2-431/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року Ленінський   районний   суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.

при   секретарі     Бел'янінової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третіх осіб - ОСОБА_2 \ ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення та договору    оренди  землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради, де третя особа зазначена - ОСОБА_2, у якому просив:

Визнати недійсним рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.08.2006 року №8/94 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції»;

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0.1657 га за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажная (біля кв. Дзержинського напроти СТО), яка передана ОСОБА_1 за договором оренди землі, який зареєстровано у державному реєстрі 28.03.2006 року за №040640200049.

Представником позивача вимоги позовної заяви були уточнені, а саме позивач  просив   суд:

Визнати недійсним рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.08.2006 року №8/94 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції»;

Визнати недійсним договір, укладений між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_2 та нотаріально посвідчений 13.06.2007 за №1516 щодо оренди земельної ділянки площею 0,2100 га за адресою: м. Луганськ, вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського).

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали у повному обсязі, та надали суду пояснення згідно поданому позову.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним що на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_3 міської ради від 13.12.2005 № 37/230 між відповідачем та ним - позивачем ОСОБА_1 вже був укладений договір оренди земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (біля кв. Дзержинського напроти СТО).

Позивач ОСОБА_2 звертався до відповідача ОСОБА_3 міськради з заявою від 31.10.2005 р. вх. № 01-03-12/16600 про надання земельної ділянки площею 0,2100 під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського), яка часткового співпадає з площею земельної ділянки, яка була надана позивачу ОСОБА_1. На зазначену заяву відповідач надав ОСОБА_2 відповідь листом від 13.01.2006 № 01-03-12/145а, яким останнього повідомлено, що у зв'язку з ненаданням необхідних для розгляду цього питання документів його питання знімається з розгляду виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради. Також цим листом ОСОБА_2 було запропоновано після надання всіх необхідних документів (тобто документів які передбачені діючим законодавством України) звернутися повторно. Однак, відповідач прийняв рішення від

22.08.2006 року  №8/94,  яке   оскаржується  позивачем,   на  підставі   поданої  заяви ОСОБА_2 від 31.10.2005 вх, № 01-03-12/16600. Таким чином, відповідач порушив порядок надання земельних ділянок в оренду передбачений ст.ст. 123,124, 153 Земельного кодексу України.

Також позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 міськради, та третьої особи ОСОБА_1, в якому просив скасувати рішення міськради від 13.12.2005р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (біля кв. Дзержинського напроти СТО), під будівництво та розміщення будівель та споруд газозаправної станції, та скасування рішення відповідача від 28.02.2006р. про надання в оренду вказаної земельної ділянки ОСОБА_1. Також просив скасувати реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки, укладеною між ОСОБА_1 та відповідачем.

Ухвалою Ленінського районного суду від 24 січня 2008р. цивільні справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міськради об'єднані в одне провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав факт існування двох рішень ОСОБА_3 міської ради та погодився з позовними   вимогами.

Третя особа ОСОБА_2, та його представник за позовом ОСОБА_1, у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради визнали, надавши пояснення що він дійсно звернувся до ОСОБА_3 міського голови з заявою вх. від 31.10.2005 № 01-03-12/16600 про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,2100 під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) на підставі плану земельної ділянки. Але ж план земельної ділянки до зазначеної заяви ним надано не було. Підстави ненадання зазначеного плану земельної ділянки та несвоєчасне надання інших документів, що передбачені ст. 123, п. 15 ст. 151 ЗК України, третя особа пояснив тим, що оформлення документів щодо відведення земельної ділянки ним було доручено іншій особі, яка мала досвід з оформлення документів на користування землею в м. Луганську, та недобросовісно виконувала свої обов'язки.

Представник третьої особи, а також ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради погодилися. Просили провадження у справі за його позовом закрити у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від свого позову.

Ухвалою Ленінського райсуда м. Луганська від 26 березня 2008р. провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міськради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень було закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від свого позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом встановлено, що рішенням ОСОБА_3 міської ради від 13.12.2005 № 37/230 позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,1657 га за адресою: вул. Монтажная (біля кв. Дзержинського напроти СТО) під будівництво та розміщення будівель та споруд газозаправної станції. Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 28.02.2006 № 41/238 на підставі розробленого проекту відведення земельна ділянка площею 0,1657 га за адресою: вул. Монтажная (біля кв. Дзержинського напроти СТО) була передана позивачу в оренду під будівництво та розміщення будівель та споруд газозаправної станції.

Відповідачем та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки нотаріально посвідчений 27.03.2006, державна реєстрація від 28.03.2006 за № 040640200049.

Третя особа, ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 міського голови з заявою вх. від 31.10.2005 № 01-03-12/16600 про надання земельної ділянки площею 0,2100 під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції за адресою:

вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) на підставі плану земельної ділянки.

Надання до заяви про передачу в оренду земельної ділянки плану нормативно закріплено ст. 123 Земельного кодексу України. Дана стаття регламентує передачу в постійне користування (оренду, п. 3 ст. 124 Земельного кодексу України) земельних ділянок на підставі розробленого проекту відведення. Відповідно до ст.ст. 123, 124, п. 15 ст. 151 Земельного кодексу України, особа що бажає отримати в користування земельну ділянку комунальної власності має подати відповідну заяву. До заяви має бути доданий певний пакет документів. Так, згідно до зазначених статей Земельного кодексу України заявник має надати до відповідної ради: план земельної ділянки бажаної до виділення, документи, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки, викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Зазначені документи не були надані до ОСОБА_3 міської ради, про що свідчить лист заступника ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_5 від 13.01.2006 № 01-03-12/145а. Згідно даного листа третю особу було повідомлено, що у зв'язку з ненаданням останнім необхідних для розгляду цього питання документів його питання знімається з розгляду виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради.

