13.04.2010 Єдиний унікальний № 1-29/2010

1)  ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Пархоменко В.М.

при секретарі – Овчаренко В.С.

з участю прокурора - Вітанівської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 07.12.2009 року Миронівським райсудом за ст.185 ч.1 КК України до 1 р.6 міс позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік,-

за ст.ст.185 ч. 2, 190 ч.2 КК України, -

встановив:

У травні 2009 підсудний, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, де мешкає потерпіла ОСОБА_2, з корисливих спонукань з метою заволодіння майном останньої, зловживаючи її довірою, шляхом обману взяв у неї ноутбук “Asus X 80 L” вартістю 3050 грн. ніби-то для здачі його в ремонт, але не маючи на меті його відремонтувати та повернути власниці, заволодів ним та продав невстановленій слідством особі, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на вказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність, в двадцятих числах 2009 року підсудний, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає потерпіла ОСОБА_2, з корисливих спонукань з метою заволодіння майном останньої, зловживаючи її довірою, шляхом обману взяв у неї мобільний телефон “ Нокіа 5220” вартістю 1300 грн. ніби-то для розмови, після чого вийшов із квартири, не маючи на меті повернути телефона власниці, повторно заволодів ним та продав невстановленій слідством особі в м.Каневі Черкаської області, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на вказану суму.

На початку серпня 2009 року підсудний, перебуваючи в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_1, де мешкає потерпіла ОСОБА_2, з корисливих спонукань та з метою заволодіння майном останньої, скориставшись тим, що потерпіла перебуває в іншій кімнаті, шляхом вільного доступу, таємно викрав золотий ланцюжок вагою 8.945 гр. 585 проби вартістю 320 грн.за 1 гр. на суму 2864 грн. та золотий хрестик вагою 0.45 гр. 585 проби вартістю 320 грн. за грам на суму 144 грн., які на праві приватної власності належать потерпілій. Викрадені золоті прикраси підсудний продав у м.Каневі Черкаської області невстановленій слідством особі, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3008 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 26 липня 2009 року ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, де проживає потерпіла ОСОБА_2 з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що вона знаходиться в іншій кімнаті, шляхом вільного доступу із сумки повторно викрав гроші у сумі 1000 грн., які належать останній, чим спричинив їй матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність, 18 жовтня 2009 року підсудний, перебуваючи в м.Миронівка по вул. Корсунській, 16 в квартирі №14, за місцем свого проживання з корисливих спонукань з метою заволодіння майном своєї матері ОСОБА_3, зловживаючи довірою останньої, шляхом обману взяв ДВД-програвач”LG” вартістю 740 грн., ніби-то для перегляду кінофільму, та не маючи на меті його повертати, повторно заволодів ним та продав невстановленій слідством особі за 300 грн., якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 740 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 23 жовтня 2009 року підсудний, перебуваючи в м.Миронівка по вул. Корсунській, 16 в квартирі №14, за місцем свого проживання з корисливих спонукань з метою заволодіння майном своєї матері ОСОБА_3, зловживаючи її довірою шляхом обману взяв з гаража моторолер “Кануні” вартістю 7.500 грн., який належить ОСОБА_3, ніби-то для того, щоб на ньому покататися, але не маючи наміру його повертати, повторно заволодів ним та продав у м. Канів Черкаської області невстановленим слідством особам за 3000 грн., якими розпорядився на власний розсуд ,чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 7.500 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 01 листопада 2009 року підсудний, перебуваючи в м.Миронівка по вул. Корсунській, 16 в квартирі №14, за місцем свого проживання з корисливих спонукань та з метою заволодіння майном своєї матері ОСОБА_3,скориставшись тим, що потерпілої не було вдома, шляхом вільного доступу з корисливих спонукань та з метою крадіжки чужого майна повторно таємно викрав монітор “Самсунг-10” вартістю 200 грн., який належить потерпілій та не маючи на меті його повернути, продав невстановленій слідством особі за 700 грн., якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2 та ст. 190 ч.2 КК України спочатку не визнавав, потім визнав повністю і пояснив, що з потерпілою ОСОБА_2 познайомився давно, ще до армії,а у квітні 2009 року вони почали зустрічатися. Відносини складалися нормальні, вони довіряли один одному. Час від часу він приходив до неї додому, в квартиру АДРЕСА_3, де вона проживає разом з матір”ю.

У травні 2009 року під час розмови ОСОБА_2 повідомила, що у неї зламався ноутбук “Асус”, який їй подарувала мати для навчання. Він запропонував здати його в ремонт, а тому забрав ноутбук ,але у ремонт не здав, а у м. Києві здав у ломбард,а отримані гроші витратив на власні потреби.

У липні 2009 року під час розмови він попросив у ОСОБА_2 мобільного телефона “Нокіа 5220” для розмови, вона дала йому телефона, але він його не повернув,а вийшов з квартири і поїхав у м. Канів, де залишив його під заставу у кіоску ремонту мобільних телефонів.

Після цього десь на у серпні 2009 року перебуваючи у гостях у потерпілої, скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшла з кімнати, викрав із шкатулки, де вона зберігала прикраси, золоті вироби — ланцюжок та хрестика і поклав речі до кишені. Коли потерпіла повернулася, нічого їй не сказав про золото, а пішов додому, і через деякий час продав у м. Каневі.

26 липня 2009 року він зустрів ОСОБА_2 у м. Миронівці на ринку. Так як цього дня у нього був день народження, він запросив її відсвяткувати у лісі. Вона погодилася і сказала, щоб поїхали до неї додому, їй слід переодягнутися. Вони разом сіли у таксі і поїхали додому до ОСОБА_2 Дорогою вона розповіла, що при собі в той момент мала гроші у сумі 1 000 грн. Коли вони зайшли у квартиру потерпілої ,вона пішла переодягатися у свою кімнату, а гроші у сумочці залишила у прихожій.Він відкрив сумочку і з гаманця дістав гроші, сказав, що у нього виникли термінові справи та пішов з квартири. Через годину повернувся і разом вони поїхали до лісу, про гроші нічого не сказав, а витратив їх на власні потреби.

У вчиненому кається, просить суворо не карати,заявлений цивільний позов визнав повністю.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні крадіжок його винність підтверджується зібраними у справі доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що потерпілий є її сином, проживає разом з нею,зустрічався з потерпілою ОСОБА_2. Вона дозволяла йому брати деякі речі дома. Проте, воесни вона виявила,що зник ДВД програвач, а пізніше моторолер, а через деякий час монітор Самсунг,вона звернулась до працівників міліції,щоб допомогли відшукати ці речі,їй порекомендували написати заяву,що вона і зробила. Потім дізналась ,що ці речі взяв син та продав їх без її дозволу.На даний час вона про це дуже шкодує,претензій до сина немає,просить не позбавляти його волі. Потерпілій ОСОБА_2 вони частково відшкодували завдану шкоду.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що у квітні 2009 року вона почала зустрічатися з ОСОБА_1 Відносини у них були нормальні, довірливі. У неї був золотий ланцюжок вагою 8.95 гр. 585 проби, на якому був золотий хрестик вагою 0.45 гр. 585 проби, який вона зберігала у шкатулці у себе в кімнаті. На даний час вона навчається , приїздить додому лише один раз на тиждень, коли буває вдома, то в гості до неї приходить ОСОБА_1 На початку серпня 2009 року вона виявила, що золоті прикраси зникли і здогадалася, що викрав їх ОСОБА_1, і підсудний вже згодом сказав, що ніби залишив їх десь під заставу.

У травні 2009 року у неї зламався ноутбук “Асус”, який їй подарувала мати, вартістю 5 000 грн. ,підсудний запропонував забрати його та відремонтувати, на що вона погодилася, проте до даного часу він ноутбука не повернув.

Крім цього, у липні 2009 року коли вони разом з підсудним перебували у неї вдома, він попросив мобільного телефона “Нокіа-6220”поговорити,проте взяв телефон та вийшов з квартири, після чого не повернувся і телефона не повернув. 26 липня 2009 року вона повинна була повернути борг у розмірі 1000грн. Дорогою зустріла ОСОБА_1, приїхала з ним додому, щоб переодягнутися, так як вони збиралися в ліс. Гроші залишила у сумочці , пішла переодягатися до своєї кімнат,а підсудний поїхав у своїх справах, зустрілися вони вже коли поїхали до лісу. Повернувшись додому близько 23 години, лягла спати , наявність грошей не перевіряла. Наступного дня вона зібралася знову їхати повертати гроші, то виявила відсутність 1000 грн. і здогадалася, що їх викрав ОСОБА_1

Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що проживає разом з дочкою, яка на даний час навчається у м. Києві на денній формі навчання, тому додому приїзжає лише раз на тиждень. У квітні 2009 року вона почала зустрічатися з ОСОБА_1, який іноді приходив до них додому . На початку серпня 2009 року вона у дочки запитала, де поділися її золоті прикраси, які вона подарувала — золотий ланцюжок вагою 8.95 гр. та золотий хрестик вагою 0.45 гр., на що вона відповіла, що вдома їх немає. Крім того, десь у травні 2009 року вона помітила, що вдома відсутній ноутбук “Асус”, який також подарувала дочці для навчання. Дочка відповіла, що віддала його ОСОБА_1, щоб він його здав у ремонт. Проте до даного часу його ніхто так і не повернув. У листопаді 2008 року вона подарувала дочці мобільного телефона “Нокіа 6220”, а в кінці липня 2009 року дізналася, що підсудний забрав його з дозволу дочки ,але не повернув. 26 липня 2009 року вона дала дочці гроші у сумі 1000 грн. для повернення боргу, проте наступного дня дізналася, що гроші у неї вкрали.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що під час відтворення обстановки та обставин події злочину в АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 підсудний добровільно показував, звідки забирав вказані речі, ніякого тиску з сторони міліції на нього не було.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_6

Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що відтворення обставин та обстановки події проводив у присутності підсудного, понятих. ОСОБА_1 добровільно, без тиску вказував, звідки і яким чином заволодівав майном потерпілих. Вказав, що золотими виробами, які належать ОСОБА_2 заволодів без дозволу власниці, про те, що має намір продати телефон також їй нічого не сказав. Щодо ноутбука, то ОСОБА_1 сказав, що потерпіла сама йому запропонувала здати його в ремонт. 26 липня 2009 року, коли вони з ОСОБА_2 домовилися їхати в ліс, щоб відсвяткувати його день народження, він, скориставшись моментом, поки потерпіла переодягалася, дістав з її сумочки гаманець і забрав звідти 1000 грн. та вийшов з квартири.

Письмовими матеріалами справи:

протоколом огляду місця події від 02.11.2009 року, яким є квартира АДРЕСА_6 ,де мешкає сім”я ОСОБА_3І ,та гараж, який знаходиться біля вказаного будинку

( а.с. 11 )

протоколом огляду місця події від 09.11.2009 року, яким є квартира АДРЕСА_7,де мешкає потерпіла ОСОБА_2

( а.с. 51)

протоколом відтворення обстановки і обставин події від 23.01.2009 року, під час якого ОСОБА_1вказав на місце та спосіб заволодіння майном ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_8 та майном ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_9

( а.с. 65-66 )

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підсудний умисно вчинив таємне викрадення чужого майна,повторно, а тому повинен нести відповідальність за ст. 185 ч.2 КК України.

Крім того,підсудний умисно заволодів чужим майном шляхом обману(шахрайство) повторно, а тому повинен нести відповідальність і за ст.190 ч. 2 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного.

Обставинами, що пом"якшують покарання, суд вважає щире каяття підсудного, його правдиві покази, що сприяли слідству, він позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, завдана шкода відшкодована в повному об”ємі, потерпілі до нього претензій не мають,потерпіла ОСОБА_3І просить не позбавляти його волі,надати шанс для виправлення,вважає,що він може виправитись ,а вона взмозі проконтролювати його поведінку.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за можливе призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши ст.75 КК України.

Вироком Миронівського районного суду від 07.12.2009року ОСОБА_1В засуджений за ч.1 ст.185 КК,75 КК України до 1року 6 міс.позбавлення волі,з іспитовим строком на 1 рік.

Злочини,в яких обвинувачується ОСОБА_1В вчинені ним до постановлення попереднього вироку,а тому покарання йому слід призначити в порядку,визначеному ч.4 ст.70 КК України за правилами,передбаченими ст.ст.70,72 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2П заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди,проте під час судового розгляду справи завдана шкода потерпілій відшкодована у повному обсязі,що підтверджується розпискою потерпілої.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст.ст.185ч2,190 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

за ст.185ч2 КК України - три роки позбавлення волі

за ст.190ч2 КК України- два роки позбавлення волі

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70ч4 КК України враховуючи покарання,призначене засудженому вироком Миронівського райсуду від 7.12.2009року у вигляді 1року 6 місяців позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати засудженого в період іспитового строку з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію , повідомляти цей орган про зміну місця проживання ,не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

У строк відбуття покарання засудженому зарахувати його строк перебування під вартою з 4.12.2009року по 13.04.2010року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання ,звільнивши його з-під варти із зали суду.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд.

Суддя підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя В.М.Пархоменко