Справа № 11-а-41/08 

Категорія КК: ст.118

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

«16» січня 2008р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

м. Києва у складі:

головуючого, судді Лагнюка М.М.

суддів Таргоній С.В., Ковальської В.В.

за участю прокурора Рудак   О.В.

представника потерпілого  адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6   адвоката   ОСОБА_5

Обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 р.

Цією постановою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець АДРЕСА_1,      судимий:        

- вироком Харківського районного суду м. Києва від 12.12.2000 р. за ст. ст. 140 ч. 2, 142 ч. 2, 144 ч. 3, 193 ч. 3, 42 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 20.05.2003 р. постановою Бориспільського районного суду Київської областi умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 13 днів,

звільнений від кримінальної відповідальності за cm. 118 KK України на підставі п. «б» cm. 1 Закону України «Про амнісністію» від 19 квітня 2007 р: і провадження  в кримінальній справі закрито.

Згідно з постановою ОСОБА_4 06.10.2005 р. приблизно о 23 год. 00 хв. біля будинку АДРЕСА_2, умисно, перевищуючи межі

 

 

необхідної оборони, наніс три ножових поранення в область тулуба та живота ОСОБА_7, від яких потерпілий помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.

Разом з тим суд клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття справи на підставі п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 p., яке підтримав підсудний ОСОБА_4, задовольнив, звільнив ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 118 КК України на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 p., провадження в кримінальній справі закрив.

В апеляційній скарзі потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування постанови від 29.10.2007 р. і повернення справи на додаткове розслідування.

В обґрунтування свого прохання потерпілі посилаються на такі доводи.

Потерпілі вважають, що суд дав необ'єктивний аналіз доказів, який полягає у наступному:

- залишення судом поза увагою показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про приставления ОСОБА_4 на початку конфлікту гострого ножа до горла потерпілого ОСОБА_7 і висновків акту судово-медичного дослідження та експертизи про наявність в цій частині тіла характерного ушкодження;

- посилання суду в постанові в підтвердження вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 118 КК України, на покази свідка ОСОБА_11, яка є подругою ОСОБА_4, та свідка ОСОБА_12, яка, на думку потерпілих, не бачила   початку конфлікту;

- невідповідність наведених у постанові показів свідків протоколу судового засідання;

- нез'ясування питань пов'язаних з дослідженням судово-медичних експертиз № 304/4109, № 1023/И, висновки яких, на думку потерпілих, не узгоджуються з наданими ними до суду висновками спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 15.06.2007 р. (т. 3, а.с. 232-241), відхилення клопотань про виклик в судове засідання експертів для дачі пояснень по висновкам експертиз і про проведення повторних судово-медичних експертиз.

Також потерпілі посилаються на неповноту, однобічність та неправильність досудового слідства, а саме:

- не була виконана ухвала Апеляційного суду м. Києва від 26.05.06р., якою кримінальна справа повернута до прокуратури Подільського району м. Києва для проведення додаткового розслідування для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, в тому числі, перевірки доводів потерпілого ОСОБА_2 щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, а їх (потерпілих) клопотання на попередньому розгляді і під час судового слідства в суді першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування судом задоволені не були;

 

- не було проведено відтворення обстановки і обставин подій з метою перевірки і уточнення показів обвинуваченого, свідків, хоча свідок ОСОБА_9 давав пояснення про те, що може показати, як все відбувалося на місті;

- не було проведено огляд місця вчинення злочину;

- не були досліджені висновки експертизи № 1023/и від 28.11.2005 p., які, на думку потерпілих, не узгоджуються з висновком спеціаліста від 15.06.07 p., a сама експертиза (акт 1023/И) проведена з порушенням експертних нормативних положень;

- не було проведено повторної судово-медичної експертизи з метою отримання відповідей на всі питання, поставленні в постанові слідчого від 28.10.2005 р. (т.1, ах. 150-151);

- не проведено повторної судово-медичної експертизи трупа загиблого ОСОБА_7;

- не перевірені покази свідка ОСОБА_12, яка, на думку потерпілих, не бачила початок конфлікту;

- покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_4 на початку конфлікту приставив ножа до горла загиблого ОСОБА_7 та висновки судово-медичної експертизи про наявність тілесного ушкодження в цій області, не були взяті до уваги;

- не взяті до уваги покази свідка ОСОБА_13(т.3, а.с.53);

- не встановлено всіх учасників бійки;

- не перевірені і не уточненні результати допитів свідків, потерпілих, обвинуваченого з метою встановлення обставин подій злочину;

- не були перевірені їх доводи про однобічність досудового слідства з пом'якшуючим ухилом, не перевірені дані надані ними (потерпілими) в довідках Урктелекома та доводи про незаконні методи ведення дізнання та слідства.

Порушенням під час досудового слідства прав потерпілих: - вважають, що в порушення вимог ст. 217 КПК України вони (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) не були повідомлені слідчим, який закінчив повторне додаткове розслідування, про завершення додаткового розслідування, не були

своєчасно ознайомлені з матеріалами справи, внаслідок чого були позбавлені можливості оскаржити дії слідчого, прокурора щодо необ'єктивно проведеного додаткового розслідування, невірної кваліфікації дій ОСОБА_4, позбавлені   можливості   заявити цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Потерпілі вважають, що повторне додаткове розслідування було проведено неповно і неякісно, дії ОСОБА_4 за ст. 118 КК України кваліфіковані неправильно і що в діях останнього вбачається більш тяжкий склад злочину, передбачений ч.1 ст. 115 КК України (т. 3, а.с. 332-342).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляції і просила постанову суду відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, пояснення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали доводи своєї апеляції і просили постанову суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, а апеляцію потерпілих такою, що задоволенню не підлягає, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, який заперечував проти апеляції і просив постанову залишити без змін, пояснення прокурора Рудак О.В., яка вважала, що апеляція підлягає задоволенню частково, постанова суду скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції потерпілих, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілих підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 2 п. 2 ст. 368 КПК України дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.

Згідно з вимогами ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язанні вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.05.2006 р. справа була повернута на додаткове розслідування для перевірки всіх доводів потерпілого ОСОБА_2, в тому числі, і щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи і в залежності від встановленого прийняття рішення у відповідності з вимогами закону (т. 2, а.с. 160-165).

Суд першої інстанції при розгляді справи не звернув увагу на допущену досудовим слідством неповноту, невиконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26.05.2006р. про повернення справи на додаткове розслідування, сам допустив неповноту і, не дивлячись на клопотання потерпілих на попередньому розгляді і під час судового слідства про повернення справи на додаткове розслідування, прийняв незаконну і необгрунтовану постанову.

Одним з доводів потерпілих є відсутність в справі протоколу огляду місця подій.

В обвинуваченні місце подій вказується - біля входу в під'їзд будинку АДРЕСА_2, куди, як вказано в обвинувачені, заходили ОСОБА_4 та ОСОБА_11

В матеріалах справи мається протокол огляду місця подій від 06.10.2005 р. -квартири № 33 буд. АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 7-14), протокол огляду місця подій від ІНФОРМАЦІЯ_2. - квартири № 33 буд. АДРЕСА_2, з вилученням ножа, предметів, які схожі на биту і рульової тяги, фотознімків цих предметів, входу в під'їзд № 3, в квартиру № 33 та самої квартири (т. 1, а.с. 15-22).

 

Слідчим під час додаткового розслідування    складений     протокол від 18.07,2006 р. про проведення слідчої дії - огляду місця подій, який розпочато 08 год.40хв., закінчено 08 год.55 хв.(т.2, а.с. 245-246).

Як зазначено в протоколі, оглядалася ділянка місцевості, яка розташована між під'їздом № 3 будинку АДРЕСА_2 та між болярною (її кутом) розташованим = 7 см від зазначеного під'їзду, огляд проводився з квартири № 26 будинку АДРЕСА_2 (квартири свідка ОСОБА_12) з метою встановлення обзору на зазначену ділянку місцевості з вікна; Також в протоколі зазначено, що в ході огляду встановлено, що квартира № 26Б АДРЕСА_2 розташована на 7-му поверсі будинку, під'їзд № 2, що з вікна чітко проглядається ділянка місцевості між болярною та під'їздом № 3, чітко видно кут болярної та асфальтовану дорогу біля під'їзду, із-за конструкції будинку не проглядається ділянка місцевості, розташована на відстані 3-х метрів від під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_2. Долучені фотознімки (т.2, а.с. 245-250).

Потерпілі посилаються на проведення цієї дії в годину доби, яка не відповідає часу вчинення злочину (06.10.05 р. приблизно о 23 год).

