Справа № 11-а-7 2008 р. Головуючий у 1-ій інстанції - Сержанюк А.С.
Категорія - ст.ст.307 ч.1, 309 ч.2 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
01601, м. Київ, МСП вул. Володимирська, 15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Лагнюка М.М.
суддів Верховець Т.М., Таргоній С.В.
за участю прокурора Решетняк Н.О.
адвоката ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима, засуджена за ст. 307 ч.1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу - підписка про невиїзд.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 у невстановленому слідством місці, незаконно придбала наркотичний засіб, який зберігала за місцем свого мешкання - кв. АДРЕСА_1, з метою подальшого збуту та отримання матеріальної вигоди.
18.09.2006 року приблизно о 21 год. ЗО хв. за місцем свого проживання ОСОБА_2 зустрілась з ОСОБА_3, який проводив оперативну закупку і якому шляхом продажу за 200 гр. незаконно збула кристали білого кольору, які знаходилися в профольгованому папері, вагою 0,286 гр.
Згідно висновку хімічної експертизи № 148л від 29.12.2006 року кристали містять в собі метадон ( 6-(диметиламино) 4,4-дифеніл-3-гептанол), який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (Таблиця 2, Список №1 - наркотичний засіб, обіг яких обмежено), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 770 є наркотичним засобом.
Даний наркотичний засіб 18.09.2006 року приблизно о 22 год. був вилучений працівниками міліції у «Павлова П.І.» в приміщенні територіального відділення міліції № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по вул. Кольцова, 22-а в м. Києві.
Крім цього, ОСОБА_2 в 2005 році, знаходячись по місцю свого мешкання, в кв.АДРЕСА_1, на балконі своєї квартири виявила в картонній коробці два поліетиленових куль очки чорного кольору, в яких знаходилась порошкоподібна речовина. Достовірно знаючи про те, що в куль очках знаходиться наркотичний засіб, ОСОБА_2 сховала їх ві плафоні люстри жилої квартири на зберігання, без мети збуту.
В ході проведення обшуку, 09.02.2007 року приблизно о 16 год. по місцю мешкання ОСОБА_2 - в кв.АДРЕСА_1, працівники міліції виявили та вилучили в плафоні люстри жилої кімнати квартири два поліетиленових куль очки чорного кольору, в кожному з яких знаходилась порошкоподібна речовина, масою відповідно 0,2392 гр. і 0,1568 гр.
Згідно висновку хімічної експертизи № 51л від 08.05.2007 року, вилучена по місцю мешкання ОСОБА_2 і подана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору масою відповідно 0,2392 гр. і 0,1568 гр., яка знаходиться в двох поліетиленових куль очках чорного кольору містить в собі метадон ( 6-(диметиламино) 4,4-дифеніл-3-гептанол), який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (Таблиця 2, Список № 1 - наркотичний засіб, обіг яких обмежено), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 770 є наркотичним засобом.
В апеляції засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію її дій, просить вирок змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, особі засудженої, застосувавши ст.75 КК України. Так, апелянта вважає, що судом першої
інстанції не в повній мірі враховані всі пом'якшуючи покарання обставини, а саме: щире каяття, допомога під час досудового та судового слідства, раніше не судима, є постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
В апеляції, зі змінами, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, постановити новий вирок та призначити ОСОБА_2 покарання: за ст. 309 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ст. 307 ч. 1КК України , із застосуванням ст. 69 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, остаточно призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі. Прокурор вважає, що суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, не достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженої, в наслідок чого призначив покарання, що своєю тяжкістю не відповідає суспільній небезпечності, особі засудженої та обставинам вчиненого нею злочину.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти задоволення апеляції засудженої, адвоката та засуджену, які підтримали апеляцію останньої та просили залишити без задоволення апеляцію прокурора, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженої - задоволенню з таких підстав.
Оскільки апелянтами доведеність вини та юридична кваліфікація дій засудженої ОСОБА_2 не оспорюються, то згідно ст. 365 КПК України апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, та вважає, що дії ОСОБА_2 за ст.307 ч. 1та ст.309 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.
Заслуговують на увагу доводи прокурора та засудженої ОСОБА_2 про суворість призначеного останній покарання.
Згідно ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, її особистість та характеристику, склад сім'ї, стан здоров'я, як самої засудженої так і членів її сім'ї.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд визнав її щире каяття, допомогу в ході слідства та суду, наявність на утриманні малолітніх дітей.
Обтяжуючих покарання обставин суд не встановив.
Врахувавши зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням особи засудженої, стану здоров'я її та членів сім»ї, наявність малолітніх дітей, дійшов висновку про необхідність застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання за ст. 307 ч. 1 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що засуджена вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася в скоєному, має на утриманні 2 малолітніх дітей, які згідно меддовідки, мають хронічні захворювання, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання у відповідності до ст. 75 КК України. Колегія суддів вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення.
При постановленні вироку, щодо ОСОБА_2, судом першої інстанції винесена окрема постанова, згідно якої до відома начальника служби у справах неповнолітніх Святошинського району м. Києва доводиться про необхідність влаштування неповнолітніх синів засудженої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 або встановлення над ними опіки чи піклування, оскільки їх мати ОСОБА_2 засуджена до міри покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, то не має підстав для вирішення питання про влаштування чи встановлення опіки чи піклування над малолітніми дітьми засудженої. Тому окрема постанова Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2007 року підлягає скасуванню в порядку ст. 365 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції задовольнити частково, засудженої ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 9 листопада 2007 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання, призначеного судом першої інстанції, з іспитовим строком - 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
В решті цей-же вирок залишити без змін.
В порядку ст. 365 КПК України, окрему постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року винесену на ім'я начальника служби у справах неповнолітніх Святошинського району м. Києва - скасувати.