Рішенням   ОСОБА_3   міської   ради    від 22.08.2006        року №8/94 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції» відповідач передав спірну земельну ділянку в оренду третій особі на підставі технічного звіту про відведення земельної ділянки без розроблення проекту відведення земельної ділянки третьою особою на підставі заяви третьої особи яка була знята з розгляду листом від 13.01.2006 №01-03-12/145а.

Земельна ділянка, що знаходиться в оренду у позивача на підставі договору оренди земельної ділянки нотаріально посвідченого 27.03.2006, державна реєстрація від 28.03.2006 за №040640200049 та земельна ділянка, що передана третій особі рішенням що оскаржується більшою частиною співпадають (суд доходить такого   висновку на  підставі   картографічних  матеріалів,  які   знаходяться   у  справі).

Між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_2 було укладено та нотаріально посвідчено 13 червня 2007 договір оренди землі за № 1516, державної реєстрації  даний  договір  оренди не пройшов.

Враховуючи   вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. З ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку ст. 124 Земельного кодексу України.

Таким чином, земельна ділянка відповідачем була передана в оренду третій особі не на підставі плану земельної ділянки, як зазначено в його клопотанні вх. від 31.10.2005 №01-03-12/16600 та проекту відведення, а на підставі технічного звіту про відведення земельної ділянки, який був переданий до ОСОБА_3 міської ради пізніше. Одночасно у рішенні, про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки ОСОБА_3 міська рада визнає таким, що втратило чинність рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради від 27.07.2000 № 228/6 року про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ „Юго-Восточним ресурсам".

Як свідчить рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.08.2006 № 8/94 (абзац 4-й)

Державний акт ТОВ „Юго-Восточними ресурсами" не оформлювався, таким чином

ТОВ „Юго-Восточні ресурси" не є землекористувачем у розумінні ст.ст. 125-126 ЗК

України земельної ділянки площею 0,2100 га за адресою: вул.. Монтажная (в районі кв.

Дзержинського). Оскільки ТОВ „Юго-Восточні ресурси" ніколи, відповідно до

рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради від 27.07.2000 № 228/6 року, не

оформлювало право постійного користування земельною ділянкою (не отримало

державний акт на право постійного користування землею), то земельна ділянка

площею 0,2100 га за адресою: вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) хоча і

була надана в постійне користування, але ж ще знаходилася у землях запасу (п. 2 ст.

19   ЗК   України).   Приступати      до використання   земельної ділянки без правовстановлюючого документу - у даному випадку державного акту - заборонено Земельним кодексом України. Таким чином, відповідач мав передати в оренду земельну ділянку площею 0,2100 га за адресою: вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) третій особі в порядку п. З ст. 124 Земельного   кодексу   України.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування та забудову територій" у разі коли суб'єкт не приступив до будівництва протягом двох років, то він втрачає право на будівництво, відповідно втрачає чинність і означене рішення ТОВ „Юго-Восточних ресурсів".

Якщо, ОСОБА_3 міська рада, відповідач, була не згодна з наданням мені в оренду спірної ділянки і дійсно мали місце дві заявки на оренду однієї і тієї ж самої земельної ділянки, з чим я не згоден, то спочатку відповідач мав відповідно до діючого законодавства розірвати договір оренди зі мною, а потім проводити відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі" конкурс або аукціон щодо набуття права оренди земельної ділянки.

Зазначене рішення порушує умови договору оренди землі, укладеного між мною та відповідачем, позбавляє мене права користуватися орендованою земельною  ділянкою.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства України. Вважаю що рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.08.2006 № 8/94 є незаконним, оскільки було прийняте в супереч норм  ст.ст. 123, 124, 151 ЗК України.

Частина 2 ст. 152 ЗК України встановлює, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 згаданого Кодексу, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що на момент прийняття відповідачем рішень від 13.12.2005 № 37/230 та від 28.02.2006 № 41/238 існувала лише одна заявка щодо оренди земельної ділянки, яка була оформлена відповідно до ст.ст. 123, 124, п. 15 ст. 151 Земельного   кодексу  України - заява позивача, ОСОБА_1 Хоча  третя   особа і

подала відповідачу практично одночасно заяву щодо оренди земельної ділянки площею 0,2100 га за адресою: вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського), але не додала до даної заяви документи передбачені ст.ст. 123, 124, п. 15 ст. 151 Земельного кодексу України, тому дана заява третьої особи не може вважатися належним чином оформленою заявою у розумінні Земельного кодексу України. Таким чином законних підстав щодо проведення конкурсу (аукціону) щодо набуття права оренди землі відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі" у відповідача не було.

Рішення ОСОБА_3 міської ради  від 22.08.2006 року №8/94 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції» було прийнято вже після укладення договору оренди землі між відповідачем та позивачем, що порушує права позивача як орендатора земельної ділянки, надає йому право вимагати від відповідача усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Передача в оренду земельної ділянки третій особі мала здійнятися через розроблення проекту відведення відповідно до п. 3 ст. 124 Земеотного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 0,2100 га за адресою: вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) передавалася третій особі із земель запасу під нове будівництво.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 123, 124, п. 15 ст. 151, ст. 152 ЗК України,   ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, третя  особа  ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.08.2006 року №8/94 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Монтажная (в районі кв. Дзержинського) під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції».

Визнати недійсним договір, укладений між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_2 та нотаріально посвідчений 13.06.2007 за №1516 щодо оренди земельної ділянки площею 0,2100 га за адресою: м. Луганськ, вул.. Монтажная (в районі кв. Дзержинського).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Луганської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.