На додатковому розслідуванні потерпілий ОСОБА_2 під час додаткового допиту від 28 .06.2006 р. (т. 2, а.с. 216-221) долучив зроблені ним фототаблиці розташування двору та будинку з відміткою місць, де, на його думку, відбувалися події (стояв автомобіль, знаходилися неповнолітні, під'їзд № 3, місце вбивства), (т. 2, а.с. 223-239).

За таких даних і з огляду на те, що в обвинуваченні не конкретизовано місце вчинення злочину, не зазначено номер під'їзду, біля якого відбувалися події, необхідно було додатково допитати свідків та скласти схему з відображенням місця подій, після чого провести всі, інші необхідні дії для перевірки показів обвинуваченого і свідків про обставини подій.

З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого від ІНФОРМАЦІЯ_2. кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 1 КК України (т.1, а.с. 1).

В подальшому постановою слідчого від 17.10.2005 р. дії ОСОБА_4 перекваліфіковані зі ст. 115 ч. 1 КК України на ст. 118 КК України.

Потерпілі вважають, що поза увагою досудового слідства залишилися обставини початку конфлікту і нанесення загиблому ОСОБА_7 ушкодження гострим предметом в області горла.

В матеріалах справи маються покази свідка ОСОБА_8 і покази цього свідка На очних ставках з ОСОБА_4 та ОСОБА_11, покази свідка в суді (т. 1, а.с. 66-70, 165-166, 184-187, 199-201, т. 2, а.с.240-242, т. 3, а.с. 66-67), покази свідка ОСОБА_9 і покази цього свідка на очних ставках з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (т. 1, а.с. 78-81, 177-178, 196-198), покази свідка ОСОБА_10 і покази цього свідка на очних ставках з ОСОБА_4 та ОСОБА_11(т. 1, а.сД88, 189-192, 193-198). Ці свідки показували про

 

те, що ініціатором  сварки та бійки був ОСОБА_4, який висловлювався грубими словами та приставив до горла ОСОБА_7  ніж.

В обвинувальному висновку, оцінюючи ці покази, зазначено, що вони спростовуються показами свідка ОСОБА_12, яка є «незалежним» по відношенню до всіх учасників.

Потерпілі вважають, що свідок ОСОБА_12 не бачила потачок конфлікту і її покази не перевірені.

У висновку експерта № 304/4109 та у акті судово-медичного дослідження № 4109 (т. 1, а.с. 110-119) зазначено, що при дослідженні трупа ОСОБА_7, крім інших ушкоджень, виявлені ділянки осаднення шкіри на обличчі, а також дряпина на передній поверхні шиї зліва (1.б), ділянки осаднення шкіри на обличчі виникли від дії тупого предмета, дряпина на передній поверхні шиї від дії гострого предмета (1.б).

Потерпілими до справи долучено висновок спеціаліста за № 98/19 згідно з яким дряпина в області шиї лінійної форми довжиною 5 см. виникла унаслідок дії гострого предмета, яким міг бути гострий кінець ножа (т.3, а.с. 232-238, 237).

Досудовим слідством обставини заподіяння вказаного тілесного ушкодження не перевірені, не проведенні для цього всі необхідні дії, не дана правова оцінка цьому і не прийнято рішення у відповідності з вимогами закону.

В обвинувачені зазначено, що ініціаторами сварки та бійки були хлопці, які висловлювалися в адресу ОСОБА_11 та ОСОБА_4 нецензурними словами, після чого, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, попросив надати біту і з вигуками «Зараз ми тобі дамо» побіг за ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які, зупинившись біля входу в під'їзд, розвернулися та побачили ОСОБА_7, який підбігав до них з битою в руках, а неподалік ОСОБА_10, у якого в руці була рульова тяга; ОСОБА_11, розуміючи, що ОСОБА_4 загрожує небезпека, стала між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, але ОСОБА_7 наніс ОСОБА_4 удар битою по голові, від ударів ОСОБА_4 залишив пакунки з продуктами на землі, схопився руками за голову і відійшов в сторону, ОСОБА_7 продовжував наносити удари битою, ОСОБА_10, стоячи в стороні, кинув в ОСОБА_4 рульовою тягою.

В обвинувальному висновку в підтвердження наведених обставин йдеться посилання на висновок експерта № 1023/и від 28.11.05 р. про виявлені тілесні ушкодження та покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12

В матеріалах справи мається висновок експерта № 1023/И, період 01.11.05.-28.11.05р., у висновках якого зазначено, що у ОСОБА_4 дві лінійні забиті рани м'яких тканин тім'яної області, крововиливи на правому і лівому передпліччі, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу. Зазначені ушкодження заподіянні тупим предметом (предметами), могли утворитися 05.10.-06.10.2005 р. унаслідок не менше шести травмуючих впливів дерев'яною битою, металевим предметом (т.1, а.с.150, 153-154).

В акті зазначено, що для проведення експертизи бралися дані акту судово-медичного освідування № 8780 від 10.10.2005 р.

 

В акті судово-медичного освідування  № 8780 від 10.10.2005 р. відносно ОСОБА_4 зазначено, що він заявив, що в ніч з 5 на 6 жовтня 2005 р. двоє невстановлених наносили удари дерев'яною битою і металевою трубою по голові, по тілу. Виявлено в тім'яній області дві лінійні рани з нерівними краями довжиною 4,5 см і 2,5 см. ушиті ' швами. На правому передпліччі у верхній і нижній третині, лівому передпліччі в середній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу чотири крововиливи жовто-фіолетового кольору продовгуватої і невизначеної форми розміром від 5x1,5 см до 8x6 см (т.1, а.с. 92).

Згідно з даними, які містяться в наданій потерпілими ксерокопії повідомлення Інституту нейрохірургії за № 6452 від 24.02.2006 р., ОСОБА_4, 1972 р. був обстежений 07.10.05 р. за направленням швидкої допомоги, діагноз: забійні рани лобно-тім'яної ділянки, 2 рани по 3 см. довжиною, надана первина хірургічна обробка ран.

Згідно з даними, які містяться у долученому до справи висновку спеціаліста № 98/19, оформлення акту експертизи не відповідає п. 3.4 «Інструкції про проведення судово-медичних експертиз» і що синці не могли виникнути 06.10.2005р. (т. 3, ах. 232-241).

В справі мається постанова від 05.12.2005 р. відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 125 КК України на підставі ст. 6 п. 1 КПК України(т.1. а.с. 202), постанова від 05.12.2005 р. відносно ОСОБА_7 про відмову в порушені справи за ст. 125 ч. 2 КК України на підставі ст. 6 п. 8 КПК України.

Також мається постанова від 08.12.2005 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 125, 126 КК України на підставі ст. 6 п. 1 КПК України з посиланням на те, що в ході розслідування встановлено, що при бійці ОСОБА_4 побачив, що в його бік біжить ОСОБА_9 і злякавшись, що останній почне його бити, схопив з землі для захисту биту. ОСОБА_9, побачивши в руках ОСОБА_4 биту, змінив свій напрямок і почав тікати від нього, а ОСОБА_4 спробував нанести удар по спині ОСОБА_9, але не влучив (т.1, а.с. 206).

Такі обставини подій і їх послідовність в обвинувачені не відображені.

На думку потерпілих свідок ОСОБА_12 не бачила початку конфлікту (т. 3, а.с. 54-57), ОСОБА_11 є товаришкою ОСОБА_4, вважають, що висновок експерта відносно ОСОБА_4 не узгоджується з наданим ними висновком спеціаліста № 98/19, є неповним, а крім того, що ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження при затримання, про що надали копії фототаблиць про затримання ОСОБА_4

В ході додаткового слідства відтворення обстановки і обставин подій з участю обвинуваченого ОСОБА_4 для перевірки його показів не проводилося.

Так, з протоколу додаткового допиту ОСОБА_4 від 18.07.06 р. вбачається, що він відмовився від проведення відтворення обстановки і обставин подій, посилаючись на те, що на даний  час погано пам'ятає, тому що під час

 

пригоди унаслідок удару битою по голові отримав струс головного мозку та був у шоковому стані, а крім того, що пройшло багато часу (т. 2, а.с. 262-264).

Раніше ОСОБА_4 давав покази про обставини вчинення злочину (т.1 а.с. 23-25, 59-60, 95, 104-105,168-170, 222-223).

За таких даних необхідно було використати інші можливості для перевірки доводів потерпілих і при необхідності провести відтворення обстановки і обставин подій з участю свідків.

В формулюванні обвинувачення і в обвинувальному висновку в підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України,    наводяться висновки судово-медичної експертизи   № 304/4109 від 25.11.2005 р. про те, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок колото - різаних поранень грудей та шлунку з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати (т. 1, а.с. 11-121).

В акті судово-медичного дослідження № 304/4109 (т. 1, а.с. 110-112) при дослідженні трупу виявлено: колото-різана рана груди (№1) з ранєвим каналом у напрямку зліва направо спереду назад знизу доверху з пошкодженням жирової клітчатки 7-го ребра, а також з пошкодженням передньої поверхні нижньої долі лівої легені, довжиною по зонду 6 см.; колото-різана рана живота на боковій поверхні (№ 2) у напрямку зліва направо знизу вверх з пошкодженням жирової клітчатки, м'язів живота, нижнього краю селезінки, а також з наскрізним пораненням лівої нирки через лоханку і ворота з ушкодженням ниркової артерії, довжиною 8 см.; колото-різана рана живота (№3) на передній поверхні у напрямку спереду назад дещо справа наліво з ушкодженням жирової клітчатки, мишці живота, бризжейки, дванадцятиперстної кишки, головки підшлункової залози, заброшиної клітчатки і аорти, довжиною біля 9 см., які утворилися від дії плоского колото-ріжучого предмета, типу клинка ножа, напрямок ранєвих каналів відповідає напрямку клинка ножа; ділянки осаднення шкіри на обличчі, а також дряпина на передній поверхні шиї зліва; осадження шкіри виникли від дії тупого предмета, подряпина на передній поверхні шиї - від дії гострого предмета (т. 1, а.с. 110-118).

Потерпілі посилаються на висновок спеціаліста № 98/19 про механізм заподіяння тілесних ушкоджень (т.3, а.с. 232-241) і вказують на те, що досудовим слідством не з'ясований механізм заподіяння тілесних ушкоджень.

Крім іншого, потерпілі посилаються на те, що слідчий не повідомив їх про визнання досудового слідства в справі закінченим, що позбавило їх можливості ознайомитися з матеріалами справи і скористатися наданими їм правами на досудовому слідстві.

З матеріалів справи вбачається, що після повернення справи    на додаткове розслідування і поновлення досудового слідства   слідчим прийнята постанова від

23.06.2006 р. про визнання адвоката ОСОБА_14 представником потерпілих і цивільних позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та до справи долучено ордер Печерської колегії адвокатів м. Києва № 30 від 29.05.2006 р. на

 

ведення кримінальної справи в інтересах потерпілих та цивільних позивачів (т.2, а.с. 160-164, 165, 180, 191).

У відповідності з вимогами ст. 217 КПК України слідчий, визнавши досудове слідство закінченим, повідомляє про це потерпілого та його представника, цивільного позивача або його представника і роз'яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами справи.

Дані про належне повідомлення цих осіб про визнання досудового слідства закінченим і роз'яснення їм їх права ознайомлення з матеріалами справи в справі відсутні (т. 2, а.с. 266, 267). Потерпілі наполягають на тому, що такого повідомлення не отримували, а Печерською колегією адвокатів м. Києва в апеляційний суд надано повідомлення за № 11/19 від 16.01.08 р. про те, що згідно з журналом вхідної кореспонденції Печерської колегії адвокатів м. Києва листів, повідомлень та інших видів поштової кореспонденції з прокуратури Подільського району м. Києва за період липень-серпень 2006 р. на ім'я адвоката ОСОБА_14 не надходило. Час зазначений в листі співпадає з часом проведення додаткового розслідування, обвинувальний висновок затверджений 20.07.2006 р.

За таких даних немає підстав вважати про належне виконання органом досудового слідства вимог ст. 217 КПК України.

Крім цього, в матеріалах справи мається постанова від 17.07.2006 р. про виділення з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки матеріалів, які стосуються тиску на свідків слідчим ОСОБА_15 (т. 2, а.с. 261).

Дані про перевірку доводів потерпілих про незаконні методи слідства в справі відсутні.

Неповнота і неправильність досудового слідства, на які вказують потерпілі, не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи, оскільки вони пов'язані з перевіркою доводів потерпілих про неповноту і неправильність досудового слідства, правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, порушення прав потерпілих під час досудового слідства.

З огляду на викладене постанова суду підлягає скасуванню, апеляція потерпілих задоволенню, справа поверненню на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно перевірити всі доводи потерпілих, в тому числі і щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, всебічно, повного і об'єктивно дослідити обставини справи, з цією метою провести всі необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти рішення у відповідності з вимогами закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палатну кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва,

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляції потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 р. відносно ОСОБА_4, якою він звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 118 КК України на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р. і провадження в кримінальній справі закрито, - скасувати.

Справу повернути прокурору Подільського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд.