ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.06 Справа № 7/143/06
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Страхова компанія “Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу, м.Харків.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК Г.Т.”, м. Запоріжжя.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство “Лемма-Київ”, м. Київ.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Лахно О.Ю., дов. б/н від 23.05.2006р.
Відповідач Щербина О.О., дов. № 517 від 09.06.2006р.
Третьої особи Лахно О.Ю., дов. б/н від 23.05.2006р.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 15266грн. 46коп. заборгованості, яка складається з 13748 грн. 48 коп. основного боргу, 1037 грн. 74 коп. суми пені, 316 грн.24 коп. збитків від інфляції, 163 грн. 85 коп. 3 % річних.
Позивач обґрунтував свої вимоги договором страхування № 001250 від 29.06.2005р., ст.ст. 526, 527, 529, 530, 989 ЦК України.
Ухвалою суду від 01.06.2006р. позовна заява прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 13.06.2006р.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач належним чином не виконав законні вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 01.06.2006р., не надав суду відзив по суті предмету спору, а також витребувані судом матеріали. Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, який по суті є клопотанням про зупинення провадження по справі № 7/143/06 в зв’язку з тим, що, відповідно до умов договору відповідач мав сплатити страховий платіж двома частинами, після сплати першої частини страхового платежу в розмірі 13748 грн. 62 коп. відбувся страховий випадок, а саме зіткнення автомобілю з електроопорою. Після повідомлення про страховий випадок ТОВ “Крок Г.Т.” звернулось до АТЗТ СК “Лемма” с заявою про виплату страхового відшкодування. Після отримання відмови ТОВ “Крок Г.Т.” звернулось з позовною заявою до господарського суду м. Києва з вимогою про виконання страховою компанією умов договору. Після винесення рішення відповідачем була подана апеляційна скарга, справа розглядалась апеляційним господарським судом. 18.05.2006р. до канцелярії Вищого господарського суду України ТОВ “Крок Г.Т.” була подана касаційна скарга, на підставі вищевикладеного, відповідач просить суд зупинити провадження по справі №7/143/06 до отримання результатів розгляду зазначеної касаційної скарги. Позивач заперечує проти заявленого відповідачем клопотання, поскільки справа № 24/67 не має відношення до даного предмету спору та результати касаційного перегляду даного рішення ніяк не вплинуть на подальший розгляд справи № 7/143/06, а також вважає, що відповідач безпідставно не підготувався належним чином до судового засідання, тим самим навмисно затягує розгляд справи.
Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі № 7/143/06 судом залишено без задоволення, поскільки відповідачем не надано доказів прийняття касаційної скарги до розгляду і немає доказів зв’язку справи № 24/67 з предметом спору по справі 7/143/06.
Представник третьої особи надав суду пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
29.06.2005р., через страхового агента ДП “Лемма-Київ”, між АТЗТ СК “Лемма” та ТОВ “Крок Г.Т.” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 001250 (надалі - договір) про страхування автомобіля “Mersedes Bens S 350”, державний реєстраційний номер 0392 ВР.
ДП “Лемма-Київ” діяв в якості страхового агента на підставі договору доручення № 304 від 05.03.2004р. укладеного з АТЗТ СК “Лемма”.
Згідно з п. 2.2.2 договору, страхувальник зобов’язаний своєчасно сплатити страхові платежі.
Відповідно до умов договору, відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити страховий платіж у розмірі 27497 грн. 25 коп. з розстрочкою платежу у два етапи: перший платіж у термін до 29.06.2005р. в сумі 13748 грн. 62 коп., другий платіж у термін до 29.12.2005р. в сумі 13748 грн. 63 коп.
Згідно з п. 1 ст. 21 Закону України “Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996р., страхувальник зобов’язаний своєчасно вносити страхові платежі.
29.06.2005р. відповідачем була сплачена частина першого платежу в сумі 8000 грн. 00коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 332 від 29.06.2005р.
30.06.2005р. відповідачем був сплачений перший платіж в повному об’ємі, доплатою 5748 грн. 62 коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 332 від 30.06.2005р.
Договірні зобов’язання по сплаті другого платежу в розмірі 13748 грн. 62 коп. відповідач не виконав, чим порушив п. 2.2.2 договору № 001250 від 29.05.2005р.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник), зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.
На момент розгляду спору по суті, заборгованість за договором № 001250 від 29.06.2005р. відповідачем не погашена, складає 13748 грн. 63 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано, та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред’явлена до стягнення сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 163 грн. 85 коп. та збитки від інфляції в розмірі 316 грн. 24коп.
Позивачем надано суду розрахунок 3% річних, за період з 30.12.2005р. по 23.05.2006р., що складають 163 грн. 85 коп. Разом з тим, при перевірці наданого розрахунку, судом встановлено, що сума 3% річних за даний період складає 162 грн. 72 коп.
Факт прострочення виконання грошового зобов’язання матеріалами справи доведено, проте, вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 162 грн. 72 коп., в іншій частині, по стягненню 3% річних слід відмовити, як пред’явленій необґрунтовано.
Сума індексу інфляції за період з січня 2006р. по квітень 2006р. складає 316 грн. 24 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Позивачем, на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пред’явлена до стягнення пеня в розмірі 1037 грн. 74 коп., але в частині стягнення штрафних санкцій в вигляді пені, слід відмовити, поскільки в договорі № 001250 від 29.06.2005р. сторонами не передбачені штрафні санкції в вигляді пені (ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань). В стягненні пені слід відмовити, як такі, що заявлена необґрунтовано.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.”, 69076, м. Запоріжжя, вул.. Новобудов, буд.. 7, код 13638750, п/р 26004301300349 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ, МФО 313333) на користь Страхової компанії “Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу, м. Харків, вул. Коломенська, буд. 3, (код 22623173, п/р 265000128 в КФ ХАК “Зембанк”, м. Вишневе, МФО 319081) 13748 (тринадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 63 коп. основного боргу, 316 (триста шістнадцять) грн. 24 коп. суми індексу інфляції, 162 (сто шістдесят дві) грн. 72 коп. суми 3% річних, 142 (сто сорок дві) грн. 78 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева