якшують покарання, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнання ним вини і відсутність обтяжуючих покарання обставин та призначив йому покарання у виді позбавлення волі. Дійшовши висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, суд на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки та зобов'язав відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для призначення більш суворого покарання, як просить в апеляції прокурор, колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.  365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.